Держбюджет-2016: фантазії "реформатора" Яценюка в цифрах і прогнозах

Державний бюджет на 2016 рік Україна знову отримає не тоді, коли належить, а вже звично "під ялинку" - напередодні Нового року. Все через те, що глава Кабінету міністрів Арсеній Яценюк весь 2015 займався всім, чим завгодно, але тільки не найважливішим - формуванням головного фінансового документа країни.

Але найгірше аж ніяк не це - фінансовий план наступного року створений по тій самій порочній схемі, що і бюджет цього.

"Обозреватель" запитав економістів, як пропонує виживати українцям в 2016 році Арсеній Яценюк, прем'єр-міністр, який тримається за своє крісло так само міцно, як за букет троянд у Верховній Раді.

Експерти, зростання ВВП, навіть якщо буде, не компенсує падіння економіки, інфляція буде вищою обіцяних 12%, курс долара - вищим закладених 24 гривень, а відверто знущальний відсоток підвищення соціальних стандартів дозволять тільки виживати, але ніяк не планувати краще майбутнє.

"Ніякого проекту державного бюджету на 2016 рік взагалі не існує в природі, Той документ, який є зараз, створений на неіснуючій податковій базі. Тому всі його обговорення - максимум, ніж політичні ігри", - категорично стверджує фінансовий експерт Віктор Суслов.

Президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки Володимир Лановий також не має ілюзій: бюджет 2016 настільки ж шкідливий для розвитку економіки, як і бюджет-2015.

Читайте: Українська влада придумала, як залатати дірки в бюджеті

Першу небезпеку для держави таїть у собі навіть "канонічний" показник - граничний рівень дефіциту держбюджету в 3,7%. "Прописаний в бюджеті дефіцит - саме та цифра, яка фігурує в договорі України з МВФ. І ми будемо змушені виконати цей показник, інакше втратимо нашого головного кредитора", - говорить президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило.

"Дефіцит в 3,7% - неприпустимо великий. У нашої країни просто немає ресурсів, здатних впоратися з такою величезною "дірою", - говорить Лановий, пояснюючи механізм цієї дії: гроші на покриття дефіциту держбюджету вилучаються з економіки. - Якщо, звичайно, у цієї держави немає інших ресурсів. Як у нашому випадку ... Таким чином, зростання і без того слабкої вітчизняної економіки буде пригальмовуватися".

Як приклад він вказує на так звані Маастрихтські критерії, затверджені в ЄС в 1992 році. "Щодо цього документа дефіцит понад 3% ВВП не може бути в принципі. І це там, де рівень розвитку економіки значно вище. У нашій же ситуації, враховуючи необхідність, в тому числі, зовнішніх виплат, бюджет повинен бути або з нульовим дефіцитом або навіть профіцитним", - зазначає екс-міністр економіки.

Читайте: Як схопив, трохи на берег не витягнув: з'явилася казка про поєдинок Яценюка і Барни

Заложений в бюджеті рівень інфляції в 12% аналітики назвали виразом оптимізму уряду - і не більше того.

"Ну як рівень річної інфляції може становити 12%, якщо подорожчання електроенергії складе 30-40% ?! Вже зараз дорожчає хліб, залізничні перевезення, які, у свою чергу, вплинуть на подорожчання цілої групи товарів. З іншого боку на рівень інфляції буде надавати тиск надто вже нетверда вітчизняна валюта і відсутність кредитування. На минулий рік уряд прогнозував інфляцію 19%, в результаті ми отримали 45-50%, - говорить експерт. - Якщо їх прогноз в цьому році становить 12%, то за цією логікою ми отримаємо, треба думати, 20-25%", - говорить Лановий.

Жаліло, у свою чергу, також вважає, що реальність показника інфляції залежить від того, чи зуміє уряд відновити рівень кредитування.

"Рівня інфляції в 12% ми однозначно досягти не зуміємо, - говорить Віктор Суслов. - Втім, кожен уряд завжди занижує рівень інфляції, щоб наприкінці року отримати "несподівані" надходження до бюджету. Скажімо, цього року інфляція в два рази вище, ніж було заплановано - і в підсумку ми бачимо довільного прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, який звітує, що бюджет-2015 практично виконано".

Читайте: На щастя, не додумалися: девальвацію зупинило б заморожування пенсій

Не буде також і долара по 24 гривні, який закладений в бюджет.

