Експерти назвали топ-3 причини девальвації гривні
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Головними причинами різкої девальвації гривні стали зниження темпів світового економічного зростання, широка присутність на українському ринку російських банків, а також затримка траншу Міжнародного валютного фонду.
Про це пише ТСН.
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко поділив причини знецінення національної валюти на два фактори: об'єктивні і суб'єктивні. До першої категорії він зарахував гальмування темпів світового економічного зростання, проблеми в Китаї та Латинській Америці. "На жаль, Україна спеціалізується у своєму експорті на товарах із низьким рівнем доданої вартості. Мова йде про метали, хімію, зерно. Це і група товарів, яка найбільше схильна до можливих цінових коливань. Очевидно, що на три-п'ять років намітився тренд, і очевидно, що ми постраждаємо і вже страждаємо від того, що нам менше надходить доходів від експорту. Але це тільки одна об'єктивна причина", - зазначив Устенко.
Читайте: Гривня під загрозою: НБУ і Кабмін потурають російським банкам
Ще одна причина - банки, зокрема, російські. На тлі падіння рубля і гривні вони намагаються отримати якомога більше твердої валюти. А оскільки російські банки в Україні належать до великих, а їхня кількість минулого тижня збільшилася ще на один, їхній вплив на вітчизняну фінансову систему не критичний, але досить відчутний.
Третя причина - затримка в отриманні обіцяного $1,5 млрдтраншу МВФ. Віце-президент Українського кредитно-банківського союзу Ярослав Колесник не виключив, що затримка з грошима кредиторів змусила владу запустити верстат, тому гривня девальвувала. "Перше, ми очікували транш від МВФ наприкінці 2015 року. І ці кошти вже були закладені в бюджет. Транш не отримали. Швидше за все, було певне заміщення коштів - державними замість МВФ", - припустив він.
Як повідомляв "Обозреватель", на думку народного депутата України (БПП) Віктора Пинзеника, девальвація гривні викликана активною монетарною експансією бюджету України в грудні, коли казначейський рахунок уряду зменшився на 39 млрд грн.