Блог | Лікнеп для Данилюка, або Ідеальні умови Мінфіну для організації фіктивного податкового кредиту

Іще раз про реєстрацію податкових накладних.

Думаю, міністру фінансів і самому буде цікаво почитати деякі статті Податкового кодексу.

201.16. Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Тобто порядок зупинення реєстрації ПН визначається не головними управліннями ДФС на місцях, і навіть не головним офісом ДФС, а урядом. Базовий наказ Мінфіну про це (який весь час змінюється, бо майже ідеальна система вдосконалюється) — №567 від 13.06.2017.

201.16.1. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто квитанції також надсилаються не головними управліннями ДФС на місяцях, а автоматично контролюючим органом на підставі ризиків, що спрацювали (хто їх затвердив — див. пункт 1).

201.16.3. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Тобто навіть комісія, яка може прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної після того, як її заблоковано, працює, знову ж таки, не на рівні територіальних управлінь ДФС, а в центральному апараті.

При цьому:

201.10. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Тобто весь фіктивний податковий кредит, який потрапив до системи після запровадження блокування податкових накладних, не підлягає перевірці. Да-да, після запровадження майже ідеальної, як кажуть у Мінфіні, автоматичної системи ризиків, яка має згубний вплив на діяльність реального бізнесу, а схеми пропускає.

Здавалося б, міністр фінансів публічно заявив про збільшення схемного кредиту і нарешті визнав провал у роботі міністерства.

Але ні. "Невісткою" за недолугу роботу автоматичної системи блокування міністр вирішив призначити голову ДФС у м. Києві. Так, нібито не вона з командою боролися зі схемним податковим кредитом у столиці і змогли зменшити його до рекордних 22 млн. грн. в червні 2017 р.

Починаючи ж з 01.07.2017 р. і дотепер сума схемного податкового кредиту, що проходить по Києву, суттєво зросла — до 814 млн. грн. за останні чотири місяці. Ці цифри чудово бачать і в столиці, і в центральному апараті ДФС. Більше того, щодня з центрального апарату на регіональні управління розсилаються "листи щастя" з вимогою "відпрацювати" схемний кредит по ланцюгу. Але фактично зробити вже нічого не можна, бо закон є закон, з 01.07.2017 р. зареєстрована в СЕА ПДВ податкова накладна є єдиною достатньою підставою для формування податкового кредиту.

Так хто винен у різкому зростанні схемного кредиту після запровадження блокування податкових накладних?

Правильно: той, кого міністр фінансів бачить у дзеркалі.

То що ж робити?

У глобальному масштабі — парламенту ухвалити законопроект №7115 щодо переведення системи блокування податкових накладних у тестовий режим.

У локальному — міністру фінансів почитати викладені вище норми Податкового кодексу. Хоча, напевно, варто вже і з Кримінальним кодексом почати ознайомлюватися.

Шкода, до речі, що свого часу статті за наклеп та образу декриміналізували, але в будь-якому випадку правда переможе…