Що буде з тарифами за "комуналку": інтерв'ю з головою НКРЕКП Вовком

Україна на порозі чергового опалювального сезону, який в останні роки населення зустрічає з небезпідставною пересторогою. Причина - свіжі платіжки за опалення та газ, оплата яких значно виросла протягом останніх трьох років. Не відстають в періодичності змін і тарифи на централізоване водопостачання гарячої та холодної води.

Беззастережно дотримуючись рекомендацій МВФ, Кабмін і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) вимушені йти на непопулярні для українців кроки, впроваджуючи все вищі й вищі тарифи ЖКГ.

НКРЕКП, створена у 2014 році, регулює та встановлює тарифи в сфері енергетики і комунальних послуг, що, власне, зрозуміло з самої назви органу. Хоча з 1 жовтня 2015 року, із набранням чинності закону "Про ринок природного газу", НКРЕКП регулює лише 13% складової тарифу на опалення і природний газ. Решта 87% - прерогатива уряду.

Про те, чого незабаром чекати від наших платіжок - "Обозреватель" дізнавався в голови НКРЕКП Дмитра Вовка.

- Для початку, що буде з тарифом на електроенергію для населення восени?

- На сьогодні Комісія не розглядає питання зміни тарифів на електричну енергію для населення в новому опалювальному сезоні. Сьогодні ми сконцентровані на підвищенні ефективності діяльності галузі, прозорості та доступності даних, впровадженні сучасних методів регулювання, що дозволять залучати інвестиції для модернізації та підвищення якості послуг.

- У такому випадку коли варто чекати перегляду тарифів на електричну енергію в сторону зростання?

- Кінцевий рівень тарифів залежить від великої кількості показників. І не всі з них є під контролем Комісії: наприклад, інфляція, рівень мінімальної заробітної плати, курс валют. Для будь-якої зміни - чи то зменшення, чи то збільшення - необхідно дотримуватись принципів прозорості, передбачуваності, відображення обґрунтованої вартості, недискримінаційності та відсутності спотворень. Без перелічених умов для конкретного випадку – відсутній предмет розмови щодо перегляду тарифів.

- Чи діє при розрахунку тарифу на електроенергію для населення індекс API2 плюс логістика (або так званий "Роттердам+")?

- Коротка і чітка відповідь – не діє. Тарифи на електричну енергію для населення були затверджені в лютому 2015 року, а методика формування оптової ціни (так звана формула "Роттердам+". - Авт.) (важливий базовий документ, якого раніше взагалі не було) була затверджена в березні 2016 року. Тобто майже на цілий рік різниця в часі.

Читайте: За "Роттердам+": НАБУ прийшла з обшуками до НКРЕКП

Для побутових споживачів була запроваджена (в лютому 2015) поетапна зміна тарифу на електроенергію, п'ятий з яких відбувся в березні 2017 року. І ще раз підкреслю, це не пов’язано з методикою формування оптової ціни на електричну енергію ("Роттердам+". - Авт.).

Водночас, поетапна зміна тарифів на електричну енергію була кроком у правильному напрямку з точки зору передбачуваності та зменшення перехресного субсидіювання. Але ж на той час ніхто не міг передбачити блокаду, поточний курс (в бюджеті було закладено 17 грн/$), рівень інфляції тощо.

Більш того, на сьогодні чинні тарифи на електричну енергію для населення є найнижчими в Європі, де середній рівень складає за поточним курсом приблизно 6 грн/кВт. годину.

Своїм пріоритетом ми визначили запровадження регулювання, що дозволить забезпечити сталість послуг (не секрет, що мережі зношені, а поточна інвестиційна складова не покриває потреби); дозволить створити стимули до залучення інвестицій та світових лідерів в енергетиці; дозволить підвищити відповідальність компаній за надання якісних послуг.

Взагалі неприпустимою є ситуація минулого десятиліття, коли встановлювались штучні, політичні ціни на власні енергетичні ресурси або як починались стихійні блокади в цьому році. Реагування на кризову ситуацію, в тому числі з антрацитом, було завчасним та системним. Була проведена оптимізація структури виробництва електричної енергії (частка теплової генерації зменшилась з 40% в 2013 до 30% в 2017), створено умови та мотивації для заміщення імпортованих енергетичних ресурсів власними (переобладнання та модернізація теплових електростанцій) тощо.

Ми переконанні, що при забезпеченні споживачів об’єктивною інформацією, при залученні їх до відкритих слухань ми зможемо забезпечити надійну сталу роботу енергетичного сектору та вищу якість послуг.

