Зустріч лідерів Великої двадцятки G20 закінчилася для України досить несподівано. Лідер країни-агресора Володимир Путін заявив, що Росія готова на реструктуризацію $3 млрд, які дісталися Україні у спадок від побіжного президента Віктора Януковича.
Мотивація багатьох вчинків пана Путіна давно не завжди зрозуміла. Можливо, тому експерти розходяться в думках, що буде далі: як реагувати на даний хід і пропоновані умови? Чи немає чергового виверту? Чи варто взагалі йти на контакт з країною, яка відверто веде війни? І, головне, що принесе владі України?
"Обозреватель" знайшов відповіді на ці питання.
Читайте:
Дефолту не буде: Яресько заявила про фінальний крок для реструктуризації боргів України
Зрада і перемога
Як відомо, $3 млрд були дані в якості такої собі плюшки в обмін на розворот влади Януковича від проєвропейської позиції назад в умовний колишній СРСР.
У грудні 2013 року Путін і майбутній "легітимний" домовилися обміняти повернення родини в родину на викуп Фондом національного добробуту РФ цінних паперів України (і ще, не варто сумніватися, інших, навіть більш цінних речах) на суму 3 млрд доларів.
"Історія з $3 млрд була не допомогою нашій країні, а загальним гешефтом двох правителів - Володимира Путіна і Віктора Януковича. Хто бачив ці три мільярди? Чому вони ніяк не позначилися на стані української економіки? Куди поділися після втечі Януковича до господарів? Євробонди на "Камазі" не вивезеш. Але можна хотіти отримати живі гроші за повітря - цим мистецтвом кремлівські "наперсточники" оволоділи досконало", - вважає журналіст Віталій Портников.
Багато хто тоді сприйняли це як відвертий хабар. А враховуючи, що практично відразу після оголошення про угоду з урядових сайтів зникли згадки про те, що Україна готувалася в перспективі підписати угоду про асоціацію з Євросоюзом, стало ясно: це продаж країни.
А далі - Євромайдан, побиття студентів, мирні протести, спроби розгону, розстріли, захвати адміністрацій, окупація Криму і Донбасу, війна ...
Росія продовжує не тільки вести бойові дії на території суверенної незалежної держави, а й намагається тиснути економічно.
Зокрема, шантажує продуктовими санкціями, якщо між Україною та ЄС почне з нового року працювати зона вільної торгівлі. До речі, як насмішка над черговою спробою задобрити українську владу, на наступний день після заяви Путіна про реструктуризацію прозвучала #перемога.
"ЄС повідомив про готовність до зони вільної торгівлі з Україною з 1 січня 2016 року. Тепер ніяких перешкод немає. З нового року починаємо!" - повідомив Президент України Петро Порошенко у своєму Twitter.
Як стало відомо, 17 листопада Київ отримав офіційну ноту від Ради ЄС про завершення всіх процедур для запуску ЗВТ з Євросоюзом.
Так що чекаємо чергових погроз і активізації "церкви свідків вимог продати Липецьку фабрику".
Читайте:
Експерт розповіла, наскільки збільшиться держборг України
Чого хоче Росія
Але повернемося на день раніше, до 16 листопада.
Першим дзвіночком, що "шо-то буде", стало ранкове повідомлення-затравка міністра фінансів РФ Антона Сілуанова про те, що Москва приготувала якусь цікаву пропозицію. Раніше пан Силуанов неодноразово загрожував судом.
"Передбачувано в Москві почали придумувати й інші сценарії, крім судового розгляду. Йти до Високого суду Лондона і брехати не хоче ніхто, у тому числі і міністр фінансів (не кажучи вже про його імператорську велич). І з'являються альтернативні сценарії від креативників з Росії" , - зазначав інвестбанкір Сергій Фурса. Підкреслимо, що серед того коментаря експерта не було наступного, але, як ми вже з вами з'ясували, мотивів Путіна не знають багато.
Отже, ввечері понеділка, після розмов з сильними світу цього (кажуть, з питання "українського" боргу йшли консультації з директором-розпорядником МВФ Крістіною Лагард і президентом США Бараком Обамою) Володимир Путін робить заяву: Росія готова до реструктуризації, але на певних умовах.
"Ми не просто погодилися з реструктуризацією українського боргу, ми запропонували кращі умови цієї реструктуризації, ніж від нас просив МВФ. Нас просили перенести цей платіж на наступний рік. Я сказав, що ми готові піти на глибшу реструктуризацію: готові піти на те, щоб в цьому році взагалі не отримувати ніяких грошей, а в наступному році отримати 1 млрд, в 17-му - ще 1 млрд і в 18-му - ще 1 млрд", - заявив глава РФ.
Путін розраховує, що США, ЄС або міжнародні фінансові організації нададуть гарантії виплати Україною Росії боргу в $3 млрд. "Ми попросили такі гарантії або від уряду США, або від Євросоюзу, або від одного з солідних міжнародних фінансових інститутів", - сказав він, зазначивши , що сподівається, що це питання буде вирішено до початку грудня поточного року.
