Видео дня
Як ОСББ економлять на комуналці: реальні приклади
Минуло вже кілька років відтоді, як в Україні проголосили курс на енергоефективність і впровадили програму "теплих кредитів". Не дивно – адже після різкого подорожчання газу для населення та невідворотного стрибка тарифів на опалення і гарячу воду єдиний вихід – це теплова модернізація житлового фонду. При цьому мова йде не лише про утеплення – випадок кожного будинку унікальний, і комусь варто просто ізолювати труби і замінити вікна, щоб економити на цьому вже до 20% - про це ми писали у статті . Проте "теплі кредити" – не єдина програма сприяння термомодернізації. Наприклад, у Києві ефективно впроваджується місцева програма "70/30", історіями учасників якої ми й хочемо поділитися.
ОСББ "Фізик": 15 років наполегливих змін власними силами
Але почнемо з ОСББ, яке взялося за термомодернізацію будинку ще задовго до того, як центральна та місцева влада додумалася запропонувати співфінансування енергоефективності. Мова йде про столичне ОСББ "Фізик", у якому було встановлено перший в Україні індивідуальний тепловий пункт з погодним регулюванням.
Вочевидь, такий ефективний прилад надихнув співвласників цього багатоквартирного будинку не зупинятися на досягнутому. Вони не стали чекати на щасливий випадок, коли гіпотетична влада прийде і зробить ремонт саме у їхньому будинку. Натомість послідовно почали модернізувати свій багатоквартирник, поступово зменшуючи споживання тепла.
Читайте: Як зменшити платіжки за світло: найефективніші способи
Спершу замінили вікна та двері у під’їздахна енергозберігаючі. Це скоротило втрати тепла на 23%. Далі взялися за фасад – утеплили торці 10-сантиметровим пінопластом. Відтоді мешканці кутових квартир забули про промерзання стін. Потім утеплили горище, щоб від холоду не потерпали верхні поверхи. Далі – утеплили цоколь, що зменшило втрати тепла ще на 7%.
Монтажні роботи на фасаді тривають тут і досі – зараз тут утеплюють стики між під’їздами. До морозів хочуть зробити всю частину будинку з двору, наступного року – з вулиці. Бажання зробити будинок теплим економічно виправдане, адже через стіни втрачається до 30% тепла.
Здійснити ремонт, що зараз дозволяє економити мешканцям значні суми, допоміг ремонтно-резервний фонд (РРФ). Але не якийсь міфічний Державний чи Муніципальний Ремонтно-Резервний Фонд, а спеціально створений рахунок, куди співвласники будинку щомісяця сумлінно перераховували кошти, паралельно зі сплатою усієї комуналки. І їм вдалося накопичити достатньо, щоб станом на сьогодні значно підвищити комфорт у будинку та скоротити суми в платіжках.
ОСББ "Квазар-10": від власних накопичень на модернізацію – до участі у програмі "70/30"
Кошти, накопичені у ремонтно-резервному фонді, дуже стали у нагоді іще одному об’єднанню співвласників, що має схожу історію. У колишнього ЖБК, а нині – ОСББ "Квазар-10" є цікава особливість – ремонтно-резервний фонд, а точніше розмір внеску до нього. Зараз він складає 4 грн 40 коп. з квадратного метра, що навіть менше, аніж середня по києву плата за житлові послуги. Проте завдяки коштам, накопиченим у РРФ тут проводять масштабні ремонтні роботи.
Голова ОСББ "Квазар-10" Тетяна Глоба розповіла, що завдяки встановленому порівняно давно індивідуальному теплопункту та іншим рішенням Загальних зборів співвласників у будинку на 30% знизилася вартість гарячої води та на 15% – тепла.
"Два роки тому ми прийняли рішення про відключення гарячої води в нічний період, з 00 годин до 5 години ранку. З 10 годин ранку до 17 години вечора ми знижуємо температуру гарячої води. Завдяки інженерним рішенням компанії, яка обслуговує наш будинок, ми на сьогоднішній день маємо вартість куба гарячої води з водовідведенням 63 грн 82 коп., це майже на 30 грн дешевше ніж у сусідів. У минулому році ми прийняли рішення про відключення опалення в під’їздах нашого будинку, це теж дало нам економію. В минулому році в січні у нас опалення з квадратного метру було 26 грн, тоді як у сусідів – майже 33 грн", – розповідає вона.
