Китайська хлопавка: чи стане Піднебесна проблемою для всього світу
Світова фінансова криза 2008 року змусила аналітиків намагатися вгадати, економіка якої країни може зазнати краху наступною. На початку 2016 року "хорошим" кандидатом став Китай. Світові ринки б'ються в паніці, оцінюючи ризики, що загрожують його економіці, яка сповільнюється. Насправді ж ці страхи перебільшені.
Про це пише колумніст Крістофер Болдінг для Bloomberg View.
Наразі, як пише він, відомі фактори, що сприяють фінансовим кризам, про які раніше мало хто підозрював. У попередніх жертв кризи були завищені такі ризики, як швидке зростання ставок по кредитам, спад на фондових ринках та економічні бульбашки. Взаємодіючи один з одним, усі ці ризики лише посилюються.
Сьогодні можна впевнено сказати, що Китай страждає від багатьох із цих факторів. Банк міжнародних розрахунків попередив, що зростання кредитних ставок у Китаї з 2008 року є одним із найшвидших у фінансовій історії. Показник обсягу кредитування щодо ВВП досяг найвищого рівня на позначці 25,4%. Ні в однієї країни немає настільки високого показника: у наступній за списком Туреччини це значення тримається в межах 16,6%. Між 2007 роком і кінцем 2014-го показники боргу щодо ВВП Китаю та Гонконгу зросли на 82 і 103% відповідно, тобто в два рази швидше, ніж у будь-якої іншої зростаючої економіки.
Читайте: Нестабільний Китай опустив ціни на нафту
Однак, незважаючи на поєднання тривожних факторів, було б помилкою вважати кризу неминучою, - зазначає Болдінг.
По-перше, підвищення описаних ризиків не є гарантією невідворотного лиха. Хоча борг Японії, будучи близьким до 400% від її ВВП, сильно випереджає борг Китаю, таки мало хто боїться японської кризи. До того ж відносні ціни на нерухомість у Китаї були набагато вищими, ніж у США протягом декількох років до початку світової фінансової кризи, які, однак, не спричинили катастрофи.
По-друге, криза, швидше, виникає зі складних, нелінійних взаємодій різних факторів, а не як послідовний передбачуваний ланцюжок подій. Наприклад, канадський соціолог Малкольм Гладуелл у своїй книзі "Генії й аутсайдери" описує авіакатастрофи як "результат накопичення дрібних труднощів і, здавалося б, тривіальних несправностей".
Читайте: Грецькі борги: що ж буде далі?
Китайські лідери усвідомлюють "тривіальні несправності" в економіці, які можуть призвести до кризи, і шукають способи для їхнього вирішення. У той час, як Греція торгувалася з Європою за фінансування, а США викликали запеклі суперечки у зв'язку зі своїм корпоративним боргом, Китай діяв швидко, рятуючи фірми, що обвалюються, щоб уникнути ефекту доміно. Стало зрозуміло: влада КНР контролюватиме чутки на ринках, продасть мільярди із золотовалютних резервів, щоб підтримати свою валюту, забезпечить ліквідність банківської системи - все, що потрібно, щоб зберегти стабільність. Це не означає, що вони завжди будуть ухвалювати політично правильні рішення. Але це, принаймні, знизить ймовірність катастрофічних наслідків.
По-третє, як із усім іншим у Китаї, фінансова криза являє собою найсильнішу причину для політичного занепокоєння. Навіть публічне визнання зниження темпів зростання може стати загрозою для комуністичного правління, яке дуже залежить від впевненості режиму у своїй економічній компетентності. Якщо США могли б пережити ризики і втрати, пов'язані з катастрофою, і стати сильнішими, то китайські лідери, добре знайомі з історією СРСР, не можуть дозволити собі повторити його долю.
Читайте: Мертва точка: у Китаї заморозили торгівлю акціями
"Якщо криза в Китаї і відбудеться, то не від бездіяльності, оскільки всі спроби її запобігти вже були зроблені. Але доти ніякі рятувальні заходи або дотації не будуть зайвими. Будь-яку політику, нехай настільки ж абсурдну, як підтримка кредиту, що вдвічі виріс, слід пробувати", - вважає Болдінг.
Великою проблемою, на думку колумніста, є ще й те, що виконання всіх цих умов відкладе важку і болючу реструктуризацію Китаю, якої він так потребує. Уповільнення зростання кредитних ставок спровокує хвилю банкрутств серед корпорацій, що завадить уряду досягти своєї мети - зростання ВВП. Альтернативним варіантом може стати нарощування економічного боргу та поширення на ринку збиткових компаній-зомбі, однак це тільки посилить ризик катастрофи.
Як раніше повідомляв "Обозреватель", із Китаю в обхід Росії запустили "Новий шовковий шлях".