Молочні ріки: регулювання чи знищення

Кілька днів тому на аграрних теренах відбулося чергове нововведення. 293 голосами народні обранці проголосили державне цінове регулювання закупівельних цін на молоко, внісши зміни до закону «Про державну підтримку сільського господарства в Україні». Раніше до переліку об’єктів держцінового регулювання, якщо брати молочну групу, входило тільки сухе молоко та вершкове масло. Від набуття чинності законом, тобто за 90 днів пiсля пiдписання президентом Вiктором Януковичем та опублiкування закону у держвиданнi, виявляється, оптові, роздрібні торговельні організації, переробні та заготівельні підприємства-учасники ринку, а також фермери, що займаються виробництвом молока, змушені будуть розраховуватись з постачальниками продуктів, внесених до списку державного регулювання, не пізніше 7 банківських днів від моменту надходження продукції. Зауважу, що раніше (до прийняття закону) підприємці розраховувались з постачальниками за 7 днів після реалізації за умови отримання певних коштів від продажу.

Крім того, законом для фермерів додалося формальностей. Згідно положень документу, підприємці обов’язково повинні укладати у своїх взаємовідносинах по закупівлі молока та молочної продукції письмову угоду – договір купівлі-продажу. Але укладання інших договорів суб’єктам діяльності забороняється. При цьому в разі порушення підприємцями даного пункту передбачена адміністративна відповідальність. Як буде виглядати типовий договір купівлі-продажу молока та молокопродукції, повинен визначити уряд.

Видео дня

Не все так просто

Здавалося б, закон прийнятий, оскарженню не підлягає. Тобто самими виробниками він має бути виконаний як належне. Але… На сайті парламенту ми знайшли критику зі сторони Головного юридичного управління Ради. По-перше, згідно висновків управління, при розгляді законопроекту мало місце порушення регламенту. «Слід зазначити, що до тексту законопроекту, підготовленого до розгляду у другому читанні, всупереч статті 116 Регламенту Верховної Ради України внесено зміни, які не були предметом розгляду під час прийняття проекту за процедурою першого читання (йдеться про доповнення підпункту 3.3.4 пункту 3.3 статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» новим абзацом п’ятим, яким пропонується притягати до адміністративної відповідальності юридичних і фізичних осіб). Проте Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено притягнення до адміністративної відповідальності лише фізичних осіб», - відмічено у висновку.

До того ж, як відмічають юристи Ради, має місце невідповідність умов протягування до відповідальності суб’єктів ринку. «Пропонується притягати до відповідальності згідно зі статтями 155 і 1551 Кодексу фізичних і юридичних осіб, які здійснюють закупівлю молока та молочних продуктів у постачальників без укладених у письмовій формі договорів купівлі-продажу зазначеної продукції. Однак встановлення відповідальності за діяння, які не визнаються законом як порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг та порядку проведення розрахунків у цій сфері, суперечить загальним засадам встановлення відповідальності», - сказано у висновку.

Крім того, парламентські юристи підтримали раніше зроблений висновок Головного науково-експертного управління Ради щодо необхідності додаткового обґрунтування запропонованих законодавчих пропозицій, пов’язаних із державним ціновим регулюванням та отримання висновку Уряду, оскільки відповідно до приписів статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення цінової політики.

Що ж з цінами?

За даними інформаційно-аналітичного порталу про молоко і молочні продукти Milkua.info, останнім часом ціни на молоко знижуються. Як повідомляють аналітики порталу, у травні ціни також продовжили зниження. Порівняно із квітнем поточного року молоко від сільськогосподарських підприємств подешевшало на 4,7% до 2,85 гривні/кг. За той самий період молоко від присадибних господарств знизилось у ціні на 6,7% до 1,8 гривні/л. Стосовно цін на продукцію учасників Асоціації виробників молока, воно подешевшало ще на 6,8% та коштувало в середньому 3 гривні/кг.

Слід зазначити, що у травні минулого року закупівельні ціни були дещо вищими. Зокрема, за молоко від підприємств пропонували 2,95 гривні/кг, молоко від присадибних господарств коштувало майже 2 гривні/л, а від господарств АВМ - 3,3 гривні/кг.

Якщо говорити про динаміку цін, то останнім часом вона, за даними переробних підприємств, мала наступний вигляд.

За період же з 22 травня по 5 червня поточного року закупівельні ціни на сировинне молоко здебільшого залишались у стані спокою. Середня ціна на молоко від присадибних господарств становила 1,8 гривні/л, а за молоко від сільськогосподарських підприємств пропонували 2,7 гривні/кг. Дещо знизилась ціна на молоко від господарств-членів АВМ. За таке молоко переробники пропонують в середньому 2,95 гривні/кг (мінімальна ціна - 2,5 гривні/кг, а максимальна – 3,5 гривні/кг).

В розрізі регіонів цінова ситуація на молочному ринку має наступні характеристики.

