УкрРус

"Цукровий скандал": Знову домовились? У "Аграрний фонд" повертаються автори "схем"

прокурор Олександр Колесник
Олександр Колесник
© Скрын з выдео

У ПАТ "Аграрний фонд" повертається стара команда, яка свого часу розробляла всі "схеми", розказує екс-виконуючий обов’язки гендиректора підприємства Олег Липовий.

Досудове розслідування над "цукровим прокурором" триває. 20 травня Солом’янський районний суд міста Києва обрав для заступника прокурора Київської області Олександра Колесника запобіжний захід у вигляді тримання під вартою два місяці з альтернативою застави у 5,5 мільйонів гривень. Його адвокати готуються подати апеляцію на рішення суду. Підкреслимо, що детективи НАБУ вимагали або тримання під вартою, або заставу у 300 (!) мільйонів гривень.

НАБУ затримало Колесника за підозру у розкраданні 30 тисяч тон державного цукру, що зберігався на складах державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" у Черкаській області, ще 18 травня. "Ціна питання" – 300 мільйонів гривень.

На сайті НАБУ повідомляється, що в процесі досудового розслідування встановлено, що з червня по грудень 2015 року внаслідок незаконних процесуальних рішень та дій підозрюваного цукор було виведено з державної власності та передано у власність приватної структури.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено на початку лютого 2016 року за власними напрацюваннями детективів та аналітиків НАБУ.

"Розслідування у цьому провадженні могло би просуватися швидше, якби Генеральна прокуратура вчасно передала до НАБУ матеріали кримінального провадження, під час розслідування якого працівником прокуратури було скоєно цей злочин. Сподіваюся, що найближчим часом питання взаємодії між ГПУ і НАБУ в частині витребовування проваджень буде вирішене", – зауважив директор Національного Бюро Артем Ситник.

Артем Ситник

Підозрюваного затримали в порядку, передбаченому статтею 208 КПК України (Затримання уповноваженою службовою особою, – Ред.).

Сторона захисту стверджує, що доказів злочину прокурора немає, адже підпису Колесника немає на жодному документі. Втім, антикорупційні прокурори оперують свідченнями його підлеглих, які заявляють: Колесник роздавав настанови в усній формі. Більш того, він був присутнім на складах того самого цукру в Черкаській області, який потім "зник".

Заступник генерального директора "Аграрного фонду" Олег Липовий підтвердив, що мова йде про виведення цукру в обсязі 30 тисяч тон державної власності. За його словами, Колесник особисто здійснював координацію всіх злочинних дій – брав участь у відвантаженні цукру та його вивезенні з території фонду. Цукор вивозили з Черкас, процес тривав два з половиною місяці. У "Аграрному фонді" уточнили, що поки не встановлено місце, куди вивозився державний цукор.

Цукор і…горіхи?

Олександр Колесник працює у прокуратурі з червня 2006 року. На посаду заступника прокурора Київської області його призначили 21 серпня 2015 року. Підкреслимо, що затриманий Колесник працював в тому же кабінеті, де раніше працював один із так званих "діамантових прокурорів" Олександр Корнієць.

Варто зазначити, що екс-замгенпрокурора Давід Сакваралідзе, відомий своєю "боротьбою" із "діамантовими прокурорами", також заявив про зв'язок Колесника із "горіховою мафією".

Крім того, Сакваралідзе повідомив, що під час своєї роботи в ГПУ він намагався притягнути Колесника до кримінальної відповідальності. Втім, йому заважали тогочасний генпрокурор Віктор Шокін та його перший заступник Юрій Севрук.

НАБУ: Є ризик, що "цукровий прокурор" може переховуватись від слідства

Коментуючи подальші плани у справі "цукрового прокурора", в прес-службі НАБУ журналісту "Надзвичайних новин" відповіли наступне:

"Досудове розслідування триватиме протягом двох місяців тримання під вартою, які обрав суд як запобіжний захід згідно закону. Досудове розслідування має бути завершене і передане до суду. Або відповідно до Кримінально-процесуального кодексу, запобіжний захід може бути продовжено. Це, знову ж таки, за рішенням суду, як спливуть два місяці".

