Арифметика корупції: скільки українці віддають "на лапу"
В Україні значно зріс рівень корупції. Середній розмір хабара в 2015 році становить близько 40 тис. грн, тоді як у 2014 році нечисті на руку чиновники брали в середньому 30 тис. грн. Загальна сума хабарів у 2015 році склала 19 млн грн. У 2014 році - на 3 млн грн менше.
Про це свідчить дослідження Transparency International Україна та видання про судові суперечки "Перша інстанція".
Зростання частково пояснюється підвищенням курсу долара. Експерти зазначають, що лише п'ята частина чиновників (19%), яких судили за вимагання або отримання хабара, опинилася за гратами. Це дуже низький показник, враховуючи, що кожна частина статті 368 Кримінального кодексу України передбачає можливість позбавлення волі для хабарника. Середній термін ув'язнення склав чотири роки і сім місяців. Як відомо, максимальний термін покарання за неправомірне збагачення становить 12 років в'язниці. Такого терміну за останні два роки не отримав жоден хабарник. 9% засуджених були виправдані. 38% отримали випробувальний термін. Середній термін склав два роки і два місяці. А 34% злочинців були оштрафовані - середня сума штрафу ледь перевищила 20 тис. грн.
"Попередні висновки - в судах відсутня узагальнена практика покарання хабарників. Так, наприклад, штрафом у 17 тис. грн суди карали тільки тих, хто отримав хабар у розмірі менше однієї тисячі гривень, так і тих, хто отримував більше 20 тисяч. А торік середній розмір штрафу виявився навіть нижчим, ніж середній розмір неправомірної вигоди", - зазначив редактор "Першої інстанції" Федір Орищук.
Читайте: Гроші або корупція: Холодницький поставив владі бюджетний "ультиматум"
Дослідження вказує на ще одну тенденцію - чим більший хабар фігурує в кримінальній справі, тим більша ймовірність, що чиновник залишиться на волі. Так, із п'ятірки найбільших хабарників, хто отримав більше 1 і 2 млн грн, суди відправили за ґрати тільки одного. Інші були виправдані або отримали випробувальний термін.
"Середній розмір хабара, вимагання або отримання якого не змогли довести в суді, склав 90 тис. грн. А розмір вигоди, за яку зловмисникові присудили штраф, - близько 15 тис. грн. У в'язниці потрапили чиновники, які в середньому отримали 85 тис. грн. Якщо апелювати цими цифрами, то можна зробити висновок: чим більший хабар, тим вищі шанси на безкарність", - зазначила аналітик Transparency International Україна Ірина Рибакова.
Популярним механізмом для пом'якшення покарання для хабарників стала перекваліфікація статті 368 ("одержання неправомірної вигоди") на менш суворі статті 190 ("шахрайство") або 364 ("зловживання владою").
Завдяки цьому у суддів було більше аргументів для того, щоб замінити тюремне ув'язнення випробувальним терміном. Таким чином, до категорії корупціонерів не були зараховані близько 7% засуджених.
Читайте: У Раді придумали, як перемогти корупцію на митниці
Найбільше за корупцію в Україні було засуджено працівників правоохоронної сфери - 14% від усіх справ. Дуже поширений вид хабара в цій сфері - за закриття кримінальної справи. На другому місці за рівнем корумпованості опинилася земельна сфера - 10%. Найчастіше чиновники отримували хабарі за виділення земельних ділянок або сприяння цьому. 8% справ пов'язані з медичною сферою, 7% - із освітньою галуззю. Ще 7% - справи, що стосуються нерухомості, 6% справ пов'язані з податковою сферою. Справ проти суддів виявилося небагато - всього 1%. Однак це пов'язано не з низьким рівнем корупції в судовій сфері, а з тим, що розслідування судової корупції дуже рідко доходять до самих судів.
Дослідження показує, що українські суди карають корупціонерів занадто м'яко. Чиновникам, які отримували хабарі в особливо великих розмірах, часто взагалі вдається уникнути покарання. Крім того, в сучасних судах відсутня узагальнена практика покарання хабарників, що дає суддям можливість застосовувати різні види покарання в однакових злочинах і збільшує корупційну складову в справах проти хабарників.
Як повідомляв "Обозреватель", раніше прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що втрати від прямої корупції і неефективного управління в сфері державних закупівель становили 50 млрд гривень щорічно.