Відео дня
Валютні ігри: що принесе новий перегляд курсу гривні
Одною з найважливіших проблем останнього часу для українців стала скрутна економічна ситуація, в якій вже тривалий час перебуває країна. Яких "сюрпризів" слід очікувати від національної валюти, та що робитимуть за цих умов державні огани читайте в матеріалі Олександра Радчука для "Слова і діла".
Як і передбачала більшість експертів, до кінця 2016 року уряду доведеться переглянути нинішній курс гривні. Непрогнозованість ризиків, з якими стикається національна валюта, призводить до суттєвих дисбалансів у Бюджеті, що призводить до зростання його дефіциту. З подібною ганебною практикою Кабмін мав би справлятися разом із НБУ, втім, регулятор все частіше ховає голову в пісок.
Так, у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі прогнозують, що цього року середньорічний курс долара становитиме 26,9 гривні за долар. Саме за таким курсом тепер Мінфін планує перерахувати всі витрати та надходження до Держбюджету.
Чи то через брак професіоналізму, чи то через низку потужних негативних чинників у економіці, курс доведеться переглядати вже у 1-му кварталі, адже ще в грудні 2015 року середньорічний курс нацвалюти на цілий рік закладався на рівні 24,1 грн/дол.
Що змусило урядовців змінити власні підходи та переглянути Бюджет, якщо, за словами голови НБУ Валерії Гонтаревої, на вітчизняному валютному ринку діє "плаваючий курс"? А головне запитання: що це означатиме для пересічних українців?
Перекладання відповідальності?
Девальвація гривні вже два роки поспіль є однією із найболючіших тем для кожного українця. Звичайно, валютизація економіки – не найкращий спосіб уберегти свої заощадження, однак для пересічного громадянина інших можливостей хоч якось вберегти зароблене – вкрай мало. З іншого боку, цей потужний чинник дуже серйозно впливає на можливості НБУ як регулятора. Враховуючи ситуацію, в якій опинилася вітчизняна фінансова система на початку 2014 року, прогнозувати рівень падіння і української економіки, і нацвалюти – справа невдячна. А опинитися в кріслі голови Нацбанку було рівнозначним публічній страті.
Щоправда, цього року очільниця НБУ Валерія Гонтарева почала публічну кампанію з відвертого перекладання відповідальності за ситуацію на вітчизняному фінансовому ринку на Кабмін та Верховну Раду. "Національний банк може лише згладжувати занадто великі та ситуативні коливання. Ці ситуативні коливання – це наша нинішня політична криза, а не сезонні фактори, тому ми й виходимо (на аукціони із продажу валюти – Ред.) з підтримкою ринку", - заявила глава НБУ в своєму виступі перед парламентарями.
Читайте: Мінфін перерахує бюджет України за новим курсом долара - джерело
Крім того, Гонтарева висловила важливий меседж, який за 2 останні роки не лунав з її вуст: прогнозування курсу гривні та боротьба з фундаментальними причинами девальвації перебувають поза межами відповідальності регулятора. Однак цікаво, що при цьому очільниця Нацбанку підкреслила, що основна функція регулятора – це підтримка цінової стабільності та відповідальність за інфляцію. За її розрахунками, цільове значення річного показника інфляції має складати не більше 12%. Втім, минулого року цей показник лише за офіційними даними склав більше 20%, а за розрахунками експертів – впритул наблизився до 50%. Таким чином, НБУ наразі не контролює і не впливає ані на курс гривні, ані на інші показники. Принаймні, вплив регулятора залишається занадто слабким.
Подібний крок із перекладанням відповідальності є ще одним свідченням нестабільності українського фінансового ринку, а також мінімального впливу регулятора на процеси в економіці. В експертів постає закономірне запитання: якщо гривня перебуває в "плаваючому курсі" й фактичного впливу на процеси в економіці НБУ не має, можливо, потрібно взагалі відмовитися від послуг регулятора, обмеживши його функції невеличким департаментом у Мінфіні? Можливо, деякі функції НБУ, які не пов’язані з національними інтересами та державною таємницею, взагалі є сенс передати на аутсорсинг авторитетній міжнародній компанії?
Якщо раніше очільник Кабміну радо покладав частину відповідальності на НБУ, то нинішня ситуація, коли в уряді самі виявляють ініціативу переглянути бюджетні показники за більшим курсом, фактично визнаючи й свою відповідальність за девальвацію, свідчить про підготовку до можливих кадрових змін. Одним із вірогідних претендентів на крісло прем’єр-міністра розглядається соратник Президента Володимир Гройсман. Саме для нього "готують" більш сприятливу ситуацію з макроекономічними показниками. Звісно, в разі відповідного призначення і Президент, і НБУ, і Кабмін матимуть можливість продемонструвати єдність та провести всі необхідні реформи для того, щоб курс національної валюти щодня не бентежив думки та гаманці громадян.
МВФ всьому голова?
Вочевидь, слабкі позиції НБУ та умовне перекладання відповідальності за ситуацію з курсом гривні є наслідком і тривалої політичної кризи з розпадом коаліції та кадровими ротаціями в уряді. Міжнародні кредитори – передусім ідеться про МВФ – наголошують на тому, що готові працювати з українською владою лише в разі залагодження всіх протиріч та остаточного визначення формату коаліції та складу урядової команди.
Український уряд чекає на наступний транш від МВФ ще з вересня 2015 року. Таким чином, пройшло вже майже півроку, а однозначної відповіді, як далі співпрацювати з основним міжнародним кредитором, досі немає. Очевидно, що ця ситуація тисне на валютний ринок та призводить до появи потенційних панічних настроїв.
Для пересічного громадянина, схильного панікувати навіть за найменших курсових коливань, відсутність чітких сигналів прогнозованої курсової політики від НБУ та Кабміну автоматично призведе до ще глибшого знецінення гривні.
Читайте: Забудьте про долар, дивіться в холодильник: Гонтарева дала пораду українцям
Таким чином, чим довше політики шукатимуть найзручніший формат для співпраці, тим довше міжнародні кредитори будуть сумніватися в спроможності вітчизняних чиновників вести бодай якісь справи. В кожному разі, і урядовцям, і чиновникам Нацбанку краще за все вести діалог з українцями, навіть якщо інформація, яку вони оприлюднюватимуть, є не надто райдужною. Адже, як показує досвід, чим довше тривають залаштункові перемовини або утворюється тривала пауза, тим згодом сильнішими є панічні настрої й більше девальвує гривня.
Тим часом, у НБУ наголошують: навіть за підтримки МВФ наступного року середній курс долара становитиме вже 27,2 грн/дол., а вже наприкінці 2017-го – 27,8-28,0 грн/дол. Для українців, із огляду на попередній досвід, це означатиме "поправку" приблизно на 3 грн. Тобто цілком імовірним є курс 30 грн/дол., який за нормального розвитку подій (передусім відсутності активних бойових дій на Донбасі) та поступового відновлення економіки підтверджують у своїх прогнозах провідні вітчизняні економісти.