Держава повинна зробити все необхідне для переробки брухту всередині країни, а не для його вивезення, – експерт
Брухт – це стратегічна для металургії сировина, тож держава повинна вжити заходів для того, аби стимулювати його переробку всередині країни, і передусім забезпечити потреби власних підприємств. Експорт брухту ж можливий тільки у разі виникнення профіциту сировини.
Таке переконання висловив президент Української спілки промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
"Питання металобрухту завжди було в нас актуальним. Дуже важливо, щоб уряд України системно і професійно працював над забезпеченням металобрухтом гірничо-металургійного комплексу України. І тут необхідно, щоб був чіткий розрахунок балансу наявності металобрухту в Україні", – наголосив Кінах.
За його словами, навіть у випадку, коли на внутрішньому ринку спостерігатиметься профіцит сировини, варто не експортувати брухт, а стимулювати його переробку всередині країни.
"Зараз в Україні значні масштаби як морального, так і фізичного зносу активів, плюс агресор наніс безпрецедентні пошкодження інфраструктури, що також є, скажемо так, джерелом для металобрухту – але всі ці фактори необхідно об’єднувати в конкретні системні дії для розвитку переробки металобрухту в Україні", – наголосив експерт.
Він переконаний: влада має чітко розраховувати баланс потреб металургії і формувати прозорі правила, до прикладу – квотувати експорт, якщо це не суперечить інтересам національної металургії.
"У нас, на жаль, дефіцит чіткої, збалансованої політики в контексті збору і переробки металобрухту, чіткого розуміння балансу потреб, а також правил, які б визначали квотування експорту у разі профіциту сировини. Але це повинно розглядатися, ще раз підкреслюю, в контексті державного протекціонізму і підтримки національної металургії", – резюмував Кінах.
Як відомо, Україна у першому кварталі року зіткнулася з рекордним зростанням експорту брухту: обсяги вивезення сировини виросли упʼятеро у порівнянні з показниками минулого року.
Водночас стало відомо, що український брухт експортується до ЄС за сірими схемами, через що Україна втратила на експортному миті понад 350 мільйонів. Схемами, які покривалися українськими митниками, зацікавилися у ДБР.