Блог | Прирівняти мінімальний статутний капітал банків до європейських розмірів можна лише через зміну закону

Пом’якшення графіку докапіталізації українських банків з боку НБУ не вирішить проблему для 47 банків

Видео дня

Починаючи з літа 2014 року з періодичністю раз на рік постає питання докапіталізації банків на кілька десятків мільйонів гривень, щоб відповідати графіку Національного банку. Цей графік став наслідком прийняття змін до закону "Про банки і банківську діяльність", а саме появи вимоги для всіх банків України наростити статутний капітал щонайменше до 500 млн. грн. до 2024 року. Для новостворених банків цей капітал одразу повинен становити таку суму.

Щороку ми рахуємо скільки банків цього разу можуть попасти в групу ризику на втрату ліцензії, якщо не зможуть докапіталізуватися. Наприклад, до липня цього року до планки в 200 млн. грн. статутного капіталу недотягували 37 банків. З них, досі 7 банків не відповідають цим вимогам. Згідно графіку до 11 липня наступного року 47 банків, а це рівно половина з усіх нині діючих, повинні знайти ще 100 млн. грн. живих грошей, щоб мати право залишитися працювати на банківському ринку України. Здебільшого це малі та середні банки з приватним українським капіталом – 41 банк, 5 банків з іноземним капіталом і один державний банк. Їхня бізнес модель здебільшого не орієнтована на залучення значного об’єму депозитів від населення. Як правило, вони взагалі мало працюють з фізичними особами, а здебільшого зосереджені на обслуговуванні приватного бізнесу.

НАБУ рік тому вже вдавалося домогтися від НБУ пом’якшення графіку докапіталізації, що дало критично необхідний для банків час, аби визначитися зі своєю бізнес моделлю, знайти партнерів чи взагалі вирішити чи хочуть вони залишатися у цьому бізнесі. Та все частіше в банківському середовищі виникає питання чи потрібно банкам, які не збираються залучати депозити населення чи взагалі працювати з фізичними особами таких великий статутний капітал?

До прийняття відповідних законодавчих змін, мінімальний статутний капітал банків становив 120 млн. грн., що за тодішнім курсом орієнтовно дорівнювало $15 млн. При девальвації гривні як мінімум у тричі, підвищення вимог до банків здається абсолютно обґрунтованим. Проте, незрозуміло, чому тільки акціонери банків повинні збільшувати свої статутні капітали. Також залишається незрозумілим, чому аналогічні вимоги не ставляться до всіх фінансових та страхових компаній, які теж залучають гроші громадян і приватного бізнесу та мають перед ними фінансові зобов’язання.

Для прикладу, мінімальний розмір статутного капіталу для банків, що працюють на території Європейського союзу становить 5 млн. євро, тобто орієнтовно 150 млн. грн. за нинішнім курсом. Більш того, згідно діючого законодавства ЄС, їхні держави можуть робити виключення і передбачити для окремих кредитних установ значно менші вимоги до мінімального розміру статутного капіталу, проте не менш 1 млн. євро.

Звісно, Україна сьогодні має значно більші інвестиційні ризики, ніж країни ЄС, враховуючи військову загрозу та поки хитку економічну та політичну ситуацію в країні. Та все ж, ми вважаємо, що вимоги до наших банків надто завищені. Прирівняти вимоги до українських банків відповідно з європейськими нормами, навіть через повторне пом’якшення графіку докапіталізації від Національного банку – ми не зможемо. Потрібні законодавчі зміни. Тому НАБУ спільно з банками і експертами розробили законопроект, яким законодавчо пропонуємо встановити мінімальний розмір статутного капіталу для всіх банків, що працюють в Україні в розмірі не менше 200 млн. грн.

Це дозволить вижити не лише великим приватним і державним банкам, але й тим, що мають діючу і прибуткову бізнес модель. Які мають свою бізнес нішу і комфортно в ній працюють не порушуючи нормативів НБУ та діючого законодавства. Та, які не потребують у своїй роботі статутного капіталу більшого, ніж 200 млн. грн. Вони теж мають право на життя. То ж законопроект буде зареєстровано в парламенті вже цієї осені.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...