Видео дня
Роман Насіров: ми потребуємо допомоги бізнесу у підтримці необхідних законодавчих реформ
Чорна та сіра контрабанда на теренах України систематизувалася у серйозний бізнес. Це створює некоректну конкуренцію компаніям, особливо тим, котрі мають ексклюзивні права на ввезення та продаж електроніки, побутової техніки, алкоголю та інших товарів. Як разом протистояти цьому та іншим несправедливим явищам, на зустрічі вирішували Державна фіскальна служба на чолі з Романом Насіровим та представники Європейської бізнес-асоціації.
Розповідаючи про реформи на митниці, голова ДФС Роман Насіров навів конкретні цифри і поділився планами на суттєве їх поглиблення.
"Співпраця з вами дуже важлива для нас, але ми чекаємо від представників серйозних бізнес-структур допомоги. Ваші професіонали мають допомагати нам виявляти різноманітних шахраїв, котрі працюють із чорною і сірою контрабандою, створюючи нечесну конкуренцію, а також людей, які прагнуть уникати сплати податків. Ми очікуємо налагодження хорошої комунікації", - заявив Роман Насіров.
Читайте: Огромные штрафы и налог на контрабанду: дончане рассказали, как делают бизнес в "ДНР"
Він розповів про ряд нововведень, серед яких упровадження електронного додатку до мобільних телефонів, що дало змогу оперативно надавати інформацію про порушення, наприклад, у ліцензійних точках, котрі продають акцизні алкоголь та тютюн, у тому числі неповнолітнім. Це ноу-хау дасть змогу ефективно боротися і з продажем контрафактної продукції. Пілотний проект випробувано у південному регіоні, і вже є перші й дуже оперативні випадки реагування. Є намір за таким електронним принципом налагодити контакти ДФС з громадянами і за іншими напрямками.
"Ми намагаємося домогтися чесного розподілу податкового навантаження на всіх. Щоб усі: білі і ті, хто намагається впроваджувати схеми з оптимізації податків, були рівними перед законом і платили чесно", - наголосив керівник ДФС. - Ми не проти спрощеної системи оподаткування, але з елементами контролю. Мають бути встановлені касові апарати, бо навіть під виглядом бабусь, котрі буцімто виростили овочі і фрукти на своїх ділянках, часто працює добре організована прибуткова торговельна мережа".
Читайте: Євросоюз закриє концернам податкові лазівки
Насіров зупинився на випадках організованого ввозу в Україну товарів дрібними партіями: коли в автобусі їде 30 осіб, і кожен має чеки на свою частину однотипного товару. Він висловив переконання, що треба наводити лад із "чэлноками", котрі по три рази на день перетинають кордон з товаром. Для цього треба на законодавчому рівні врегулювати надання дозволу на такі шопінг-тури не більше, як один раз на тиждень.
Великий сірий бізнес якраз є похідним від таких дрібних перевезень товару через митниці. Ці схеми використовують і ділки, котрі працюють з електронною технікою. Якщо компанія Samsung упорядкувала своє постачання в Україну і спростила роботу митникам, з "ЕППЛ" поки що не все ще узгоджено.
Читайте: Держслужба зайнятості пропонує звільненим міліціонерам іти в армію на контракт
В Україні, за словами Насірова, за минулий рік здали декларації 550 тисяч підприємців. Вони задекларували близько $50 мільярдів в еквіваленті. В Україні є майже 5 тисяч офіційних мільйонерів, які загалом задекларували $1 мільярд. Половина мільйонерів, до речі, працюють у Києві, левова частка - у Харкові та Дніпропетровську.
Також очільник ДФС зупинився на приорітетних напрямках реформ, як-то інтегроване управління кордонами. За словами Романа Насірова, українська сторона намагається досягнути впровадження спільного митного контролю з країнами Євросоюзу, але наразі Брюссель не дуже поспішає назустріч. Україна не є членом ЄС, і тому поки що немає повного доступу до інформації щодо товарних потоків. Проте силами ДФС уже досягнуто розуміння з польською стороною, триває робота щодо співпраці зі Словаччиною та Румунією. Уже діє проект Twinning щодо розвитку обміну інформації з країнами ЄС. Він спрямований на розвиток інтегрованого управління кордонами і створення системи боротьби з корупцією.
