Блог | Російська блокада та європейське ембарго пригнічують український експорт: головні цифри

Щодо тенденцій у зовнішній торгівлі товарами і послугами у травні і з початку року. За даними НБУ, негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у травні погіршилось до "мінус" 2,03 млрд дол. (проти "мінус" 1,72 млрд дол. у квітні), тоді як по послугам продовжувало скорочуватись до чергового мінімуму з початку війни ("мінус" 0,5 млрд дол. у травні проти "мінус" 0,59 млрд дол. у квітні).

Експорт товарів залишався пригніченим через штучні перешкоди, створювані рф у роботі зернового коридору (формально діє до 18 липня), а також через часткове ембарго на постачання аграрної продукції до сусідніх країн ЄС (заборона наразі діє до 15 вересня).

По зерновому коридору, за даними УКАБ, у травні з портів експортовано лише 1,3 млн тонн аграрної продукції (проти 4 млн тонн у березні). У червні ці негативні тенденції блокування продовжувались, в тому числі з 26 червня російська сторона перестала взагалі реєструвати захід нового флоту в українські порти, заблокувавши у територіальних водах Туреччини майже три десятка суден ємністю на 1,4 млн тонн зерна.

Як наслідок, у травні обсяги всього експорту продовольчої продукції впали до 1,68 млрд дол. (проти 1,74 млрд дол. у квітні). Це найгірший результат з серпня 2022 року, коли запрацював зерновий коридор і на третину менше, ніж експортувалось в середньому на восени минулого року.

Просідання в агроекспорті було компенсовано, насамперед, збільшенням поставок на зовнішні ринки продукції чорної металургії. В цілому показник місячного експорту товарів у травні сягнув 2,89 млрд дол., залишаючись на рівні попереднього місяця 2023 року.

Після суттєвого просідання у квітні, зростання імпорту товарів у травні відновилось до 4,93 млрд дол. (+0,31 млрд. дол. за місяць), але (!) звертає на себе увагу, що основна частина цього приросту припадає на статті "різне", що в тому числі включає обсяги неформальної торгівлі.

Експорт послуг за травень збільшився на 0,1 млрд дол. до 1,42 млрд дол. завдяки двом основним факторам: зростанню транспортних послуг до 0,37 млрд дол. (+42 млн дол. за травень, місячний максимум з початку війни) і комп’ютерних послуг (+51 млн дол., місячний максимум з початку 2023 року). По IT падіння проти минулого року майже вирівнялось ("мінус" 1,8% до травня 2022 року).

мпорт послуг продовжував стримуватись меншими витратами українських мігрантів за кордоном: імпорт послуг за статтями "подорожі" скоротився до 1,36 млрд дол. у середньому в квітні-травні 2023 року проти 1,85 млрд дол. у середньому за останні 12 місяців до цього.

За підсумками 5 місяців з початку року дефіцит зовнішньої торгівлі товарами і послугами сягнув 14,16 млрд. дол. В структурі експорту товарів за цей період:

• 65% складала продукція АПК;
• 11% – метали;
• по 6% – мінеральна продукція і машинобудування;
• 5% – деревина.

В структурі експорту послуг, переважали послуги IT (41% всього обсягу) і транспорту (26%).

Проти перших п'яти місяців 2022 р. експорт товарів скоротився на 12,3% за рахунок усіх груп товарів (найбільше "просіли" метали і мінеральні продукти), окрім продовольства (+18,3%). По послугах: експорт IT-послуг скоротився на 11,8%, експорт транспортних послуг зріс на 22,1%.

Щодо товарного імпорту, в структурі імпорту товарів домінують:

• машини і обладнання (28% від загального обсягу, зростання на 41% проти 5 місяців 2022 року);
• мінеральні продукти (частка -20%, зростання на 1,3%);
• продукція хімічної галузі (18%, +23,7% відповідно).

В імпорті послуг, левову частку (73%) займають вже згадувані "подорожі", за якими обліковуються ділові і особисті витрати резидентів за кордоном. Проти 5 місяців 2022 року, такі витрати зросли на 23%.

Через війну дефіцит зовнішньої торгівлі залишається значним (14,2 млрд дол), збільшившись у 2,8 рази проти аналогічного періоду минулого року і в 160 разів проти останнього відносно мирного довоєнного року (дефіцит зовнішньої торгівлі у січні-травні 2021 року був усього 88 млн дол.).

Водночас, можна констатувати, що найбільш песимістичні прогнози НБУ щодо зовнішньої торгівлі із дефіцитом у 50 млрд дол. за підсумками поточного року, які давались на початку року, поки не справдились. Перспективи до кінця року залежатимуть від:

• продовження дії зернового коридору;
• скасування з 15 вересня часткового ембарго на ввезення нашої агропродукції сусідніми країнами ЄС;
• ситуації в енергетиці в новому опалювальному сезоні;
• реалізації державних програм підтримки експортерів (через здешевлення кредитування, інструменти ЕКА, гранти МСБ та ін.).