З вітерцем: до Одеси чи Львова "Укрзалізниця" може домчати за дві години
Така можливість є, але теоретична. Профільне міністерство не квапиться з втіленням на практиці швидкісного руху залізничного транспорту, констатує голова парламентського Комітету з питань транспорту Ярослав Дубневич.
Щоб збільшилась швидкість руху пасажирських потягів, потрібно створити спеціальні залізничні коридори, розділивши залізничні колії на такі, що пристосовані для руху пасажирських та вантажних потягів. Чому ця ідея багато років не втілюється в життя та за яких умов ми отримаємо сучасне – швидке та безпечне – залізничне сполучення? На ці та інші питання нардеп відповів у інтерв`ю нашому кореспонденту.
Ярославе Васильовичу! На днях голова Наглядової ради "УЗ" Євген Кравцов в інтерв ю одному з ЗМІ розповів про ідею розділення вантажного та пасажирського рухів, яка буде реалізована одразу в декількох проектах на тестових дільницях протягом найближчих 2-3 років. Це, за його словами, дозволить суттєво пришвидшити рух потягів. Наскільки реальна ідея й – якщо так – чому її не використовували раніше?
Ця ідея не нова. Вперше вона була озвучена ще за часів Георгія Кірпи, пізніше визначена як пріоритетний напрям розвитку у Транспортній стратегії України 2010 року. Втім, ідея так і залишилась нереалізованою. Дійсно, розділення вантажного та пасажирського рухів дасть можливість підвищити швидкість руху поїздів. При швидкісному русі пасажирських поїздів більш інтенсивно використовується рухомий склад, зменшується потреба у вкладеннях на його придбання, зменшуються витрати на ремонт та утримання інфраструктури.
За рахунок чого?
Вимоги до інфраструктури для пасажирського та вантажного руху – різні. Що, в першу чергу, пов’язано з вимогами безпеки руху. Розділивши рух поїздів за напрямками, можна уникнути зайвих витрат на утримання колії, та уникнути прискореного зношення верхньої будови колії внаслідок великовагового руху. Про те, що слід ввести роздільний рух, в експертному середовищі не говорив хіба лінивий, однак профільне міністерство – Мінінфраструктури – роками не робило бодай якихось рухів у той бік. Наразі втішає хоча б той факт, що зараз з боку міністерства почали говорити про перспективи для швидкісного руху на "УЗ" на найближчі два-три роки. Але для того, щоб це стало реальністю, слід якнайшвидше проводити випробовування як інфраструктури, так і рухомого складу вітчизняного виробництва, який би був здатний йти зі швидкістю до 220 км/год. Адже, про реальну перспективу можна говорити тільки тоді, коли концепція розділення руху за напрямками буде не лише на папері.
А що з тією Транспортною стратегією, про яку ви згадали на початку розмови? Вона вже себе вичерпала, стала неактуальною?
Вона, на жаль, не виконана в багатьох пунктах. Зокрема, якраз там, де йдеться про забезпечення залізниць рухомим складом, який здатний істотно підвищити техніко-технологічні показники – в тому числі щодо підвищення швидкості руху пасажирських поїздів до 200 км на годину, збільшення строку їх експлуатації тощо. Там-таки серед стратегічних напрямків прописано й створення коридорів, які б розділяли залізничні колії за напрямками по одному з видів перевезень (пасажирські або вантажні). Все це було враховане в минулій Транспортній стратегії, але – на жаль, не втілене. Натомість профільне Міністерство палко розповідає про нову Транспортну стратегію, яку воно вже створило, та все ніяк не повносить туди остаточні правки.
А без цього ніяк? Тобто, найближчим часом про поїздку до Одеси за пару годин можна забути? Бо коли ж ще та Транспортна стратегія буде оприлюднена…
Стратегія розвитку – базовий документ, який має визначити основні напрями розвитку як галузі в цілому, так і залізниці зокрема. Далі, саме на базі цього документу, свою стратегію розвитку будуватиме вже "Укрзалізниця", конкретизуючи, коли та на яких напрямках буде введено в тому числі і розподіл руху. Це ключовий документ. База, фундамент. Повторюсь, він потрібен не лише "УЗ", а й всій галузі.