Читайте:
З початку року українці зняли з банкоматів третину держборгу
Чому Путін програв
У той же час експерти авторитетного агентства Bloomberg вважають, що Захід повинен вимагати більше поступок для України.
Країна майже рік працювала над угодою щодо реструктуризації зовнішнього боргу, необхідного для відновлення економіки, ослабленою війною, результатом чого стало виконання кредитних умов МВФ. Росія від участі в борговій операції відмовилася і весь час вимагала повернути гроші.
Аргументи Росії як суверенного кредитора і члена МВФ зводилися до того, що країна може заблокувати кредити для України, вплинути на відновлення бойових дій на Сході і перекрити газ.
Проте зараз ситуація змінилася.
МВФ чітко заявив: кредитування Україні продовжиться (гроші Фонду, як відомо, безпосередньо залежать від внутрішніх реформ країни), навіть готові поміняти правила. Більш того, всі спроби заморозити фінансування і блокувати переробку просто не вийде, так як у Росії всього 2,5% голосів, а для цього потрібно абсолютна більшість.
Варто відзначити, що і МВФ, і США, і європейські політики закликали Москву і Київ знайти якесь спільне рішення цього питання в будь-якому випадку.
Але українська влада наполягала і наполягає: грошей немає, повертати борг не будемо, тим більше, що він приватний (комерційний), а не суверенний, як його представляє Росія. Не хочете реструктуризації на загальних умовах - не треба, оголосимо мораторій.
До речі, приватні кредитори України, нещодавно погодилися на відстрочку-списання в рамках програми допомоги МВФ, і навряд чи дозволять Києву погодитися на пропозицію Росії про порядок погашення євробондів на $3 млрд.
"Без списань ці умови навряд чи можна порівняти (в умовах чистої поточної вартості) з тими, на які домовилися приватні кредитори. Більш того, це поставить під сумнів основні параметри боргової операції, продиктовані МВФ, в умовах первісного фінансування та надання ліквідності. До тих пір, поки борг буде класифікуватися як комерційний (не офіційний), приватний сектор навряд чи відмовиться від нього", - сказало джерело Рейтер, близько знайоме з ситуацією.
Читайте:
Росія не погодилася на умови України щодо реструктуризації "боргу Януковича"
Експерт з питань економік пострадянських країн Андерс Ослунд зазначає, що Київ взагалі може не повертати російський борг зважаючи втрати, завдані війною на Донбасі, анексією Криму та іншими діями Росії на території України.
"Російські війська знищили будівлі, заводи і мости на сході України. Війна коштувала Україні як мінімум 7% ВВП у втратах виробництва, а також відлякала іноземних інвесторів. Росія веде торгівельну війну проти України, яка знизила експорт країни на 18%. В України немає причин платити такому агресору; більше того, це Росія повинна виплатити компенсацію Україні", - вважає Ослунд.
Сергій Фурса розповів, що один з варіантів, який розглядає Росія, - передати ці єврооблігації в капітал українського Промінвестбанку.
"А далі все залежатиме від того, чи захоче Україна вирішувати питання таким мирним способом і на яких умовах. Звичайно, горда Росія не може піти на реструктуризацію, а якийсь український банк, нехай і належить російському уряду, цілком може. І навіть на умовах значно гірших, ніж отримали не горді кредитори. Варіанти вони точно не отримають. А термін обігу можна продовжити років на 10, і купон знизити. Для України цей сценарій не такий і поганий. Звичайно, це не дозволить обнулити борг на $3 млрд. Але зате позбавить нас від майбутнього головного болю з дефолтом", - пояснив фахівець з цінних паперів.
Читайте:
Росія поставила черговий світовий антирекорд
"Кремль може опинитися без своїх мільярдів. Тому вони стали метушитися. Думаю, що це не остання їх "цікава пропозиція", а перша. Поки що вони обговорять його з представниками МВФ, наткнуться на нерозуміння, почнуть консультації з українською стороною, змінять деякі деталі своєї пропозиції, потім його сутність. Власне, швидше за все, вони погодяться зі схемою, яка вже вироблена міжнародними кредиторами, - але зажадають оформлення цієї схеми в окремому документі. Це як вибори на Донбасі: проводите по вашому законодавству, але за окремим. Але одночасно це набагато важливіше Донбасу.
Тому що у випадку з регіоном, який вони окупували, йдеться лише про кілька мільйонів нещасних людей. А що таке люди для Путіна? Сміття! А от гроші - це серйозно. Заради цього варто маневрувати і висувати "цікаві пропозиції", - висловлює думку Віталій Портников.
Експерт з питань фінансової політики Інституту соціально-економічних досліджень Антоніна Дешко, у свою чергу, резюмує, що поки дійсно всі пропозиції Путіна тільки на словах, адже український Мінфін поки так і не отримав офіційних позицій, озвучених за підсумками G20.