Удар Європи по Росії: постраждати може Україна

Ось уже четвертий рік Україна за допомогою країн-партнерів блукає в пошуках потрібних тригерів, які б змусили Росію забратися зі своїми маріонетками й звільнити Крим і Донбас.

Нову ідею з цього приводу озвучила позафракційний народний депутат і глава Комітету ВРУ у закордонних справах Ганна Гопко. Вона вважає, що США допоможуть Європейському союзу зрозуміти, що необхідно зменшувати експорт нафтопродуктів і газу з Росії на ринки ЄС. Тим самим зробивши Росію більш поступливою щодо України.

Наскільки життєздатна подібна ініціатива, розбирався "Обозреватель".

За словами парламентарія, експорт нафти і газу є ахіллесовою п'ятою Росії, оскільки її інфраструктура глибоко пов'язана з європейським ринком. ЕU-28 є головним імпортером російської енергетичної сировини - нафти і її нафтопродуктів, природного газу, вугілля та електроенергії. Таким чином, вплив на енергоінфраструктури РФ може бути використано для стримування російської агресії.

"Росія постачає в Європу енергією, тоді як Європа постачає в Росію гроші, що наповняють бюджет Російської Федерації. Надходження від нафти і газу формують бюджет РФ. Нічого не змінилося з радянських часів", - розповіла депутат.

За оцінкою Гопко, нові європейські санкції повинні включати:

- безпрецедентну в історії ЄС натурну перевірку здатності економіки ЄС функціонувати в умовах мінімізації імпорту нафти, нафтопродуктів та природного газу, задіявши 90-денні стратегічні нафтові резерви;

- поступове заміщення російської сирої нафти, нафтопродуктів, природного газу та імпорту вугілля в ЄС з неросійських джерел;

- відмову від російської проектів транзитних газотранспортних систем, подібних до проекту "Північний потік 2", ЄС та його держав-членів.

Гопко зазначає, що Конгресом США був прийнятий, і Президентом США підписаний закон про санкції , який також спрямований і на російський проект Nord Stream 2.

"Компанія" Газпром "технічно не в змозі самостійно реалізувати проект, так як ніколи Росія не мала і не має технологій глибокої прокладки морського трубопроводу. У цьому контексті важливо, щоб США застерігали європейські компанії, які є потенційними підрядниками "Газпрому", про те, що вони підпадають під режим санкцій, якщо вони беруть участь у виконанні робіт з будівництва морського газопроводу ", - додала нардеп.

Читайте: Зашморг на шию Кремля: які санкції США приготували Росії

Можливість скорочення Європою поставок російських енергоресурсів, мабуть, слід розглядати в двох площинах - політичній і економічній.

Так, експерт з питань енергетики, директор спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев, розцінює такого роду ініціативу виключно як політичну, яка не має нічого спільного з реальною економікою.

"Ті ж європейці можуть у нас запитати: а чому ж ви самі не припините відбір дизельного палива у РФ? Наприклад, нами щорічно споживається близько 1 млн т російського ДП. Імпортуємо також і скраплений газ. І нафтопродукти, які постачає нам Білорусь - це перероблена російська нафта ", - зазначив Рябцев.

За його словами, близько 75% нафтопродуктів, які отримує Україна, або виробляються з російської нафти, або завозяться безпосередньо з території Росії.

Дійсно, якщо вникнути в статистику, то, згідно з даними профільного видання "Нефтерынок", у 2016 році частка російського LPG (зрідженого газу, ЗВГ) в сукупному імпорті склала 56,5%. Тобто більше половини.

На кінець жовтня 2017 року, за даними НТЦ "Психея", в Україні 64% скрапленого газу було ввезено з Росії або Білорусі, яка переробляє російську нафту.

Така ж ситуація з бензинами А-92 і А-95, для яких цей показник становить 58%. Набагато гірші справи з дизельним паливом, для яких російський слід простежується в 72% від усіх обсягів імпорту.

Однак, на думку Гопко, Україна зобов'язана дотримуватися заданих "правил гри" і так само, як і ЄС, потроху відмовлятися від імпорту енергоресурсів з Росії.

Читайте: Калька з автогазу? Чому зростають ціни на бензин

Якщо говорити про експорт Росією нафти і нафтопродуктів, то одним з домінуючих ринків збуту дійсно виступає Євросоюз - 65%, говорить Рябцев. Але, за оцінкою експерта, ніхто не буде відмовлятися від російських енергоносіїв.

"І ситуація в останні роки підтверджує цей висновок. Якщо частка поставок нафти і газу, нафтопродуктів не перевищує 30% в обсязі споживання відповідного енергоресурсу, це не вважається чимось, від чого потрібно відмовлятися. А якщо цей ресурс ще й дешевше, ніж у конкурентів, то не стає перешкодою і формальне обмеження в 30% ", - говорить експерт.

До того ж велика кількість заводів у Східній Європі та країнах Балтії, з початку будівництва орієнтовані на переробку саме російської нафти, не може відмовитися від її переробки.

