Чому скасування касових апаратів зробить українців біднішими: 5 головних причин
Верховна Рада вирішила піти у зворотному від цивілізації напрямку - 1 липня частина депутатів пішла на поводу у певних груп бізнесу і скасувала обов'язковість застосування касових апаратів для "бідних" підприємців з річним оборотом до 1 млн гривень. А заодно прибрала із закону і штрафи за неправильне застосування таких апаратів.
І це при тому, що у всіх цивілізованих країнах обов'язковість використання бізнесом реєстраторів розрахункових операцій (вони ж - касові апарати) навіть не обговорюється. Причому бізнесом будь-якого рівня - малим, середнім, великим. І чим цивілізованіше країна, тим ширше застосування цих апаратів. Навіть найближчі наші сусіди поступово розширюють область застосування їх на "все і вся". У Грузії, наприклад, на сьогоднішній день касовими апаратами користуються навіть бабусі, які торгують на ринку.
Більш того, в більшості розвинених країн існує подвійна відповідальність як з боку продавця за невидачу чека, так і покупця за те, що він не взяв чек. Людина, що не взяла чек, вважається пособником неплатників податків і може бути навіть оштрафована.
Читайте: Касові апарати за новими правилами: плюси і підводні камені
Але, мабуть, окремих представників "чесного" бізнесу і тих що кришують їх чиновників зовсім не цікавить, як живе цивілізований світ. Вони вже святкують свою "перемогу", за яку доведеться розплачуватися, як звичайно, пересічним українцям.
Причин цьому як мінімум п'ять:
1) Бюджетники та пенсіонери можуть забути про підвищення своїх зарплат і пенсій, пільговики - про збільшення соцвиплат. Приватні підприємці тепер активніше, ніж раніше, почнуть приховувати свої обороти, щоб не потрапити в "групу ризику за 1 млн". Як наслідок - держава недоотримає до бюджету сотні мільйонів гривень, які могли б надійти у випадку використання касового апарату. Адже в такому випадку підприємцю складно приховати свої реальні доходи, з яких згодом платяться податки і поповнюється бюджет.
І знову уряд проситиме українців поставитися з розумінням до відсутності грошей на індексацію пенсій і зарплат, і знову буде благати потерпіти до кращих часів
2) Багато громадян можуть і далі не мріяти про свою безтурботну старість, вірніше про те рівні пенсій і соцвиплат, який їм покладалися б у разі легалізації "зарплат у конвертах". А це явище, на жаль, досить поширене при тіньовій економіці, з якої Україна, мабуть, не поспішає виходити, скасувавши касові апарати для спрощенців.
Читайте: Яценюк порадив українцям не хвилюватися з приводу низьких доходів
3) Л ікарням, школам, дитсадкам, багато з яких сьогодні в жалюгідному стані, і далі "не світять" європейські зручності. Причина - у місцевих бюджетів немає грошей навіть на елементарний їх ремонт, не кажучи вже про будівництво нових. А могли б бути, адже частина податків, які сплачує малий бізнес, йде якраз до місцевих бюджетів. Ось тільки не всі бізнесмени такі свідомі і обов'язкові (в частині сплати податків). Деяких потрібно "дисциплінувати", змушуючи розкривати справжні доходи, які часто знаходяться в тіні. А в таких тіньових доходах "сидять" мільйони, які б здорово підживили місцеві бюджети. Але без касових апаратів зробити це дуже складно.
4) Залишається загроза для життя і здоров'я громадян, адже ніхто не застрахований від покупки фальсифікату. А його обсяг можна було б в рази зменшити шляхом розширення сфери застосування касових апаратів. Адже не секрет, що багато підприємців торгують контрафактною і контрабандною продукцією, не відображаючи її у звітності. За умови ж застосування касового апарату доведеться пояснювати походження товару.
5) Про можливість відстояти свої права як споживача теж можна забути. Тут все просто. Якщо перефразувати відомий вислів, немає чека - немає проблеми. Вірніше, проблема навіть якщо і є, то нехай споживач розбирається з нею сам, мовляв "сам винен, що купив фальсифікат".
Якщо ж говорити в цілому про Україну, то рішення Верховної Ради про скасування касових апаратів однозначно веде нашу і без того нещасну економіку на крок назад і ставить хрест на нашому іміджі як країни, яка претендує на місце в списку успішних європейських країн.
Навіщо і кому це треба було?
Очевидно, що такий крок мав виключно популістський характер. Адже насправді, ті податкові зміни , які були прийняті ще наприкінці минулого року в частині обов'язковості застосування касових апаратів, торкнулися б не такої вже великої частини підприємців. У їхнє коло з 1 липня потрапили б тільки ті спрощенці III групи, чий річний дохід становить від 1,5 млн до 20 млн гривень на рік (таких не так вже й багато у порівнянні з "єдинниками", у яких обороти менше нормативної "планки" ).
При цьому, касові апарати не потрібні торговцям на ринках, для пересувних об'єктів (для них це добровільно), а також для тих торгових точок, які використовують виключно безготівковий розрахунок.
Читайте: В Україні рекордно зріс відсоток компаній із зарплатою "у конвертах"
Питання з "божевільними" витратами, необхідними на встановлення та обслуговування таких апаратів, теж є абсолютно надуманим.
Абсолютно незрозуміло, за якими такими розрахунками Ксенія Ляпіна, яка очолює Державну регуляторну службу, вивела астрономічну суму в 71 000 грн на встановлення та обслуговування касового апарату на рік! Об'єктивність таких розрахунків викликає, м'яко кажучи, великі сумніви.
"Ні про яке додаткове податкове навантаження на малий і середній бізнес не може бути й мови, тому що, згідно з законом, податкова звітність не змінюється. Додаткові інвестиції на установку касових апаратів, про які йшла мова, - це 3-5 тис. грн на 7 років. Саме стільки за законом може використовуватися касовий апарат. І будучи генеральним директором "Новуса", і маючи 500 касових апаратів у експлуатації, я можу стверджувати, що витрати на його обслуговування мінімальні", - зазначив у коментарі "Обозревателю" глава комітету з роздрібної торгівлі Європейської Бізнес Асоціації Ігор Ланда.
Читайте: Як в Африці. Рівень тіньової економіки в Україні побив новий рекорд
Висновок напрошується один: найімовірніше, що вся ця роздута епопея з гнобленія малого та середнього бізнесу через введення касових апаратів - усього лише небажання окремих бізнес-груп і пов'язаних з ними корупціонерів при владі міняти налагоджені і підгодовані тіньові схеми.
Звичайно, не можна закривати очі і на явні процедурні (і не тільки) складності з впровадження реформи "касових апаратів". Але в такому випадку в багатьох розвинених країнах йдуть шляхом зміни підходу до таких реформ, а не скасування їх взагалі, як це зробила Україна, прийнявши рішення піти проти своїх бюджетників, пенсіонерів, та й цивілізованого світу в цілому ...