Видео дня
Експерти назвали основні фактори, що впливають на розвиток енергетичного сектору України
Експерти Інституту енергетичних досліджень наполягають на тому, що події та тренди на світових енергетичних ринках впродовж 2006-2012 роках. вимагають від України не косметичного оновлення, а кардинальної перебудови Стратегії.
Зовнішні фактори:
1. Зростання ціни на природний газ (2006 р. – 95 дол. за 1000 куб. м для України, 2012 – 425 дол. за 1000 куб .м).
2. Зростання ціни на нафту (2006 р. – середнє значення 50 дол. за барель, 2012 – орієнтовне середнє значення – 105 дол. за барель).
3. Зростання ролі альтернативної енергетики у світі, зокрема вітрової, сонячної та енергії із біомаси.
4. Ріст обсягів споживання і постачання зрідженого природного газу (LNG) у країнах Європейського Союзу.
5. "Революція" сланцевого газу у США та початок робіт із вивчення запасів нетрадиційного газу у ЄС.
6. Зменшення довіри і острах ядерної енергетики після "точки неповернення" - аварії на АЕС у Японії та закриття АЕС у Німеччині.
7. Запуск у дію "Північного потоку" та лобіювання Росією побудови "Південного потоку".
Внутрішні фактори:
1. Зниження обсягів транзиту газу.
2. Зниження обсягів транзиту нафти.
3. Зростання залежності від імпортних нафтопродуктів.
4. Скорочення кількості працюючих нафтопереробних заводів (реально працює Кременчуцький НПЗ, а решта 5 – зупинені).
5. Замороження тарифів на енергоносії (природний газ та електроенергетика).
6. Стагнація галузей видобутку нафти та природного газу.
7. Близьке завершення планової роботи ядерних енергоблоків, які потребуватимуть продовження своєї роботи.
8. Відсутність модернізації електричної генерації і підприємств теплокомуненерго.
9. Відсутність дієвої державної програми енергоефективності у житлово-комунальному секторі щодо скорочення витрат тепла, газу та електроенергії.
10. Стагнація енергетичних відносин із найбільшим партнером України – Росією.
Зважаючи на перелічені фактори, на думку аналітиків ІЕД, енергостратегія зразка 2006 року є документом, що економічно та політично зістарився ще у 2008 році, коли розпочалася світова економічна криза.
Експерти наголошують, що у представників влади було присутнє розуміння критичної ситуації в енергетичній галузі. "Впродовж 2010-2012 рр. громадськість неодноразово могла чути про наміри диверсифікувати постачання енергоносіїв, зокрема: заяви про будівництво LNG-терміналу, плани видобувати нетрадиційний і сланцевий газ, розвивати альтернативну енергетику, збільшувати видобуток газу і нафти на шельфі Чорного моря, сприяти модернізації нафтопереробних заводів, захистити ринок від залежності від імпортних нафтопродуктів, збільшити видобуток вугілля, перевести на вугілля частину теплоелектрогенеруючих потужностей, провести приватизацію в енергетиці для залучення інвестицій тощо", - відмічають експерти Інституту енергодосліджень.
Важливим аспектом, за їх словами, є те, що оновлена Стратегія не була продовжена, для прикладу, до 2040 року, а крайньою датою залишився лише 2030 рік. Хоча вже зараз, для прикладу, Міжнародне енергетичне агентство розраховує свої довгострокові плани і стратегії до 2050 року. Це дає підстави зробити перший попередній висновок, що запропонований до розгляду і обговорення варіант оновленої Стратегії є перехідним і через 2-3 роки він потребуватиме перегляду.