"По-перше, через те, що інша нафту буде коштувати дорожче. А по-друге, потрібно буде переоснащувати технологічний процес під роботу з іншою сировиною. Це зайві і нікому не потрібні витрати", - пояснив Рябцев.

В цілому експерт вельми критично оцінює як раціональність, так і реальність такого сценарію.

"Ніхто в ЄС на це не піде, тому що в європейських країнах є, перш за все, прагматичний підхід. Якщо обсяги поставок не загрожують безпосередній економічній безпеці держав Європейського союзу, вони нічого не робитимуть. А якщо ще в Росії знизять для них ціни, то вони і зовсім будуть виступати за нарощування поставок", - вважає Геннадій Рябцев.

Те, що скорочення імпорту країнами ЄС російського блакитного палива може стати ефективним важелем стримування російської агресії, вважає і заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Наталя Бойко. Все тому, що експорт вуглеводнів (газ, нафта і нафтопродукти) становить близько двох третин доходів від експорту Росії, акцентує Бойко.

"В цілому в Європі тенденції такі: обсяги споживання Європою нафти і газу до 2030 року можуть зрости на 15%. Через зменшення обсягів видобутку на континенті європейські країни змушені будуть імпортувати 2/3 обсягів газу", - розповіла "Обозревателю" заступник профільного міністра.

У той же час, за її словами, на цьому тлі нам важливо відстояти транзит природного газу через українську систему.

З цього виходить другий нюанс. За великим рахунком, прокачування газу Росією до Європи на сьогодні дає свої преференції і для України. Оскільки є тим самим транзитом, від якого Україна отримує чималі надходження. На сьогоднішній день основним користувачем послуг української ГТС виступає саме Росія, що забезпечує близько 2 млрд доларів.

Читайте: Вибухонебезпечне: яку гру веде "Нафтогаз"

"Аналогічна ситуація з нафтопроводом" Дружба ", яким надійно перекачується 15 млн тонн нафти - і там ми повинні захистити державний інтерес", - уточнила Бойко.

На її думку, обмеження Європою імпорту російських вуглеводнів цілком можливо і буде також в інтересах ЄС. "Адже з диверсифікацією постачальників прийде і конкуренція, а значить, і зниження цін на енергетичні продукти. Для цього ЄС, США і Україна повинні об'єднати свої зусилля", - прокоментувала чиновник.

У цьому ключі думку експерта з міжнародних питань Юлії Осмоловської з Наталею Бойко розходяться.

Так, за оцінкою Осмоловської, Європа лише втратить від відмови від європейських енергоресурсів. "Виключно з прагматичної і реалістичної точки зору Європа навряд чи на таке погодиться, оскільки для неї закупівля російського енергоресурсу буде обходитися набагато дешевше, ніж американські аналоги. Власне, це саме те, в чому зацікавлені США", - розповіла вона.

За словами експерта, Європа і без того зараз страждає від санкцій, які вона вже ввела щодо Росії.

"І як показує практика, за три роки ці санкції по суті не змусили РФ змінити свою поведінку. Тому значна кількість прагматиків і бізнесу Європи висловлює стурбованість з приводу доцільності таких методів тиску на Росію, як санкції", - оцінює Осмоловська.

Як вважає експерт, з прагматичної точки зору буде важко домогтися такого важеля впливу на Росію з боку ЄС.

"Насправді, США будуть тиснути на Європу, так як їх безпосередній інтерес полягає в тому, щоб замінити на ринку російські енергоносії своїми. Але для ЄС закуповувати ресурс в США, які географічно далі Росії, економічно невигідно", - коментує Осмоловська.

Перша реакція політичної і бізнес-еліти Європи на введення останніх американських санкцій щодо енергетичного сектора Росії і європейських компаній, що працюють з РФ, була вкрай негативною. І безпосередньо Ангела Меркель і ряд інших європейських лідерів дуже критично висловлювалися з цього приводу.

Читайте: Злазьте з потоків: Росія програє світу газову війну

"Малоймовірно, що Штатам вийде дотиснути Європу в цьому плані, оскільки економічні інтереси США і ЄС тут протилежні", - вважає експерт.

На думку Осмоловської, щодо Росії повинні бути застосовані більш креативні і більш витончені методи впливу через її інтереси, через оволодіння її економічними інтересами.

"Хоч і це також буде досить складно реалізувати, так як ментальність росіян скоріше ірраціональна. Вони готові робити будь-які речі навіть на шкоду собі, якщо вони бачать, що їх опоненту ще гірше", - пояснила вона.

Це, вважає вона, повинна бути міксована стратегія з елементами і тиску з певних питань, і пошуку інтересів і можливості говорити по інтересам з РФ, щоб вона була зацікавлена ​​в таких переговорах і сама намагалася шукати якийсь компроміс.

"Поки Росія не зацікавлена. Там бачать, що ніхто не бере до уваги її інтереси, в зв'язку з чим вона просто імітує цю переговорну гру. Це шлях в нікуди", - переконана Юлія Осмоловська.