УкрРус

Аукціон небаченої щедрості, або Як українці заживуть на 3 тис. гривень

Підвищення мінімалки в Україні
© Korrespondent

Після численних нарікань простих українців, на те, що за останні кілька років у країні подорожчало і виросло все, окрім заробітних плат, влада таки почула голос того, хто волав в пустелі. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв, що з 1 січня 2017 року громадян очікує підвищення мінімальної зарплати (МЗП) до 3 200 гривень. Така несподівана новина одразу викликала шквал бурхливої реакції у суспільстві. Оптимісти з полегшенням видихнули, подумавши "Перемога!", а песимісти, як завжди знайшли у рішенні Кабміну енну кількість "зрад".

То ж "Обозреватель" вирішив детально розібратися в усіх тонкощах нової "мінімалки" в Україні і з’ясувати, чи варта шкурка вичинки, відповівши на чотири ключових питання.

Чому українців хочуть зробити багатшими?

За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, ідея такого істотного підвищення МЗП не була спонтанним рішенням однієї ночі, адже її заклали в План пріоритетних дій уряду ще у травні 2016 року. Крім того, термін реалізації цього завдання також був спланований заздалегідь — четвертий квартал поточного року.

Рева переконаний, що такий рішучий крок дозволить легалізувати заробітну плату 3,5 мільйонів українців, які працюють в недержавному секторі.

Однак головною причиною перегляду рівня МЗП стало усвідомлення владою того, що прописаний в документах кошторис виживання українців і його реальне значення — це дві великі різниці.

"Чому саме мова йде про 3 200 гривень? Базовим для такого рішення було прийняття у вересні постанови Кабміну, яка дозволила переглянути розмір споживацького кошика, тобто набору продовольчих і непродовольчих товарів та послуг із визначенням їх вартості. Це було зроблено вперше за останніх 15 років. Так-от, після перерахунку цього кошика з’ясувалося, що у нас зараз фактичний прожитковий мінімум становить 2800 грн на місяць. За прогнозними показниками в 2017 році ця сума буде дорівнювати 3 200 гривням", — пояснив голова Мінсоцполітики.

У зв’язку з цим Рева наголосив, що якщо урядовці, профспілки та підприємці допускають можливість платити громадянам менше 3 200 грн, то вони тим самим дають згоду на те, щоб люди голодували і відмовляли собі в елементарних потребах.

За яких умов "мінімалка" стане більшою?

Втім, втілення ідеї, запропонованої Гройсманом, стане реальністю лише у разі унеможливлення чергової спроби "дорватися до корита" тими, чиї статки аж ніяк не обмежуються мінімальними сумами.

Рева підкреслив, що нині головною перешкодою підвищення МЗП є те, що вона замість того, аби бути державною гарантією в оплаті праці людей з низькими доходами, фактично стала гарантією в оплаті праці високопосадовців.

"Що це значить? Якщо в нас з 1 грудня мінімальна заробітна плата 1600 грн (ми хочемо збільшити на 10% МЗП), то для людини, яка отримує 1600 грн це означає додаткове отримання 160 гривень. Якщо у іншого посадовця оклад — це десять МЗП, тобто 16 тис. грн, то для нього 10% збільшення посадового окладу буде означати прибавку тільки по окладу в 1600 гривень. А якщо є такі посадовці, у яких сто МЗП, то при зростанні вони будуть отримувати 16 тис. гривень. І даючи невелику суму коштів людям, які мають справді низькі доходи, ми фактично тим самим підвищуємо життєві стандарти не цих людей, а зовсім інших категорій", — застеріг Рева.

Тому ключовою умовою для запровадження запропонованого підвищення є відв’язування розмірів посадових окладів низки високопосадовців від розміру МЗП.

Очільник Мінсоцполітики переконаний, що розмір заробітної платні чиновників повинен залежати від прожиткового мінімуму, а не від МЗП, яка має стосуватися лише малозабезпечених категорій громадян.

Рева також підкреслив, що зараз в Україні МЗП для працездатних осіб і виплати для безробітних громадян є практично тотожними величинами, що абсолютно не стимулює громадян до праці. З огляду на це владі конче необхідно забезпечити рівномірне зростання МЗП і прожиткового мінімуму, але з різною швидкістю.

"Прожитковий мінімум має зростати відповідно до загальних можливостей держави, а МЗП, як гарантія в оплаті праці малозабезпечених людей, мусить зростати більш швидкими темпами. Це дозволить розпочати рішучу боротьбу з бідністю і, відповідно, забезпечувати скорочення розриву доходів між тими, хто має їх високий рівень, і тими, хто живе на МЗП", — сказав Рева.