- "Нафтогаз" вимагає з 1 жовтня підвищити ціни на газ майже на 19% - до 7047 грн (сьогодні - 4 942 грн за 1000 кубометрів для облгазів і 6 879 грн - для кінцевого споживача). Однак Кабмін категорично проти цього. Там заявили, що плата за газ для населення не виросте. В той же час, згідно з урядовою постановою №187 та формулою розрахунку, яка закладена в цій постанові (відома під назвами "Баумгартен+", "Дюссельдорд+", "NCG+": ціна газу в німецькому хабі плюс логістика. - Авт.), з 1 жовтня має бути впроваджений новий тариф на газ, якщо ріст (чи зниження) імпортного паритету складе понад 10%. А ріст був, адже останнім часом у Європі виросли спотові ціни на газ. Отже, що буде з тарифом на газ для населення в цьому опалювальному сезоні?

- Варто пам’ятати, що Комісія не має повноважень по встановленню ціни на природний газ для населення відповідно до Закону про ринок природного газу. Це є компетенцією уряду (через механізм покладення спеціальних обов’язків). В чинній постанові уряду (№187 від 22.03.2017) передбачена прив’язка до середнього значення ціни на газ за 12 місяців на європейському хабі, вартості логістики, коригування калорійності газу та курсу валют. Використавши публічні дані для розрахунку, можна пересвідчитися, що, справді, зміна цих значень була більшою ніж на 10%.

Ми вважаємо важливим для реального впровадження реформи ринку природного газу послідовність принципів ціноутворення на перехідному етапі та затвердження плану остаточної лібералізації, яка вимагає в тому числі заходів по субсидіям, своєчасне фінансування та монетизація.

Таким чином, ціна на природний газ для побутових споживачів буде залежати від виконання Кабміном чинних урядових постанов або їх зміни (мова йде перш за все про постанову Кабміну №187 від 22.03.2017, якою передбачена прив'язка до ціни на німецькому хабі плюс логістика. - Авт.).

- Як щодо централізованого постачання гарячої і холодної води та опалення?

- Для підвищення прозорості, доступу до інформації, передбачуваності та залучення споживачів Комісія запровадила обов’язкову двоетапну процедуру розгляду будь-яких тарифів. Перше - це відкриті слухання з залученням місцевої влади на території діяльності підприємства з публікацією всіх деталей розрахунків. Після цього - відкриті слухання на рівні Комісії. До речі, ми отримуємо схвальні відгуки від запровадження такої процедури.

Тому зміни можливі лише після отримання підтримки громади на місцях та забезпечення спільного контролю.

- Тобто остаточного рішення щодо підвищення оплати за гарячу і холодну воду та опалення немає?

- У випадку кожного міста - це по-різному. Оскільки при будь-якій зміні структури та рівня тарифу – чи то зменшення, чи то збільшення - це прерогатива місцевих комунальних підприємств, де за участю місцевої влади відбуваються слухання проектів рішень по перегляду тарифів.

Наприклад, по львівському підприємству "Залізничнетеплоенерго" слухання відбуваються у Львові з залученням місцевої влади, яка потім на відкритому засідання НКРЕКП в особі заступника мера міста доповідає про результати. Аналогічно відбувається й у інших містах – в Одесі, Чернігові, Черкасах тощо.

- Цього літа частина жителів Києва, які обслуговуються "Київенерго", були відключені від гарячого водопостачання нібито за борги - спочатку на місяць, зараз від початку серпня відключили вдруге. Чи обґрунтовано "Київенерго" відключає киянам гарячу воду і чи реально причина в боргах населення?

- Ми оцінюємо загальний рівень розрахунків безпосередньо споживачів (зокрема, киян) як високий. Реальна проблема – це несвоєчасне фінансування субсидій. Левова частка боргів перед підприємствами, що надають житлово-комунальні послуги - з боку державного бюджету. Це вимушує їх іноді до невиправданих кроків.

Таке питання мало висвітлене в публічному просторі, оскільки є вузькоспеціалізованим. Але саме через це страждають споживачі, що є несправедливим, та має бути комплексно розв’язано урядом та Верховною Радою.

