Іван Слободяник: Уряд мало цікавить доля українського фермера, і це помітно з законів, які зараз приймаються

На середину лютого заплановано перегляд бюджету України на 2016 рік. Враховуючи зміни до Податкового кодексу, очікувати аграріям на пряме фінансування не варто. Як виживатимуть фермери у 2016 році? Де позичатимуть кошти на розвиток?

Про це AgroPolit.com розпитав генерального директора Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Івана Слободяника, який нещодавно повернувся з робочого візиту до польських колег. У ході розмови він повідомив, що вдалось домовитись про залучення додаткових 100 млн євро під 0,3% кредитних коштів. Проте останнє слово у цьому співробітництві буде залежати від міністра аграрної політики, імовірно вже нового…

- У якому стані ви отримали Укрдержфонд? Що встигли зробити в 2015 році?

- Український державний фонд підтримки фермерських господарств — це бюджетна установа, яка працює згідно чинних програм у рамках існуючого фінансування. Ми працюємо за однією загальною системою — поворотної фінансової допомоги. Фонд має всього дві статті витрат — на утримання та надання безвідсоткових кредитів фермерським господарствам.

Укрдержфонд був організацією без позиції і ролі, хоча, згідно із Законом "Про фермерські господарства", він мав би реалізовувати державну політику з підтримки фермерства.

Ключове завдання, яке вдалося виконати, — забезпечити оперативний і прозорий розподіл коштів для селян. Вперше за історію існування минулого року всіх переможців конкурсу, членів комісій, зразки документів і результати було виставлено публічно на нашому сайті.

Також я вважав, що має бути налагоджена пряма комунікація із фермерами — вдалося відновити нормальні стосунки з Асоціацією фермерів та приватних землевласників, яку очолює Іван Томич.

Включились і в "формування порядку денного" законодавчих ініціатив, працюючи з депутатами профільного комітету.

Окрім цього, основним напрямком у майбутньому бачу створення на базі Фонду платіжного агентства, яке б об’єднувало та спрощувало процедуру отримання кредитів фермерами. Поки що існуючий механізм подачі заявок занадто складний, фермеру необхідно виконати цілий "квест" департаментами Мінагрополітики, щоб отримати державну підтримку саме для певного виду бізнесу. У європейській практиці такого безладу немає. Очевидно, що багато з цих програм писались як під певних виробників, так і під певних чиновників.

В ЄС міністерство розробляє програми підтримки, визначає пріоритети. Всі виплати здійснює спеціалізована установа сервісного типу — платіжне агентство. У великих країнах їх може бути кілька та навіть можливе подвійне підпорядкування кільком міністерствам (у нашому випадку це могли б бути Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Мінекології).

Платіжне агентство — це не просто новомодна назва. Це структура, яка проходить спеціальну акредитацію в Комісії ЄС. На його створення йде від 1,5 до трьох років. Ми цей процес лише розпочинаємо — з вивчення литовського, польського та нідерландського досвіду із залученням їхніх фахівців до нашої реорганізації. В лютому подаємо заявку на створення консорціуму консультантів із цих країн та розпочнемо інтенсивнішу роботу.

- Чи не здається вам, що створення такого агентства на базі Фонду викличе сумніви у європейських партнерів і якось позначиться на інвестуванні, бо для них важлива прозорість і визначеність правил? Чи може тут виникнути корупційна складова? Чи не буде це схоже на фіктивне агентство для виведення бюджетних коштів?

- Насправді неважливо, буде структура на базі Фонду чи нова установа. У нас є всеукраїнська мережа і певний досвід. Укрдержфонд найбільше подібний до платіжного агентства. На початку роботи такі сумніви були, але після певних кроків на прозорість і відкритість — зникли. Але, знову ж таки, зовсім не важливо на базі чого це буде — головне дотриматись у створенні структури принципу "чотирьох очей": одні працівники реєструють документи, інші — приймають рішення, треті — платять, четверті — контролюють. Ці принципи мають бути відображені в організаційній структурі платіжного агентства та посадових обов’язках і прописаних процедурах. У цьому й полягає доцільність створення такого агентства — максимально унеможливити корупційні складові.

Наше завдання на даний момент — створити єдину систему надання сервісів і кредитів для українського фермера. Щоб усю необхідну інформацію та документи він міг отримати в одному місці. Це комплексна робота, і ми поетапно переформовуватимемо Укрдержфонд у таке платіжне агентство європейського типу. У разі вступу України до Євросоюзу ніхто не буде виділяти кошти для підтримки фермерів без нього.