Також "Надзвичайні новини" направили запит до НАБУ, в якому попросили дати оцінку обраному Солом’янським судом запобіжному заходу (два місяці тримання під вартою, або 5,5 млн грн застави замість 300 млн).

Наводимо повну відповідь антикорупційного бюро:

"Готуючи клопотання до суду про обрання запобіжного заходу, детективи Національного антикорупційного бюро України зазначають суму застави, орієнтуючись на розмір шкоди, завданий діями підозрюваного державі. Так, наприклад, під час обрання запобіжного заходу керівнику Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, якого було затримано за підозрою у розтраті державного майна в особливо великих розмірах (понад 14 млн грн), відповідно до клопотання детективів НАБУ суд обрав альтернативу застави у розмірі 10 000 мінімальних заробітних плат (13 780 000 грн).

У даному випадку детективами при підготовці клопотання був застосований той самий принцип. Якими міркуваннями керувався слідчий суддя, зменшуючи розмір застави, нам не відомо. Нагадуємо, що виходячи з норм чинного законодавства, при обранні запобіжного заходу підозрюваного у вчиненні корупційного злочину передбачається обов’язкове обрання застави в якості альтернативи триманню під вартою. Це означає, що існує ризик того, що підозрюваний після внесення застави може переховуватись від слідства. Розуміючи дану проблему, НАБУ направило до профільного комітету Верховної Ради пропозиції внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які б надавали судді можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави".

На уточнююче запитання журналіста про те, чи є прецеденти вважати, що на суд було здійснено тиск, у НАБУ відповіли, що інформації про здійснення зовнішнього чи будь-якого іншого тиску на даного суддю до НАБУ не надходило.

Чи був тиск на суд?

Питання щодо ймовірного тиску на суддю ми також задали експертам.

Юрист "Центру протидії корупції" Олена Щербань вважає, що тиск на суд цілком імовірний.

"Важко стверджувати, але в практиці є приклади, коли суди дають велику заставу, і це нормально, якщо злочином спричинено якийсь серйозний збиток. Я думаю, що такі дії суду можуть стати предметом подальшого розслідування НАБУ. Можливо, був тиск або якісь інші дії з боку суду чи інших посадових осіб. Зрозуміло, що коли прокурор за таку суму намагався здійснити злочин, він діяв не сам, а в нього були співучасники, які можуть і впливати на суд", – вважає вона.

В свою чергу керівник проекту "Відкритий Суд" Станіслав Батрін вважає, що заяви про тиск на суд на даному етапі робити передчасно.

"Те, як чинне законодавство регламентує порядок і розмір обрання судом застави, станом на сьогодні і призводить до випадків, коли людина підозрюється у розкраданні 300 мільйонів, а виходить під заставу у 5,5 мільйонів. Це, очевидно, є неспівмірним за критерієм шкоди, яка могла бути заподіяна. Але слід зважити, що в даній справі саме правоохоронні органи й вимагали підвищеного розміру застави, тому тиск – це не та кваліфікаційна ознака, яка присутня на цій стадії розслідування. Водночас, з огляду на суть справи та її резонанс слід перейнятися не лише розміром застави, а тим, щоб винні, якщо на це є підстави, були покарані незалежно від їх статусу. Стратегічно такою є мета кримінального кодексу і завдання для кожного окремого прокурора, який курує дану справу та суду, який буде приймати рішення у справі в цілому", – резюмує він.

Хронологія скандалу вустами "Аграрного фонду"

Події розгорталися десь у липні минулого року – тоді були перші спроби вивести цукор. Про це одразу стали писати, були звернення до СБУ, ГПУ, прокуратури Черкаської області і МВС. Час від часу силові структури втручалися і вивезення призупинялося.

Чергова атака розпочалася в листопаді минулого року.

"Невідомі особи у військовій формі і балаклавах незаконно вторглися в приміщення складів, що знаходяться під Черкасами, з метою вивезення державного цукру, що належить "Аграрному фонду"", – повідомляється на сайті відомства.

