Дефолт России или новый мировой порядок?

Ще декілька місяців назад я писав про можливість дефолту України, який нам наполегливо, але бездарно готувала Росія. П’ята колона та наші ідіоти при владі старанно допомагали їй в цьому і, до речі, допомагають зараз.

Але все змінилось за останній місяць, особливо після збитого проросійськими терористами малайзійського літака.

Скажу прямо, до швидкого дефолту Росії залишився лише один необережний крок Володимира Путіна. Цей факт має зрозуміти і усвідомити як сам Володимир Путін, так і його оточення. Нажаль, я не можу апелювати до громадянського суспільства Росії, бо його там немає.

На чому базується моя впевненість? На розумінні механізмів світової валютно-фінансової системи. Коротко і популярно наведу її основи.

Перехід від золотовалютного стандарту до доларового породив залежність усього світу від фінансової системи США. Він став причиною глобалізації, оскільки зумовив можливість країнам-експортерам зростати набагато швидше, ніж це було можливо при золотовалютному стандарті. Адже запаси золота у країн імпортерів завжди обмежені, а запаси доларів, принаймні, в США, необмежені...

Створення доларової системи на конференції у Бретон-Вудсі, США, 1944 рік. Фото perevodika.ru

Основним бенефіціаром доларового стандарту став Китай, а також країни-експортери нафти і газу - Росія, арабські та латиноамериканські країни. Ці країни впевнені, що доларів у світі завжди вистачить в першу чергу для того, щоб оплатити рахунки за нафту і газ при будь-якому рівні цін!

Ця необмеженість доларового ресурсу розбещує не лише США, але в першу чергу експортерів нафти і газу. Більше того, саме це штовхає їх на отримання надприбутків за рахунок захмарних цін.

Ціни на енергоносії зростали в останнє десятиліття неймовірними темпами на щастя нафтогазовидобувачів. Але ще більш приголомшливими темпами США "друкували" долари, щоб розплатитися за ці невиправдано дорогі ресурси. Хто розумніший в цьому шаленому змаганні, всім зрозуміло: очевидно, що друкувати гроші легше, ніж видобувати нафту і газ.

Але навіть така геніальна країна, як США, не змогла на сто відсотків убезпечити себе, інші країни та й світ у цілому від дисбалансів, що викликані гонкою цін на енергоресурси. Більш того США та ЄС "не помітили", що Росія "тишком-нишком" все більше нафтодоларів витрачала на гонку озброєнь, і вже у 2013 році стала мілітарною країною!

Американці створили світову фінансову систему, в першу чергу, зручну для них. Її суть полягає в тому, що країни нетто-експортерів змушені створювати для свого стабільного розвитку величезні золотовалютні резерви. Йдеться про трильйони доларів. Наприклад, золотовалютні резерви Китаю досягли 3,95 трильйона доларів, Японії-1,28 трлн, Росії – 494,6 млрд доларів.

Створена система дозволяє США отримувати назад ці доларові фінансові ресурси під найнижчі у світі відсотки! Американці платять за короткостроковими облігаціями близько 1%, а за довгостроковими, наприклад, 10-ти річним облігаціям – 2,6%. Причому, всі долари рано чи пізно повертаються додому.

Повернувшись до США, вони допомагають вирішувати багато економічних проблем, наприклад, збалансувати платіжний баланс країни. У США дефіцит поточного рахунку платіжного балансу (чистий імпорт товарів і послуг) величезний - за останні дванадцять місяців він досяг більше 400 млрд доларів і практично завжди дорівнює профіциту фінансового рахунку, тобто притоку іноземних інвестицій з-за кордону.

Дуже важливо зрозуміти, що майже все, що заробили від експорту Китай, Росія та інші країни, вони змушені віддати США у вигляді кредитів та інвестицій практично з нульовою прибутковістю! Причому ці країни фінансують не лише дефіцит торгівлі, але й дефіцит бюджету США, який в 2014 році очікується на рівні 3% від ВВП країни!

У Центральних банків звичайно є альтернатива інвестуванню в американські активи. Це зберігання готівкових доларів або продаж їх на грошовому ринку комерційним банкам. Однак, якщо центральні банки будуть продавати багато доларів, то курс національних валют почне зростати, а це знизить їх експортний потенціал і призведе не до профіциту, а до дефіциту зовнішньої торгівлі. Це означатиме кризу для таких економік, як Китай, Росія та інших.

Звичайно, крім США, аналогічні системи створили інші країни - Японія, Англія, Швейцарія. Однак тут розмір має значення. Лише євро став реальною фінансовою силою, але не альтернативою долару.

Я намалював дуже спрощено контури світової фінансово-кредитної системи, заснованої на доларовому стандарті. Але це дозволяє промоделювати ситуацію, яку Росія з острахом чекає останні місяці.

Зрозуміло, що мова йде про санкції США та ЄС. Перший та другий рівень санкцій мали скоріше символічну руйнівну силу для економіки і фінансів Росії – незначну девальвацію рубля, незначне падіння фондових ринків та прискорення традиційної для останніх років втечі капіталу (приблизно на 100 млрд дол на рік).

Але вже "другий з половиною" рівень санкцій зачіпає реальний сектор економіки ("Роснефть", газова компанія "Новатэк"), торгівців зброї (корпорації "Алмаз-Антей", "Ижмаш", концерн "Калашников", НПО "Базальт", "Уралвагонзавод" та КБ приборобудування, НПО Машинобудівництва, КРЭТ, "Созвездие") та фінанси.

Причому, банки підібрані дуже цікаво. ВЕБ – найпотужніший банк Росії, де Володимир Путін є Головою Наглядової Ради. У Газпромбанка головні акціонери входять до найближчого кола друзів Президента Росії. Санкції розповсюджуються також на їх дочірні організації.