У 2015 році було виділено 25,6 тис. грн. Уся сума розподілена: Фонд видав кредити 158 фермерським господарствам. У країні більше 40 тис. фермерських господарств, тому виділені кошти за нинішнього курсу долара — просто смішні.

- Яка сума виділялася Фонду з бюджету України минулого року?

- 2015 року було виділено 25,6тис. грн. Уся сума розподілена: Фонд видав кредити 158 фермерським господарствам.

- Скільки Фонд отримає на 2016 рік?

- Ми закладали до державного бюджету поповнення на 50 млн грн, так само просили уряд виділити зі спецфонду самоакумульовані кошти повернутих Укрдержфонду торік кредитів. Це 58 млн грн. Однак, те, що записано в бюджеті — це 15 млн грн.

Виходить іще менше, ніж минулого року. Ми опинилися утакій ситуації, що з одного боку є амбітні плани, з іншого — на це немає коштів. Як державна структура Укрдержфонд не є прибутковим, ми працюємо за рахунок виділених колись коштів зі спеціального фонду та повернутих фермерами кредитів.

- Чи є якісь недержавні засоби підтримки фермерів?

- Безумовно. Існує багато донорських проектів, однак вони не носять системний характер для розвитку сільських територій. Один із них — "Добробут громад" зі створення сімейних ферм у молочному виробництві. Торік на цей проект було передбачено біля 1,5 млн доларів.

Існує ще канадський проект із розвитку зернових кооперативів. Решта ж в основному мають консалтинговий характер. Це чудові приватні чи благодійні проекти, які не мають нічого спільного з реалізацією державної політики.

- Ви говорите про створення платіжного агентства, а які ще цілі перед собою ставите на 2016-й рік?

- Навіть якщо у нас будуть проблеми з фінансуванням, то ми не можемо претендувати на унікальність. У країні війна, і спасибі, що хоч така підтримка є. Ми намагатимемося задіяти партнерські та донорські програми й сконцентруватися на публічному приватному партнерстві.

Найближчим часом запустимо конкурс інвестиційних проектів, бо агросектор продовжує бути дуже привабливим, і є люди як усередині країни, так і за кордоном, які готові в нього вкладати, але немає конкретних системно оформлених інвестиційних проектів невеликого рівня.

Думаю, що в межах такого партнерства спробуємо систематизувати проекти, щоб створити у кожному районі хоча б 2-3 — загальною вартістю від 100 тис. до 1 млн доларів.

Наступне наше завдання — це пошук ринків збуту навіть усередині країни для невеликих товаровиробників. Часто проблема для фермерів полягає у тому, куди збувати продукцію.

Ми знаємо проблему з супермаркетами — рітейл вимагає великих товарних партій, суворого підходу з пакування продукції. Думаю, що цей напрямок так само дуже важливий, тому що це також і державна підтримка непрямого характеру. Будемо організовувати відкриття фермерських ринків у мікрорайонах.

Нещодавно ми підписали меморандум про співпрацю з Асоціацією горіховодів. Україна посідає перше місце в Європі з експорту горіхів, п’яте — у світі. Домовилися, що візьмемо кілька сіл для пілотних проектів — щоб сформувати бізнес-плани для невеликих ділянок, де можна розвивати цей бізнес. Надалі ця співпраця розширятиметься, і я думаю, що такий нішевий бізнес буде дуже прибутковим.

Крім цього, протягом року хочу провести реорганізацію Фонду, створити нову структуру й оголосити конкурс на вакансію директорів. Моє завдання — набрати штат молодих фахівців і професіоналів своєї справи. Для цього потрібно виключити з команди Фонду кадрові складові, які гальмують усю роботу.

Сконцентруємось також на освітніх проектах для фермерів.

- Ви сказали, що забезпечили прозоре проведення конкурсу з розподілу кредитних коштів Фонду. Як будете боротися з корупцією в регіональних представництвах?

- Розподіл кредитів для фермерів відбувається у два етапи. Перший — на рівні регіональної комісії, до якої входять представники Укрдержфонду, Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ), Обласного управління агропромислового розвитку, Державної фіскальної служби України (ДФСУ), Державної фінансової інспекції України (ДФІУ). Другий етап проводиться на національному рівні, де так само присутні представники вищеназваних організацій.

У нас є партнерська організація — АФЗУ, яку очолює Томич Іван Федорович. Регулярно буваю на її засіданнях і для мене принципово важлива їхня думка. Сподіваюсь, що за рахунок прозорості цього ми просто унеможливлюємо корупційну складову.