Читайте: У Києві подорожчає вода: названі нові тарифи і терміни

- Коли буде впроваджене стимулююче тарифоутворення (RAB-регулювання, це система довгострокового тарифоутворення, яка, за задумом, направлена на залучення інвестицій у розвиток та модернізацію електричних мереж. - Авт.) для обленерго і "Укренерго"? Відомо, що в Кабміні не підтримують напрацьований на сьогодні варіант RAB-тарифу, бо він має бути таким, щоб не призвести до росту тарифів для населення. Таке взагалі можливо - щоб RAB-тариф не призвів до росту тарифів?

- Як я вже пояснював, на сьогодні Комісія не розглядає питання зміни тарифів на електричну енергію для населення в новому опалювальному сезоні.

Що стосується безпосередньо RAB-регулювання. При розробці стимулюючого тарифоутворення ми використали найкращий досвід країн Європи, де 99% країн застосовують саме такі принципи. Були залучені найкращі фахівці. Зокрема, Комісія отримала підтримку USAID. Ми переконані, що запровадження RAB-регулювання - на користь споживачів і воно також сприятиме успішній приватизації, на що неодноразово звертали увагу міжнародні інституції.

Щодо можливості безкоштовних житлово-комунальних послуг – в промовах політиків можна почути і не таке. Але робота регулятора в сфері передачi та постачання електроенергiї (обленерго та Укренерго. - Авт.) з тривалими термінами будівництва, експлуатації та окупності проектів такого не дозволяє.

- Що з впровадженням так званої абонплати на газ - тобто розділення тарифу на газ як товар і на транспорт та розподіл? Відповідно до меморандуму з МВФ, впровадження мало вже відбутись до початку опалювального сезону. Це питання якось зрушилось з місця і яка мета такого розділення?

- Після відтермінування в квітні Комісія забезпечила проведення публічних професійних слухань на цю тему, а уряд розв’язав питання субсидій для споживачів цих послуг (покриття субсидіями видатків на абонентську плату. - Авт.). Ця новація має забезпечити розуміння споживачами, за що вони сплачують, надійність газопостачання з мінімальним навантаженням на споживача, а в кінцевому результаті ще й сприятиме конкуренції.

- На початку серпня набув чинності Закон "Про комерційний облік послуг з постачання теплової енергії та водопостачання", яким передбачається зобов'язання операторів тепломереж, водоканалів обладнати всі житлові будинки лічильниками. Чи це відобразиться на тарифах?

- Насправді рівень оснащеності обліком (лічильниками) суттєво підвищився ще до прийняття цього Закону, завдяки системній роботі Комісії в 2015-2017 роках. Те, що облік (встановлення лічильників. - Авт.) є обов’язковим та необхідним кроком, на думку Комісії, обговоренню не підлягає.

Після законодавчого забезпечення ми очікуємо, що буде досягнуте майже 100% забезпеченість обліком. Це буде передумовою для об’єктивного розрахунку тарифів, визначення "вузьких місць" та пріоритетів для інвестицій як в мережі (відновлення, модернізація мереж) так і енергоефективність кінцевих споживачів (тобто населення).

Переконаний, що жоден із споживачів не відмовиться від лічильників у будинках, тим більше, якщо це вимога Закону. Однак, так само справедливо та логічно, коли підприємства надають послуги, а обґрунтовані витрати оплачуються споживачами цих послуг. Для незахищених верств передбачена соціальна підтримка у формі субсидій.

- Чому вартість комунальних послуг відрізняється в різних містах, областях?

- Сподіваюсь, нікого не дивують різний зріст та розмір взуття людей або погода протягом року. Якщо серйозно, то є об’єктивні фактори, які впливають на кінцевий рівень тарифів на місцях – це обсяги споживання, джерела палива, стан та конфігурація мереж, рівень інвестиційної складової. По кожній сфері регулювання Комісією підготовлено інформаційні матеріали, які по поличках розкладають як усереднені структури тарифів, так і на прикладах конкретних підприємств.

- Як ви ставитесь до ініціативи з монетизації субсидій? Це якось змінить тарифи?

- Однозначно позитивно - за умови оголошення підходів до монетизації на початку сезону, своєчасного фінансування та готових пакетів для споживачів на енергоефективні заходи. Рівень тарифів на комунальні послуги монетизація не може змінювати. Головна ідея монетизації для споживача - в тебе є причини заощаджувати енергоресурси, щоб отримати живі кошти від держави. Для держави - це зменшення енергоємності, стимули до енергомодернізації, а в подальшому і зменшення потреб на фінансування субсидії.

Читайте: Як зміниться субсидія в Україні: з'явилися роз'яснення за новими правилами нарахування