Трамп жорстко покарав за надто високі ціни на ліки
Обраний 45-м президентом США Дональд Трамп накинувся на виробників ліків, які, на його думку, встановлюють непомірно високі ціни на ліки, і це "їм сходить із рук". Новому лідерові Америки вистачило кількох хвилин, аби обрушити вартість акцій місцевих фармацевтичних компаній. В Україні ж такий результат неможливий: фондовий ринок мертвий - і про чесну конкуренцію можна забути.
"Обозреватель" з'ясував, що залишається робити Україні, де 400 000 пенсіонерів отримують всього 949 гривень на місяць, а ліки від цукрового діабету коштує 2000 гривень.
У передових економіках, де працюють всі ринки, реакція на форс-мажорні обставини (а до таких можна сміливо зараховувати і заяви Дональда Трампа) блискавична. Біржі відгукуються навіть на ті події, які відбуваються в іншій частині планети. В Україні ж гостро реагує на новини хіба що гривня, що залежить від експортерів, які торгують із усім світом.
Читайте: В Україні подешевшають три види ліків
Трамп всемогутній?
На перемогу епатажного мільярдера в президентських перегонах не надто розраховували. Саме тому одразу ж після оголошення екзит-полів впали основні фондові майданчики світу - причому удар був сильніший, ніж після Brexit.
Єдині, хто рвонув вгору, - фармацевтичні компанії. І європейські, і американські корпорації пішли в гору від радощів: Хілларі Клінтон у своїй програмі обіцяла жорстко взятися за ринок ліків із його занадто високими цінами.
Але вже в січні Трамп "раптом" зауважив очевидне і висловився на прес-конференції. Після його критики про співвідношення цін і податкових інверсій протягом 20 хвилин акції дев'яти найбільших компаній втратили на S&P 500 $24 мільярди.
Втім, фармацевтичний міхур США - один із найміцніших. Просто так не здується.
Читайте: "За рахунок решти світу": WSJ дав економічний прогноз на перший рік Трампа біля керма США
Український базар
Як і український. Нашим фармацевтам можна хіба що вказати на найвищому рівні, ввівши державне регулювання цін. Кабінет міністрів із 1 січня встановив референтное ціноутворення, яке дозволить хоч якось знизити вартість життєво необхідних ліків.
Суть механізму - вираховується середня ціна діючої речовини, а не комерційного найменування певного препарату, в п'яти країнах-членах Європейського Союзу: Польщі, Латвії, Словаччини, Угорщини та Чехії. Такий вибір обумовлений тим, що дані країни, як і Україна, є постсоціалістичними, проте мають конкурентну економіку.
Поки урядова ініціатива торкнеться регулювання вартості препаратів для людей, які страждають від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу, а також бронхіальної астми. Примітно, що програма реімбурсації (компенсації за покупку ліків), яка почне діяти з 1 квітня 2017 року, охопить аналогічні категорії препаратів.
Це відмінний крок, але неповний. Чому тільки три категорії захворювань? Виходить дискримінація за "хворобливою" ознакою. Хіба людина може обирати хвороба? Або держава не готова демонополізувати фармацевтичний ринок, який у підсумку вирішує, кому жити, а кому - померти?