"Заступник прокурора (Олександр Колесник, – ред.) поставив останню крапку, після чого викрадачі отримали остаточний дозвіл на вивезення цукру", – повідомило "Надзвичайним новинам" джерело "Аграрного фонду", побажавши себе не називати.

На початку грудня на той час виконуючий обов’язки генерального директора "Аграрного фонду" Олег Липовий дав прес-конференцію, на якій повідомив про вивезення цукру зі складів у Черкаській області.

Олег Липовий

"Договорняки" продовжуються

У справі так званого "цукрового прокурора" Олег Липовий суттєво допоміг розслідуванню НАБУ. У бюро зазначають, що саме він написав заяву, яка стала однією з підстав для відкриття кримінального провадження, а також "брав активну участь у розкритті злочинної схеми".

Днями Липового відсторонили від посади в.о. керівника. Наразі він залишається заступником генерального директора."Причиною відсторонення, за словами міністра (аграрної політики та продовольства Тараса Кутового, - "НН".), стали факти крадіжки цукру зі складів установи у великих обсягах, про які стало відомо цього тижня у зв'язку із затриманням детективами НАБУ заступника прокурора Київської області", – йдеться у повідомленні НАБУ.

Сам Липовий у коментарі "Надзвичайним новинам" пояснив своє відсторонення "договорняком".

"Я так розумію, що просто йде якийсь політичний договорняк, ось і все. А як воно насправді все…Просто зараз заходить вся команда, яка вже тут була, по якій я проводив розслідування. Це Кірюк (Олександр Кірюк, колишній голова "Аграрного фонду", – "НН".), Непочатов (Олександр Непочатов, колишній заступник начальника відділу контролю та економічної безпеки підприємства щодо форвардних закупівель, – "НН".), який був безпосередньо під керівництвом Кірюка. І це вся стара команда, яка свого часу розроблювала всі "схеми". Ось ці всі призначення, чесно кажучи, я взагалі не можу зрозуміти, як це може бути апріорі? Коли ми боролися з цими людьми, коли вони вже, вибачте, "засвічені", вони знову приходять сюди", – заявив він.

Кірюк та Непочатов вивели з "Аграрного фонду" 2,3 млрд грн у банки "сім'ї" Януковича

Повідомляє Цензор.Нет.:

"Олександр Непочатов, двічі програвши виборчу кампанію до Верховної Ради (в 2012 - балотувався від партії Наталії Королевської, а в 2014 - від Радикальної партії Ляшка), зосередився на аграрному секторі. До березня 2015 року очолював Департамент агропромислового розвитку Сумської ОДА. У 2012-2014 рр. – заступник начальника відділу контролю та економічної безпеки ПАТ "Аграрний фонд". Був довіреною особою і особистим "скарбником" екс-голови ПАТ "Аграрний фонд" Олександра Кірюкова.

В кінці 2013 року Держбюджет передав на баланс ПАТ "Аграрний фонд" як статутний капітал 5 млрд грн. На початку 2014 року Олександр Кірюк і Олександр Непочатов за сприяння першого заступника Нацбанку Бориса Приходько вивели зі статутного фонду ПАТ 2,3 млрд грн, розмістивши їх на депозитних рахунках "Радикал банку" (330 млн грн) і "Брокбізнесбанку" (2 млрд грн), що відносяться до лінійки "сімейних" фінактивів Януковича і контрольованих мільярдером Олександром Курченко. Восени того ж року Нацбанк України визнав банки Курченко неплатоспроможними.

Ці активи визнані безповоротно втраченими, тому що ПАТ віднесений до останньої, четвертої групи, відшкодування вкладів великим підприємствам. У липні 2015 року Генпрокуратура направила звинувачення щодо дій екс-першого заступника Нацбанку Бориса Приходько і Олександра Кірюка. На даний момент Олександр Кірюк продовжує судитися з ПАТ "Аграрний фонд" за відновлення на посаді, з якої його звільнив в 2014 міністр Олексій Павленко".

Ірина Шевченко

Наши блоги