Спеціалісти відмічають, що в розрізі регіонального розміщення продуктивних сил цінова ситуація на молочному ринку також має свої особливості. Аналітики порталу Milkua.info зображають це наступним чином.

Аграрії не в захваті

Якщо говорити про реакцію аграріїв на нововведення, то нічого доброго жоден з них на даний момент у законі не вбачає. Так, на нещодавній спільній прес-конференції представники Української аграрної конфедерації (УАК), асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) і Союзу молочних підприємств (СМП) виступили проти внесення молока в перелік об'єктів державного цінового регулювання. За словами заступника генерального директора УАК Олександра Ярославського, дана ініціатива буде мертвою. Він навів приклад невдалого впровадження цінового регулювання цукрового ринку, яке згодом після впровадження скасували. вважає, що відповідний закон взагалі не потрібний. «Цей закон не потрібний», - сказав Ярославський.

При цьому Вадим Чагаровський, голова ради директорів Союзу молочних підприємств, відмітив несвоєчасність прийняття такого рішення, зауваживши, що на даному етапі розвитку ринку воно працювати не буде. Експерт наполягає на державному регулюванні не лише закупівельних цін, а й усього маркетингового ланцюга – від переробників до реалі заторів. Підтримав позицію колеги і експерт УКАБ Тарас Гагалюк, відзначивши також необхідність врахування інтересів усіх учасників ринку.

Загалом позиція експертів така, що закріплення цінового регулювання молока на законодавчому рівні не підвищить ефективності роботи сільгосппрацівників. Так, на думку експертів, дана ініціатива може призвести до блокування закупівель молока і зниження цін для його виробників. Зокрема, за розрахунками УКАБ, внесення молока до переліку об’єктів, які підлягають державному ціновому регулюванню, призведе до втрат, котрі для селян становитимуть 0,5 млрд гривень щороку. На думку аналітиків асоціації, обов’язкове укладання договору між покупцем молока та його постачальником, враховуючи наявність понад 1,5 мільйона власників молочної худоби та часті зміни ціни, які необхідно буде оформляти документально, на практиці без збільшення кількості посередників буде неможливо.

Як відмітив генеральний директор УКАБ Володимир Лапа, таке рішення призведе до появи значної кількості посередників, які будуть продавати молоко на молокопереробні підприємства за договором, і самостійно врегульовувати взаємовідносини із дрібними виробниками молока. «Враховуючи те, що минулого року в господарств населення було закуплено молока на 5 млрд гривень, щороку селяни втрачатимуть щонайменше 500 млн гривень за рахунок сплати єдиного податку посередниками (5%) та на оплату їх послуг (додатково щонайменше 5%). Ця сума фактично буде оплатою послуг посередників із забезпечення договірних стосунків. Зараз через посередників купується лише частина молока, у випадку набуття чинності даного закону це стане масовим явищем», - зауважив експерт.

При цьому гравці ринку висловлюють побоювання стосовно того, що регулювання цін може мати негативні наслідки. Президент УКАБ Алекс Ліссітса констатує, що таке псевдосприяння підміняє собою системну роботу, спрямовану на забезпечення більшої економічної самостійності селянських господарств. «Ми з початку обговорення Податкового кодексу говоримо про те, що Україна створила унікальні умови, коли селянам продавати молоко (як і інші види продукції) на неорганізованому ринку набагато вигідніше, ніж за договірними стосунками, навіть у рамках кооперації, адже в останньому випадку ПДВ і податок на доходи фізичних осіб роблять реалізацію невигідною», - такі слова фахівця наводить сайт ассоціації.

При цьому Ліссітса підкреслює, що законопроекти щодо розвитку кооперації, розроблені Міністерством аграрної політики і продовольства, зареєстровані народними депутатами, але не розглядаються Верховною Радою. До того ж фахівці ринку наголошують на тому, що обов’язковість договірних стосунків при закупівлі молока повинні набути чинності не раніше законодавчих змін щодо підтримки розвитку кооперації та проведеної роботи щодо фактичного створення достатньої кількості кооперативів.

На думку ж голови Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Івана Томича, нічого хорошого з адміністративного регулювання молочного ринку не вийде. За словами спеціаліста, на допомогу вирішенню цього питання повинна однозначно прийти кооперація. Оскільки існує тиск на дрібних виробників з боку монополістів, селяни змушені здавати позиції і знищувати поголів’я. Томич вважає, що невідповідність обсягів виробництва – тільки 0,2% обсягів виробництва молока в Україні виробляється кооперативами – визначає трагедійну спрямованість монополізації української молочної продукції на переробку торговельної системи. Крім того, аналітики ринку побоюються, що скорочення можливого строку розрахунку переробників молока на сировину призведе до збільшення кредитного навантаження на учасників ринку. Відомо, що роздрібні торгівці з переробниками розраховуються протягом 90-120 днів, а законом цей період звужено до 7 для збалансування цієї різниці.