Читайте: ГФС "накрыла" миллиардную сеть "конвертов", созданную налоговиками
Є успішною співпраця з реалізації проекту міжнародної технічної допомоги PRINEX щодо попереднього обміну інформацією між митними службами Білорусі та України. Вже домовлено з Італією, 7-ою з 211-ти за товарообігом з Україною державою, про введення напівавтоматичного попереднього обміну митною інформацією. Щоб уникнути випадків, коли, наприклад, з Італії виходить один товар, а з Угорщини він уже заходить з іншою власністю, власником та документами.
Для прискорення процесу Україна має привести наше законодавство у відповідність з європейським. "У мене є дуже проста пропозиція: треба прийняти європейський Митний кодекс, що спростить співпрацю, комунікації і посилить довіру. Це було би найефективнішим кроком уперед", - каже Роман Насіров.
Читайте: В ГФС подсчитали, сколько работающих украинцев вывели "из тени" в 2016 году
Зараз іде робота над широким упровадженням електронного "єдиного вікна", що змінімалізує контакти між чиновниками і громадянами та значно зменшить можливість корупції і бюрократію. Якщо товар, заявлений у декларації, підлягає якомусь виду контролю, електронна система автоматично спрямовуватиме запити до відповідного державного органу для отримання дозволу. Протягом чотирьох годин, які визначені Митним кодексом, відповідні державні органи надають інформацію щодо дозволу на ввезення товару або відмову у дозволі.
Наразі працюють п'ять невеликих пунктів пропуску, де вже встановлено спільний контроль. Завершується будівництво і модернізація 5 нових пунктів пропуску. Першими запустять ПП у Красноїльську та Дяківцях Чернівецької області. Усього до складу митної інфраструктури входить 26 митниць, 161 митний пост, 158 пунктів пропуску, а також 242 місця прибуття.
Читайте: Первопроходцы: в ГФС рассказали, какие таможни начнут вести видеофиксацию
Завершується робота по впровадженню Уповноваженого економічного оператора (УЕО), але, за словами Романа Насірова, за цим та багатьма іншими законопроектами поданими ДФС потрібна допомога Європейської бізнес-асоціації, щоб за них проголосували у Верховній раді. За літо ДФС збирається імплемінтувати призначення митного аташе з Китаєм, що розширить співпрацю України з країнами Сходу. Нині така митна посада існує у складі Представництва України при ЄС. Головні її завдання: боротьба з митними правопорушеннями та інформування про можливі загрози економічній безпеці.
Далі йшлося про те, що Уряд уже схвалив законопроект щодо змін до Митного кодексу України стосовно спрощення митних формальностей. За ним підприємства матимуть змогу отримувати два види сертифікатів від УЕО: "на спрощення митних процедур" і "щодо надійності та безпеки". Він передбачає мінімальну участь митниці та теж усуває "людський фактор".
Читайте: Налоговая революция: Насиров рассказал о главных достижениях обновленной ГФС
Зупинився Роман Насіров і на боротьбі з корупцією. "Наші показники щодо фактів виявлення і боротьби з корупцією зростають із дня на день. Ми їх оприлюднюємо, а наші критики подані нами ж дані потім використовують проти нас як власну аналітику про розміри виявлених зловживань. Я не буду зупинятися на тому, скількох людей ми відправили до суду, це сумна статистика, а я би хотів, щоби цей показник зменшувався, щоб його у перспективі не було взагалі", - наголосив очільник ДФС і зупинився на модернізації митних процедур та контролю за ризиками.
Станом на 1.06.2016 року відсоткове співвідношення кількості оформлених електронних митних декларацій до загальної кількості оформлених становить 96%. За травень-січень цього року частка митних декларацій, за якими здійснювалися митні огляди, складає 4,72%.
