Блог | Гра в "Ryanair": кого хотіли ошукати?

Сьогодні знову заговорили про поновлення перемовин з "Ryanair".

Останнім часом всі ми спостерігаємо резонансну "виставу". Точніше – декілька "вистав".

Отже, перша з них.

На сцену вийшов лоукостер, який веде свою гру. Чи збирався він започатковувати серйозні ділові стосунки з нами просто зараз, чи то був лише замір, тестування ринку та його ключових гравців – для більшості велике питання.

Добре відомо, що "Ryanair" примхливий та безкомпромісний перемовник, який попри все гне свою лінію й примушує партнерів до співробітництва тільки на власних умовах. Він здатен вести довгу жорстку гру, а якщо не отримує бажаного – розриває стосунки зі скандалом. Тестуючи Україну, "Ryanair" одразу став в характерну позицію. І якщо з аеропортом "Львів" вдалося підписати угоду, то в Києві все пішло не так.

Умови "Ryanair" шокували аеропорт "Жуляни", який спочатку розглядався як майданчик для лоукостера в цім проекті. Коли ж "Жуляни" відмовились ставати дослідним полігоном для ірландського лоукостера, Міністерство інфраструктури заходилось негайно шукати заміну – схопили "Бориспіль". Який на початку всієї цієї історії взагалі не фігурував як учасник процесу. Бо "Ryanair" не його партнер – ні по статусу, ні по формату. Лоукостери не заходять в ключові аеропорти національного значення. Їх формат – місцеві аеропорти. Для "Борисполя" з його стратегією розвитку потужного хаба поява "Ryanair" -- та ще й на відверто принизливих, невигідних, протизаконних умовах – нонсенс.

Це з одного боку. До речі, моя особиста думка -- "Ryanair" аж ніяк не збирався заходити до України просто зараз. За моєю інформацією, він планував це не раніше літа наступного року.

Так чи інакше, "Ryanair" отримує з усією цією історією певну вигоду: зробив тестування ринку, напрацьовує досвід взаємин з українцями. Кому як, а йому скандал, що трапився, навряд чи нашкодить – навпаки.

А от Україна вкотре показала світові, що йти сюди складно – це факт. Про це зараз вже багато хто говорить.

Складно не тільки й не стільки тому, що маємо недосконале законодавство чи нестабільний споживацький попит. Україна – непередбачувана для інвестора. Це держава, де чиновник найвищого рівня може легко пообіцяти золоті гори, аби на тобі пропіаритись. А затим розвернутись спиною, забути про тебе й кричати собі далі.

Доля інвестора як такого мало кого цікавить. Хай великого чи малого. Олігархічний бізнес намагається його випхати, державні інституції використовують у власних інтересах. Ми вкотре показали: тут, в Україні, небезпечно. Й це найгірше.

Чи думав про все це міністр Омелян, так гучно проголосивши про прихід лоукостера, не маючи для того підстав? Можливо – ні. Чи припустима така безвідповідальна поведінка для очільника міністерства? Точно – ні.

Тепер два слова про другу "виставу".

Вже всі побачили: декілька місяців українці спостерігали яскраву PR-кампанію керівника міністерства, де "Ryanair" був лише інструмент.

В середині березня інформаційний простір буквально вибухнув після двох прес-конферецій в один день, які дав Володимир Омелян з одного й того ж приводу: до нас заходить "Ryanair"! Чи не в той же день вже було озвучено цілий пул нових напрямків, куди, мовляв, вже цього року можна буде летіти кожному українцеві за дуже невеликі гроші. Мало того – пішов продаж квитків.

Ще напередодні оголошення міністром цієї "сенсації" я публічно попередив: поки що не йде мова про безпосередній прихід авіакомпанії на наш ринок. Не варто брати на віру порожні обіцянки. Адже було відомо: ніяких суттєвих домовленостей не існує, принципових документів не напрацьовано.

Пробачте за нескромність, але дозволю згадати власний допис у блозі від 15 березня на ресурсі "Лівий берег".

Тоді я попередив: "Ryanair" наразі лише робить обережні оцінки стосовно потенціалу українського ринку і припускає свій прихід до нас не раніше, ніжза рік .

Задав декілька питань, на які тоді (напередодні двох прес-конференцій на одну тему) не було відповідей. Отже: чи буде визначено питання із місцевою владою, зокрема – щодо звільнення аеропорту від сплати податку на землю з метою часткової компенсації втрат у зв’язку із наданням знижки на аеропортові збори?

Це – нагадаю – було в середині березня. Чотири місяці тому. Відповідей, однак, немає до сієї пори. Жодного офіційного юридичного документу, який би підтверджував всю серйозність намірів лоукостера, Міністерством інфраструктури не було підписано. Ще раз наголошую: Меморандум, який підписав міністр з лоукостером та який сьогодні всі цитують,-- не більш, ніж документ щодо намірів.

Отже, то була "вистава" про піар. Й вона ще триває.

На жаль, її глядачі стали її ж жертвами. Це не міністр, не олігархи, не лоукостер – це українські пасажири, яких обдурили, навішавши локшину на вуха. Й мало не стали всі українські громадяни, яких би примусили – якби угода з "Ryanair" та "Борисполем" відбулася з урахуванням всіх вимог лоукостера – оплачувати нескромні примхи авіаперевізника.

Так не може бути. Українець не повинен розраховуватись з власної кишені за будь-чиї недолугі домовленості або – тим більш,-- за чийсь персональний піар. Не повинна за це розраховуватись держава – своїми бюджетом та репутацією.

Крапки над "і" в історії з лоукостером буде розставлено рано чи пізно. От себе можу сказати: Комітет з питань транспорту розгляне ситуацію, що склалася навколо перемовин з "Ryanair", на своєму найближчому засіданні. Наразі готуємо матеріали. Запевняю: оцінка ситуації буде дана повна та неупереджена.

Втім, історія з "Ryanair" має й свій позитив. Ми набули свій досвід – спілкування з європейським гравцем. Ми наблизились хай на пів-кроки до Європи та європейських правил. Все на краще. Зайде чи ні ірландська компанія до України найближчим часом – вже не має великого значення. Адже, крім неї, в світі чимало лоукостерів – у тому числі, більш угодоспроможних та менш примхливих. Напевне, до нас ще не один й не два рази постукають. І все складеться, як належить. При умові, якщо наступний проект якийсь прудкий чиновник не перетворить на власний примітивний PR.