Всі переможці та суми виділеного кредиту — у відкритому доступі на сайті. Склад комісій — теж. Боротьба з корупцією найбільш ефективна, коли процедури робиш прозорими, а хабар — економічно недоцільним для отримувача допомоги. Коли відомий склад комісії на двох рівнях (регіональний, державний) то стає очевидно, що "відкат" недоцільний. Бо скільки ж треба дати фермеру, щоб самому залишилось, а окрім цього потім ще й повертати всю суму.

Також цього року проведемо експеримент спочатку в Одесі — публічно розглянемо документи у присутності всіх, хто подав документи та був допущений до участі в конкурсі, й за участі ЗМІ.

- За якими критеріями відбиратимуть кандидатів цього року та як відбуватиметься сам конкурс?

- Критерії відбору визначені постановою Кабінету Міністрів №1102 від 25.08.2004, яких Укрдержфонд суворо дотримується. Всю інформацію можна знайти на нашому сайті. Більше того, навіть вивісили зразки необхідних документів, котрі можна скачати. Але треба розуміти, що кредити видаємо не просто так, а обов’язково під заставу майна, тобто, практично як банк.

- Щодо східних регіонів, чи буде на них поширюватися конкурс?

- Державна підтримка поширюється тільки на підконтрольну Україні територію. В Україні зараз почало працювати представництво ФАО, з яким ми взаємодіємо в питанні підтримки та відновлення фермерських господарств, які постраждали внаслідок бойових дій.

- Ви говорите про те, що розвиток села потрібно сприймати не тільки з боку агробізнесу. Як бачите розвиток, наприклад, сільського туризму?

- У Європі сільське господарство розглядається не тільки як виключно агробізнес. Україні так само не слід обмежуватися цим напрямком. Тобто потрібно розвивати зелений туризм, переробку, культуру, інфраструктуру на селі.

Укрдержфонд розпочав співпрацю з Асоціацією індустрії гостинності, котра працює над створенням карти зеленого туризму. В рамках спільних семінарів розробляємо програму розвитку сільського туризму, на яку будуть виділятися безвідсоткові кредити. Однак, є певні критерії — для отримання кредиту потрібно зареєструватися як фермерське господарство. Цього року так само вперше проведемо такий експериментальний проект.

- Ви говорили, що є сенс розвивати нові напрямки на селі, що ж до органічного виробництва?

- Для цього потрібно, в першу чергу, цікавитися органікою. Я такі приклади знаю — в Одеській області винороб Петров — перший органічний сертифікований винороб в Україні. Є процедури виробництва, за якими можна отримати сертифікат, але цей процес ще не до кінця врегульовано на законодавчому рівні.

- Як взагалі бачите українське село та зокрема фермерство в майбутньому?

- Це залежить від механізмів реальної, а не декларованої політики щодо села. Залежно від цього в мене є кілька сценаріїв — від песимістичного до оптимістичного.

Я думаю, що модель агробізнесу українського села мала б будуватись — і на великих підприємствах, і на фермерських господарствах, і в кооперації одноосібників. Будь-який перекіс створить дисбаланс.

Але є величезний ризик, який пов’язаний із введенням ринку землі. Є селяни, котрі з задоволенням готові продати її, тому що їм потрібні гроші. І є фермери, які живуть у селі та які б хотіли зберегти цю землю, але коштів на її викуп не мають. Якщо буде введено ринок землі, з’явиться конкуренція, і землі скуповуватимуть ті, у кого є на це кошти. А чи будуть гроші у наших фермерів? Навряд чи.

Відкриття ринку землі та вирішення інших важливих проблем гальмує бюрократична машина.

- Тобто ви вважаєте, що до ринку землі фермери не готові?

- Звісно не готові, тому що немає законодавчої бази. Втім, ключова проблема — відсутність грошей у наших фермерів на купівлю землі. Тієї, яку вони зараз обробляють, орендуючи у власників майнових паїв. Цю землю куплять точно не фермери. Куди дінуться селяни, які продадуть землю і швидко витратять ці кошти? Що робити фермерам, які перестануть ними бути, бо не куплять землю?

- Що, на вашу думку, гальмує прийняття таких політичних рішень, які можуть покращити долю фермерів?

- Я думаю, що відкриття ринкуземлі та вирішення інших важливих проблем гальмує бюрократична машина.

- А де бачите корінь проблеми?

- Що гальмує? Причини ті ж, які заважають проведенню системних реформ у країні — політичний популізм, заточений під уподобання виборців і рейтингів. Реформи — це боляче, непопулярно й конфліктно. Одиниці в уряді готові принести себе в жертву, програвши особисто в короткостроковій перспективі та водночас зробивши стратегічне добро для України.