Тетяна Глоба додає, що внески до РРФ допомогли будинку розпочати утеплення фасаду ще в 2011 році. А нещодавно провели енергоаудит, що довів: утеплити потрібно ще й підвал із горищем, а утеплення фасаду – завершити. Настільки значних коштів на рахунку будинку не було, тож стала у нагоді програма "70/30", організована Київською міською державною адміністрацією (КМДА). За її правилами, 70% фінансової потреби проекту з термомодернізації будинку покриває КМДА, а 30% - самі співвласники.
Читайте: Інша культура: названі лідируючі регіони зі створення ОСББ
ОСББ "Квазар-10" на загальних зборах вирішило брати участь в програмі. Два заходи – утеплення горища і реконструкцію інженерних тепломереж у підвалі – співвласники взялися зробити за власні кошти. "Сума робіт, які ми робимо в своєму будинку власними коштами, складає десь близько 800 тис гривень. Тоді як по програмі "70/30" ми отримали 1 360 тис. грн на фасадне утеплення будинку. Прогнозуємо, що вже цього опалювального сезону платитимемо за тепло на 30% менше аніж раніше", – розповідає Тетяна Глоба.
ОСББ "Оберіг на Позняках": всеукраїнський рекордсмен із енергоефективності
Насправді звання рекордсмена ми присудили цьому об’єднанню співвласників авансом – наразі заходи, що призведуть зрештою до економії, лише впроваджуються. Проте їх розмах дійсно вражає: за комплексну теплову модернізацію будинку необхідно заплатити, не багато й не мало, 1 мільйон євро. Секрет в тому, що переважну частину цієї суми, а саме 24,5 млн грн за співвласників заплатить держава і муніципальна влада, адже керівництво ОСББ вміло скористалося програмами співфінансування.
При цьому, 21 млн грн надійде від міської влади за програмою "70/30", а на решту 10 мільйонів розповсюджуються правила "теплого кредиту", так що зрештою мешканці заплатять лише 6,5 млн гривень. Ось така нині вигідна арифметика енергоефективності для ОСББ.
Голова правління ОСББ "Оберіг на Позняках" Валерій Никитченко уже давно зрозумів, що без об’ємного ремонтно-резервного фонду цьому будинку довго не протягти: забудовник надто халатно поставився до своїх обов’язків. "Будинок, в принципі, не старий, і теоретично він проектувався як енергоефективний, але було допущено ряд грубих помилок при його будівництві, починаючи з відсутності балансувальних клапанів системи опалення як таких і закінчуючи нестачею цементу в розчині, на який клали цеглу. До відповідних висновків дійшов енергоаудит", – констатує він.
Аби змінити це та облаштувати під’їзди, в будинку було створено резервно-ремонтний фонд. Між іншим, кошти до нього надходили не лише як внески від співвласників, але й від оренди за приміщення, що перебувають у спільній власності. Сьогодні більшість під’їздів відремонтовано, все устелено люксовою плиткою, а от на термомодернізацію вирішили залучити ще й кошти держави та місцевого бюджету. Минулого року ОСББ вперше скористалося київською муніципальною програмою: "Ми почали з того, що в минулому році за програмою "70/30" поміняли в місцях загального користування вікна та двері на енергоефективні. Також були замінені всі освітлювальні прилади в місцях загального користування на енергозберігаючі. Були закриті такі великі джерела втрати тепла, як горище, техповерх і підвальне приміщення. У 2014-2015 роках ми споживали близько 1000 Гкал в холодний місяць. Зараз ми знизили споживання тепла приблизно на 300 Гкал", – розповідає Валерій Никитченко.
Читайте: Нові тарифи: абонплата за газ може зменшити платіжки за тепло на 400 грн
Переконавшись у перевагах програми, співвласники багатоквартирника на загальних зборах вирішили замахнутися на амбітнішу ціль – утеплення фасаду, що розтріскався через неякісний цемент, та замінити інженерні мережі. На це й взяли рекордний кредит.
Іще чимало цікавого про цей непересічний будинок дивіться у новому випуску програми ТВІЙ ДІМ, що виходить в ефір за підтримки Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні".
Варто пам’ятати, що перед проведенням енергоефективних заходів у будинку необхідно робити енергоаудит. Енергоаудитор – це саме той фахівець, який збереже ваші кошти від впровадження непотрібних або ж невчасних заходів. Також варто тримати у пам’яті розповсюджені помилки при термомодернізації, і, аби ви про них не забули – ми підготували невелику пам’ятку.
Стаття підготовлена в рамках спільного проекту "Обозревателя" та Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" "Комфортні ЖКГ-лайфхаки".