"Валютний ринок уже сьогодні підійшов до цього показника, а в наступному році девальвація нацвалюти, на жаль, теж неминуча", - говорить фінансовий експерт Суслов.

На його думку, у влади була можливість не тільки стабілізувати курс гривні, але й зменшити його до показника приблизно 18 грн/$. Але замість того, щоб підтримувати нацвалюту, НБУ з травня виходив на міжбанківські аукціони і купував долар.

"Спочатку по $150 мн. На місяць, потім по $300 млн. Таким чином, регулятор грав не на користь гривні, а фактично підтримував долар. Ослаблення гривні, до речі, є тією самою реальною ціною бравурних рапортів Нацбанку про формування золотовалютних резервів на суму $2 млрд", - вважає Суслов. На його думку, швидше за все, НБУ чинив так за вказівкою МВФ.

Читайте: Бюджет і реформи: Аваков попередив про "долар по 70 в березні"

Кабінет міністрів заявляє, що 2016 стане періодом переходу нашої економіки, що досягла дна, до етапу зростання. Підтвердженням цьому повинне стати закладене у бюджеті зростання ВВП на 2%.

"Я думаю, що такий показник - досить реальний: особливо на тлі нинішнього падіння понад 10%. Більше того, я впевнений, що не виконати таке невелике зростання було б справжньою ганьбою", - говорить Жалило.

Суслов ж зазначає, що говорити про зростання ВВП можна лише тільки в тому випадку, коли він компенсує докризовий рівень. Тому навіть плюсові 2% - це взагалі не зростання.

"Економіка виходить з кризи, в першу чергу, з твердою валютою. Ми поки подібного не спостерігаємо. Я не розумію, за рахунок чого уряд забезпечуватиме зростання ВВП", - підтримує колегу Володимир Лановий. Він припускає, що оскільки в бюджеті-2015 Кабмін прогнозував падіння ВВП на 4%, а в результаті отримали мінус 15-16%, то слідуючи цій динаміці, при прогнозі на 2016 рік плюс 2%, отримаємо в підсумку мінус 3-4% .

Читайте: "Копи змолоду, а то здохнеш з голоду": на що вистачає середньої пенсії в Україні

У підсумку населенню в майбутньому році доведеться досить складно. "Споживчі можливості населення нині погіршуються в умовах девальвації гривні, високої інфляції, зміни структури витрат", - стверджує Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні.

Причому, на його думку, саме населення, тобто внутрішній попит, безпосередньо впливає на відновлення нашої економіки. "Споживання домогосподарств у структурі ВВП займає майже 70%, - пояснює Шевчишин. - А підвищення соціальних стандартів якраз є стимулюючим фактором. Тим не менш, 12% підвищення соцстандартів поки не достатньо для активного відновлення".

Старання уряду, за його словами, практично не вплине ні на інфляцію, ні на динаміку валютного ринку. "У 2015 році українці вичерпали свої резерви і запаси, тому підвищення, швидше за все, не буде направлено на купівлю валюти, а піде на дорожчаючі товари", - прогнозує експерт.

Читайте: Мінфін має намір перевірити справедливість соцвиплат в Україні

Не зіграє революційної ролі і норма про нібито подвійне зменшення податків на зарплату.

"Будь-яке зменшення податкового навантаження - це позитив. Але в нашому випадку позитивний ефект може бути досягнутий тільки в разі збалансованості доходів і видатків Пенсійного фонду. Сьогодні ми бачимо, що зробити це не вдається. Значить, дефіцит Фонду будуть погашати з держбюджету. А це означає , що ми знову підемо по колу: збільшимо навантаження на бюджет, зросте інфляція і так далі ", - говорить Віктор Суслов.

Експерти, втім, сумніваються, що урядова ідея зменшити єдиний соціальний внесок запрацює на повну силу. "Без кардинального реформування податкової системи, створення стимулів для підприємців рівень тіньової економіки в Україні не зменшиться. Тобто населення не буде декларувати свої доходи", - вважає Лановий.

Читайте: Справа наближається до кінця: Кабмін вніс до Ради проект Держбюджету-2016

Відсутність необхідних країні реформ, про що вже втомилися повторювати вітчизняні та зарубіжні експерти, може призвести до поглиблення кризи.

Не наважуючись провести кардинальні і в той же час необхідні країні зміни, Кабмін Яценюка консервує старі проблеми, у підсумку Україна і наступного року піде тим же порочним колом нереформованої пострадянської економіки, час від часу наступаючи на старі граблі.