В Україні різко активізуватись інтернет-шахраї
Шахраї виманили в українців через інтернет 481 млн грн 2022 року. Це на 46% більше, ніж було до повномасштабної війни. Жертвами аферистів стали тисячі людей. Однак захиститися від них можна: для цього варто лише дотримуватись певних правил.
Про це розповів голова Мінцифри Михайло Федоров. Він зазначив: дуже часто українці самі передають шахраям дані своїх карток.
"Щороку тисячі українців стають жертвами шахраїв під час розрахунків платіжною карткою чи в інтернеті. Найпопулярнішим методом ошукати українців залишається соціальна інженерія: аферисти користуються тривогою і стресом людей та вивідують у них паролі чи дані картки", – розповів міністр.
Як пояснили в Дії, вирахувати аферистів можна за їхнім спілкуванням. Зокрема, вони просять:
- озвучити код, що надійшов у повідомленні;
- перейти за підозрілим посиланням, щоб підтвердити платіж.
У зв'язку з цим там нагадують: свої дані потрібно зберігати в секреті й нікому не передавати. Йдеться, зокрема, про:
- тризначний номер на обороті картки;
- пін-код картки;
- коди банків та мобільних операторів;
- паролі до інтернет-банкінгів, е-пошти, соцмереж, облікових записів Gmail|iCloud, Apple ID.
Свої дані потрібно зберігати в секреті й нікому їх не передавати. Джерело: Дія
Також варто захистити фінансовий номер телефону. Це можна зробити:
- онлайн – зареєструвавши свою SIM-карту в мобільному додатку або на сайті мобільного оператора;
- офлайн – у відділенні оператора. Із собою потрібно мати паспорт (можна у Дії), ІПН, SIM-картку.
"Якщо SIM-карта прив'язана до паспорта, зловмисники не зможуть вкрасти номер телефону й отримати доступ до банківських карток", – пояснюють експерти.
Варто захистити фінансовий номер телефону. Джерело: Дія
Крім того, потрібно убезпечити процес покупок в інтернеті. Для цього необхідно:
- робити покупки лише на перевірених сайтах;
- обирати післяплату;
- створити окрему віртуальну картку для покупок в інтернеті;
- не переходити до месенджерів при купівлі/продажу на платформах торгових майданчиків;
- повідомляти лише 16-значний номер картки (розміщений на її лицьовому боці) – "цієї інформації достатньо, щоб отримати плату за товар";
- не переходити за посиланнями від незнайомців;
- не вводити реквізити платіжних карток на незнайомих сайтах.
Потрібно убезпечити процес покупок в інтернеті. Джерело: Дія
Також необхідно перевіряти сайти, на яких робите покупки. Насамперед звертати увагу треба на:
- правильність назви ресурсу, адже шахраї часто "косять" під відомі сайти, "використовуючи схожі назви, змінюючи кілька символів";
- адресу сайту – він має починатися з https, а не http.
"Перед оплатою перевірте сторінку на сайті Кіберполіції у розділі Стоп фрауд", – радять експерти.
Варто перевіряти сайти, на яких робите покупки. Джерело: Дія
Крім цього, потрібно створити надійний пароль. Він повинен:
- мати щонайменше 8 символів;
- містити великі та маленькі літери, цифри та спеціальні знаки/символи;
- не містити вашого імені, прізвища та дати народження, адже "ці дані зловмисники будуть використовувати для злому передусім".
Потрібно створити надійний пароль. Джерело: Дія
Також усі ваші облікові записи повинні бути захищені двофакторною автентифікацією, яка убереже їх від зламу.
Облікові записи мають бути захищені двофакторною автентифікацією. Джерело: Дія
Під час оформлення соцдопомоги орієнтуватися потрібно лише на офіційні джерела. "Очікуйте на сповіщення про нарахування у застосунку вашого банку або Дії", – пояснили експерти.
При оформленні соцдопомоги орієнтуватися потрібно лише на офіційні джерела. Джерело: Дія
Якщо ж через ті чи інші причини ви повідомили шахраям свої дані, діяти потрібно відразу. Так, варто:
- зателефонувати на гарячу лінію свого банку та заблокувати картки, рахунки та доступ до інтернет-банкінгу;
- написати заяву в Кіберполіцію або повідомити про те, що сталося, за телефоном 0 800 505 170.
Що робити, якщо повідомили шахраям свої дані. Джерело: Дія
Як повідомляв OBOZREVATEL, тим часом у Черкаській області шахрай виманив в українки майже 20 тис. грн. Для цього він зателефонував їй із невідомого номера, назвався банківським працівником і попросив підтвердити операцію, що нібито проводиться.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel, Threads та Viber. Не ведіться на фейки!