Але скажу одразу, США запропонували дуже гуманні санкції стосовно цих підприємств і банків. Ті можуть працювати, як і працювали, але не зможуть позичати довгострокові кредити в доларах на розвиток. Американці ще не скористалися своїм монопольним правом емітента долара.

Щоб було зрозуміло, розглянемо ці санкції на прикладі банків, які підпали під санкції США. У Газпромбанку сума всіх запозичень на зовнішніх ринках зараз складає приблизно 16 млрд дол, причому вже в цьому році йому треба повернути 2 млрд дол. У ВЕБа заборгованість за єврооблігаціями складає 10 млрд дол, але немає погашень в цьому році.

Очевидно, що проблеми з доларовою ліквідністю можуть легко бути вирішені на внутрішньому ринку Росії чи за рахунок значних золотовалютних резервів Банку Росії. Але, за моїми розрахунками, такі санкції приведуть до стагнації (не кризи!) кредитного потенціалу банків Росії та будуть коштувати економіці 1% ВВП (2014 рік – нульове зростання, 2015 – 1,5%).

Виникає питання – чому санкції США такі м’які? Моя відповідь така – це ще не санкції, це останнє попередження Росії. З приведених на початку статті фактах функціонування сучасної світової валютно-фінансової системи стає зрозуміло, що лише одне рішення США, наприклад, про повну заборону цим банкам і підприємствам застосовувати для розрахунків долари, вже на наступний день приведе до дефолту Росії, а через місяць чи півтора – повного колапсу економіки і навіть її розпаду.

Звичайно, це рішення США приведе до дефолту всіх російських підприємств і банків, які мали запозичення в доларах і євро. Так, заборгованість російських банків перед банками США та ЄС зараз складає 182 млрд дол.

Також зрозуміло, що ці дефолти завдадуть шкоди американським і європейським банкам. Але тоді відповіддю Заходу буде замороження всіх суверенних активів Росії в доларах і євро для компенсації втрат від дефолта! Це вже кінець!

Звичайно, Володимир Путін відчайдушно шукає вихід з пастки, куди він чи його радники загнали Росію.

Розглянемо найбільш непрофесійний план виходу із цієї пастки. Його розробив радник Володимира Путіна - д.е.н. Сергій Глаз’єв. Цей план можна назвати масштабною дедоларизацією економіки Росії.

Читайте: Нардепы не сдадут украинскую "трубу" Путину

Він пропонує, щоб держава вивела всі активи і рахунки в доларах і євро з країн НАТО в нейтральні країни, а також провести випереджальний продаж облігацій країн НАТО і тих країн, які підтримали санкції проти Росії. Далі російські банки мають створювати 100%-ві резерви по борговим зобов’язанням нерезидентів, а державні корпорації та банки мають замінити кредити від західних банків рублевим від російських.

Глаз’єв також пропонує комерційним банкам не повертати (заморозити) валютні зобов’язання. Такий план, на мою думку, вб’є російську економіку ще швидше, ніж санкції США та ЄС. Непрофесіоналізм цього радника просто не має меж. Немає сенсу навіть критикувати ці майже божевільні рекомендації, як і поради його колеги д.е.н. Владислава Іноземцева, директора Центра досліджень постіндустріального суспільства.

Читайте: "Выключить" Россию можно за час

Він, наприклад, рекомендує домовитись про конвертацію боргів західних країн в активи в цих країнах, що могло б зняти обмеження на інвестиції з країн БРИКС в Європу та США. Стосовно цієї рекомендації можу лише сказати: "Святая простота".

Але є і досить серйозний план позбутися гегемонії США та ЄС у світовій валютно-фінансовій системі.

Мова йде про Саміт країн БРІКС (скорочено від Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південна Африка – ЕП) в Бразилії, де була досягнута згода про створення банку розвитку (зі штаб-квартирою в Шанхаї) з капіталом 100 млрд дол та фонду резервних валют.

Читайте: У российских банков в Украине падает прибыль

Насправді, мова йде про альтернативні структури МВФ та Світового Банку. Причому Росія погодилась, що роль США в таких структурах буде грати Китай, роль ЄС – Індія. Росія буде там другорядним гравцем (принаймні в економічному аспекті).

Як фахівець у міжнародних фінансах, допускаю, що такі структури дійсно можуть бути створені десь за два роки (за умови невтручання США та ЄС). Але такий крок приведе з часом до колапсу вже не тільки Росії, але Індії та Китаю, не кажучи вже про Бразилію. Адже міжнародна торгівля саме з США та ЄС є рушійним механізмом їх розвитку.

В той же час, торгівельні операції між країнами БРІКС, на відміну, від їх залежності від США та ЄС не мають критичного значення. Так, товарообіг між Росією та Бразилією складає лише 6,5 млрд дол. Виникає питання, навіщо їм Фонд резервних валют (альтернатива МВФ)?

Але саме головне: валюти цих країн є "м’якими", і не входять до складу резервних (надійних). Це дійсно будівництво замку на піску…

Отже, немає альтернативи пануванню США, ЄС та Японії в світовій валютно-фінансовій системі на найближчі 5 років. З часом до вищої ліги приєднаються Китай та Індія , але не весь БРІКС!

Не дарма Прем’єр Індії Нарендра Моді не знайшов часу зустрітись з Володимиром Путіним в Бразилії на Саміті БРІКС.

Принаймні, в російського президента відбулася цікава розмова з Главою ЮАР Джейкобом Зумою, у якого всі чотири дружини мають статус першої леді...

Керівники країн-учасниць БРІКС. Фото lragir.am