Як підвищення вплине на українців і що буде з економікою?

Міністр соцполітики озвучив доволі невтішну статистику для кожного пересічного українця: за останні два роки індекс споживчих цін в країні зріс на 204%. Формально це означає, що цінова шкала в Україні підскочила втричі. За цей же час середня зарплата зросла на 57%. До того ж, це стосується лише її "білої" частини, а не тієї, яку працедавці видають громадянам "в конверті". МЗП збільшилася на 19%. Це свідчить про величезний розрив між темпами зростання середньої зарплати і МЗП.

"Фактично нинішнім рішенням ми намагаємося подолати цю прірву. Якщо середня зарплата зараз в Україні складає більше 4 900 грн, а "мінімалка" буде становити 3 200 грн, то їх співвідношення встановлюється з 1 січня в розмірі приблизно 64%. З урахуванням того, що вона ще трошки зросте до 1 січня, це буде приблизно 60%. Тобто, це фактично вже європейське співвідношення", — вельми оптимістично заявив Рева.

Однак українці — це нація, яка схильна продумувати для себе наперед декілька катастрофічних варіантів, тому уряд не обмежився прогнозом покращення особистого добробуту кожного громадянина, а й прорахував, як це саме покращення вплине на глобальну економічну картину країни.

Так, за словами віце-прем’єр-міністра Павла Розенка, підвищена МЗП жодним чином не вплине на інфляційні процеси і курс гривні, адже це рішення є повністю збалансованим.

"Нам не треба буде включати друк коштів чи випуск на грошовий ринок непідкріпленої гривні. Уряд цього ніколи не застосовував і застосовувати не буде", — запевнив він.

Крім того, віце-прем’єр переконаний, що підвищення "мінімалки" навпаки позитивно вплине на економіку України, оскільки досить серйозно підвищить купівельну спроможність громадян. Таким чином,національна економіка отримає додатковий ресурс, який уряд направить на підвищення інших соціальних стандартів. Зокрема, Розенко анонсував, що наступним першочерговим завданням української влади стане осучаснення пенсій і підвищення їхнього рівня для громадян.

Рева також підкреслив, що гроші на заплановане підвищення МЗП будуть залучені виключно з наявних ресурсів української економіки, а не з іноземних кредитів. До того ж, виділення цих коштів цілком покриється за рахунок Держбюджету-2017 без збільшення його дефіциту.

Чи підтримає Рада пропозицію Гройсмана?

Тепер, окрім розвіювання страхів українців, команді Гройсмана доведеться зайнятися тією ж роботою із народними обранцями у Раді, адже тут думки з приводу доцільності такого кроку поки розділилися.

Наприклад, народний депутат від фракції "Самопоміч" Анна Романова остерігається ініціативи уряду, бо певна, що багато її колег не розуміють, де Кабмін збирається брати гроші для підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі.

"В принципі, приклади багатьох інших країн говорять про те, що підвищення ставок громадян під час кризи може дати поштовх економіці. Таким чином, підвищується їх купівельна спроможність, що може привести до економічного зростання. Але це повинно бути підтверджено зваженими розрахунками і державною підтримкою вітчизняного виробника, щоб населення могло купувати вироблені в Україні речі", — сказала Романова.

Разом із тим, вона занепокоєна ймовірністю того, що підприємці можуть вкрай негативно сприйняти ідею влади, що призведе до ще більшої тінізації українського бізнесу.

Абсолютно протилежну точку зору озвучив народний депутат від Блоку Петра Порошенка Дмитро Андрієвський.

На його думку, підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн, навпаки, призведе до "вибілення" доходів українців.

"Звичайно, це буде сприяти зменшенню тіньового сектора. Роботодавцям, зокрема, бізнесу доведеться збільшувати офіційні зарплати, а це означає збільшення податкових надходжень", — зазначив парламентар.

Він також наголосив, що, безумовно, перед остаточним прийняттям рішення Раді необхідно уважно вивчити детальні розрахунки, адже виникнення нової "діри" в Держбюджеті-2017 не припустиме. Однак в цілому, за словами Андрієвського, парламент цілком підтримує підвищення соціальних стандартів.

Певно, зараз кожному українцю дуже хочеться сподіватися на те, що здоровий глузд тих, кому народ доручив розпоряджатися власною долею, переможе і вони таки згадають про те, що більших зарплат хочеться не лише їм. До того ж, тепер їхня черга робити крок назустріч, адже електорат таки заслужив бодай найменший бонус за свою терплячість до найболісніших реформ і нескінченних затягувань пасків.

Наши блоги