Сергій Рибалка
Сергій Рибалка
Голова Комітету ВР з питань фінансової політики та банківської діяльності

Блог | Банківський сектор України: ні живий, ні мертвий

16,2 т.
Банківський сектор України: ні живий, ні мертвий

16 серпня 2017 року Національний банк України оприлюднив новий звіт "Огляд банківського сектору", що окреслює результати діяльності банків України станом на кінець червня 2017 року.

Головний висновок, який випливає із документу:за втручання Національного банку України у період 2014 - 2017 роки був реалізований швидкій перерозподіл власності, відбулося одержавлення банківського сектору, а стан банківської системи в цілому погіршився.

Перерахуємо, головні "досягнення" банківської системи України за цей період, використовуючи виключно інформацію цього звіту.

Кількість банків скоротилася удвічі: із 180 на початок 2014 року до 90 на кінець червня 2017 року, у тому числі приватних банків з українським капіталом – із 148 до 59 за відповідні періоди.

Банківський сектор України: ні живий, ні мертвий

Зменшилася кільк і сть структурних одиниць банків із 19,3 тис. на початку 2014 року до 9,8 тис. на кінець червня 2017 року. Кількість структурних підрозділів приватних банків з українським капіталом зменшилась просто катастрофічно - з 9,8 тис. на початок 2014 року до 1,7 тис. на кінець червня 2017 року. І тут майбутні перспективи технологічного переходу банків до інтернет-технологій нікого не можуть заспокоювати – доступ населення та бізнесу до послуг банків реально погіршився. Передовсім йдеться про банки із приватним українським капіталом. А саме вони найважливіші для кредитування малого та середнього бізнесу. А відтак – для стійкості економіки до криз, а суспільства – до політичних та соціальних конфліктів.

Банківський сектор України: ні живий, ні мертвий

Результатом цієї найглибшої в нашій історії банківської кризи кількість банківських працівників скоротилася майже вдвічі - з 246,6 тис. осіб на початку 2014 року до 135,8 тис. працівників на кінець червня 2017 року. Головним чином - за рахунок скорочення чисельності персоналу у банках з приватним капіталом.

Банківський сектор України: ні живий, ні мертвий

Націоналізація окремих банків та виведення низки приватних банків з ринку призвела до значного підвищення концентрації банківського сектору за всіма ключовими показниками (загальними активами, чистими активами, депозитами), а також до суттєвої зміни структури українського банківського сектору, в якій позиції державних банків значно посилено.

Станом на кінець червня 2017 року у державних банках сконцентровано 632 млрд. грн. зобов’язань, тобто більше половини всіх ресурсів банківської системи, 333 млрд. грн. – в банках з іноземним капіталом та лише 133 млрд. грн. – в приватних банках з українським капіталом. Для порівняння, на початку 2014 року, обсяг зобов’язань в державних банках становив 184 млрд. грн., в банках з іноземним капіталом - 281 млрд. грн., тоді як в банках з приватним українським капіталом було 620 млрд. грн!

Фактична втрата банків із українським приватним капіталом один із найбільш негативних результатів для майбутнього розвитку української економіки. Із світового досвіду відомо, що іноземні банки зазвичай вкрай неохоче видають довгострокові дешеві інвестиційні кредити, і, зазвичай, концентруються на найбільш прибуткових операціях. А Україні найбільше потрібно створювати нові складні технологічні виробництва, які, зазвичай мають строки окупності більше 7-10 років.

Сьогодні майже 62,3% депозитів сконцентровано у державних банках, тоді як на початок 2014 року депозити у держбанках становили лише 13,3%.

Тобто за період 2014 - 2017 роки обсяг зобов’язань майже залишився незмінним, проте змінилася його структура: гроші від приватних банків "перетекли" до державних.

Банківський сектор України: ні живий, ні мертвий

При цьому, слід зауважити, що після виведення із системи кількох сотень мільярдів гривень, повернення депозитів є надзвичайно слабким: якщо населення потроху повертає гроші до банків, то з депозитів підприємств продовжується відплив коштів.

Національний банк майже не кредитує банківську систему України, спостерігаючи лише за тим, хто із найсильніших утримається на плаву. Частка коштів Національного банку у структурі зобов’язань станом на кінець червня 2017 року становить лише 1,2%, проти 5% - на кінець 2015 року.

Скоротилось також зовнішнє фондування банків. Якщо станом на початок 2014 року валовий зовнішній борг банків становив 22,6 млрд. дол. США, то на кінець І кв.2017 року – 8,5 млрд. дол. США.

Банки перестали кредитувати економіку

На початку 2014 року більше половини ресурсів банків були спрямовані на кредитування підприємств (50,7%); 11,4% - на кредитування населення; 6,9% - у цінні папери, які Національний банк приймає в якості застави при рефінансуванні; 12,7% ресурсів знаходились на коррахунках в Національному банку та інших банках.

На кінець червня 2017 року картина виглядає кардинально іншою. На кредитування підприємств на сьогодні йде лише 35% ресурсів банків. Майже удвічі менше, у порівнянні з початком 2014 року, спрямовано на кредитування населення (6,5% ресурсів банків). Натомість, банки продовжують активно вкладатися у цінні папери, що рефінансуються Національним банком (26%). Більше 15% коштів банків знаходяться на коррахунках в Національному банку та інших банках.

Системні ризики банківської системи зростають

Відповідно до Звіту, частка непрацюючих кредитів у портфелях банків в цілому по сектору є безпрецедентною та становить 57,7%, зокрема, у державних банках (без урахування "Приватбанку") - 59,9%, в банках з іноземним капіталом - 48%, в банках з українським приватним капіталом - 27,3%.

Частка кредитів, що не обслуговується населенням, зросла удвічі: з 30% на початку 2016 року до майже 60% на кінець червня 2017 року.

Ці показники вражають – спостерігаємо масове неповернення кредитів.

Банківська система продовжує генерувати збитки

Відповідно до Звіту, за результатами ІІ кв. 2017 року збиток банківської системи становив 5,1 млрд. грн.

Банківський сектор України: ні живий, ні мертвий

Отже ще дуже рано, говорити, що банківська система вийшла з кризи. Більш того, ризики системи нарощуються через зростання їх концентрації в державних банках.

Саме тому я наполягаю: реформи фінансового сектору є вкрай важливими. Без них ми не отримаємо нормального економічного зростання у найближче десятиліття. А це означає, що не буде жодного зростання добробуту населення, які би обіцянки не давала сьогоднішня влада. Тому ми наполягаємо на прискоренні реформ в усіх напрямках. Зокрема, і у сфері фінансів.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...