Читайте: Неправильный сигнал: Насиров не хочет каждый год прощать налоговых нарушителей
Важливим є наповнення автоматизованої системи аналізу та управління ризиками АСАУР профілями ризику для посилення контролю за платежами під час ввезення товарів в Україну.
Уже введено в дію 4 нових профілі ризику. Внесено зміни до 21 профілю. Здійснюється наповнення профілів ризику новою інформацією за результатами аналітичної роботи та тією, що надходить із Податкової міліції та інших силових структур. Затверджено порядок внесення інформації до розділу "Підприємства-нерезиденти", діяльність яких є сумнівною, у реєстр "Підприємств, переміщення якими товарів та транспортних засобів мають ознаки ризикованості або сумнівності".
З метою оперативного інформування митниць щодо можливих фактів протиправного переміщення товарів і транспорту через митниці, наказом ДФС від 26.06.2016 року № 472 затверджено порядок внесення інформації про можливі порушення закону при перетинанні кордону до модуля "Орієнтування" АСМО "Інспектор – 206".
Система аналізу та управління ризиками АСАУР об’єднує всі митниці, вона щомісячно забезпечує автоматизовану оцінку ризиків за 200 тисячами митних декларацій, 290 тисячами комерційних переміщень та 1,26 мільйонами переміщень пасажирських транспортних засобів.
В АСАУР діє 102 алгоритми оцінки профілів ризиків, близько 400 підалгоритмів, більше 87 тисяч комбінацій індикаторів ризику. Також заплановано запуск системи з націлювання по вантажах, що приходять морем, для аналізу й оцінки ризиків ще до прибуття їх до морських портів України у контейнерах. Це спростить митну процедуру.
Читайте: Перезагрузка таможни: Насиров похвастался первыми результатами
Триває робота із ще більшого посилення контролю за роботою усіх митниць. Днями Уряд схвалив рішення про створення при Мінфіні Міжвідомчого цільового центру та 20 мобільних груп для боротьби з корупцією на митниці. Туди увійдуть податківці, митники, прикордонники та представники Національної поліції. Вони діятимуть у цілодобовому режимі по всій території України і покликані боротися з проявами корупції, чорною та сірою контрабандами вздовж усього кордону, а не лише у зонах митного контролю.
Йшлося й про те, що ДФС активно співпрацює з Європейською Комісією у питанні гармонізації національного законодавства до стандартів ЄС у рамках угоди про вільну торгівлю, із МВФ - у сенсі діагностичної місії з митних питань. Співпрацює зі Всесвітньою митною організацією, Міжнародною організацією з міграції, з Міжнародним центром з розвитку міграційної політики. Але, як вище вже наголосив Роман Насіров, найефективнішим кроком було б швидке прийняття Україною європейського Митного кодексу.
Читайте: Гройсман предложил контрабандистам два выхода
Представники Асоціації поставили ряд запитань Роману Насірову, його заступникам та присутнім керівникам за напрямками. Менеджери корпорацій висловили невдоволення тим, що громадяни України ввозять через кордон електроніку, телефони та побутову техніку навіть у кількох екземплярах. Змусити людей купувати тільки у них – рожева мрія усіх компаній. Хоча їм би варто було спочатку пояснити покупцям, чому привезти з-за кордону той же плазмовий телевізор для громадянина значно дешевше, ніж купити його у гіпермаркеті тут, навіть з урахуванням витрат на поїздку, пальне, проживання та справляння митного платежу? Чому ціни на електроніку, елітний алкоголь та інші товари у Європі вдвічі нижчі, ніж в українських системних магазинах? До честі податківців їхні відповіді були соломоновими і свідчили про те, що вибивати стілець з під ніг і так бідного українського пересічного громадянина не є завданням ДФС. Наповнення казни, чим займається ця служба, має на меті покращити життя якраз громадянину. А в основному розмова була конструктивною, пошук рішень був оперативним і вичерпним, наміри співпрацювати очевидними.