Не забалуєш: названо 7 жорстоких умов для Держбюджету-2016. Інфографіка

Глава Міністерства фінансів України Наталя Яресько озвучила головні особливості пакету законопроектів щодо Державного бюджету, змін до Податкового кодексу і державних витрат.

Про це повідомляє прес-служба відомства.

Зокрема, глава Мінфіну виділила сім основних нововведень, на які варто звернути увагу.

1) Проект бюджету на 2016 рік побудований на наступних показниках макроекономічного прогнозу:

- реальне економічне зростання - 2%;

- інфляція - 12%. Уповільнення інфляції до 12%, за прогнозами Національного банку України, стане можливим завдяки високій базі порівняння в 2015 році, а також завдяки зменшенню впливу основних причин високої інфляції в поточному році: девальвації гривні на початку 2015 року, яка вже майже повністю відображена в цінах, та підвищення енерготарифів;

Читайте: Стало відомо, коли гроші Януковича поповнять бюджет України

- середньорічний курс гривні - 24,1 (або 24,4 на кінець року);

- номінальний ВВП - 2262 млрд грн;

- ціна газу - $225 за тис. кубометрів;

- доходи бюджету складуть 601 млрд грн (+ 16% до чинного бюджету 2015 року);

- видатки бюджету - 674 млрд грн. (+ 16% до чинного бюджету 2015 року). Водночас головним чинником зростання витрат є необхідність збільшення фінансування дефіциту Пенсійного фонду у зв'язку із запропонованим зменшенням ЄСВ у середньому з 41% до 20%. Без урахування змін у дефіциті Пенсійного фонду, а також потреб на збільшення фінансування оборони, всі інші статті витрат зменшаться приблизно на 70 млрд грн.

Це дозволить забезпечити досягнення дефіциту держбюджету, разом із "Нафтогазом", до 3,7% ВВП (84 млрд грн) проти прогнозованих 5,8% ВВП у поточному році.

Читайте: Боргів як шовків: скільки кредитів візьме Кабмін у 2016 році

2) Бюджет побудований на проекті податкової реформи Мінфіну.

3) Бюджет передбачає збільшення соціальних стандартів для всіх громадян. Соціальні стандарти виростуть двічі за рік, 1 травня і 1 грудня, сумарно на рівні 12.5% ??- тобто на рівні інфляції. Також збільшаться всі основні види соціальної допомоги для найвразливіших верств населення. Крім того, тільки обсяг енергосубсидій для населення збільшиться з 24,4 млрд грн у поточному році до 35 млрд грн у 2016 році.

4) Мінфін одночасно пропонує посилити ефективність і адресність витрат бюджету. Зараз серйозна проблема - це вкрай неефективне використання бюджетних коштів. Для цього пропонується:

- провести верифікацію одержувачів державної підтримки, тобто перевірити, чи дійсно всю соціальну підтримку і пенсії отримують реальні громадяни країни, а не "мертві душі". Верифікація допоможе підтвердити, хто саме отримує допомогу, і чи справді він її потребує. Згідно з планами Мінфіну, це допоможе заощадити для бюджету не менше 5 млрд грн;

- ширше впровадження електронних закупівель надасть ще як мінімум 2,5 млрд грн;

- посилення адресності соціальної допомоги дозволить надавати її лише тим, хто справді її потребує;

- пропонується створити економічні стимули для підвищення якості надання державних послуг в освіті, медицині, культурі.

Читайте: Латання дір: у Яценюка підрахували, скільки принесуть у бюджет нові акцизи

5) П'ята особливість пакету законів від Мінфіну - це збільшення фінансового ресурсу місцевих громад, подальше посилення децентралізації за рахунок:

- введення податку в розмірі 25 тис. гривень на рік на елітне житло (більше 300 кв. м для квартир і більше 500 кв. метрів для будинків) і нові автомобілі (не старше 5 років) класу "люкс" і "преміум" при вартості авто більше 1 млн. гривень;

- можливості установки при необхідності ставки оподаткування нерухомого майна, за рішенням місцевої влади, на рівні до 3 МЗП за 1 кв м (зараз діє норма до 2 МЗП);

- скасування пільг із податку на нерухоме майно для комерційної нерухомості та складських приміщень.

Разом лише через податкові надходження ресурс місцевих бюджетів збільшиться на 13 млрд грн з урахуванням податкової реформи - це без обліку інших надходжень та власних надходжень місцевої влади. В цілому, за рахунок очікуваного зростання економіки і за рахунок впливу інфляції, фінансовий ресурс місцевих бюджетів збільшиться на 41,5 млрд грн, або на 40% в порівнянні з планом на 2015 рік.

Читайте: У Кабміні придумали, як поповнити Держбюджет на 5,2 млрд гривень

Крім того, планується збільшення витрат на формування інфраструктури тих 159 територіальних громад, які об'єдналися, на 1 млрд грн. Мінфін має намір направити в Державний фонд регіонального розвитку, який є ресурсом місцевих громад для капітальних інвестицій, порядку 5,7 млрд грн (через конфісковане майно).

6) Значний фінансовий ресурс буде виділений на розвиток реальної економіки. Зокрема: 5,8 млрд грн - купівля медичних засобів, 3,5 млрд грн - фінансування будівництва доріг, 12 млрд грн - фінансування космічної галузі, 1 млрд грн - кошти на фінансування тих інвестиційних проектів, відбором яких займається Міністерство економічного розвитку і торгівлі, 600 млн грн - на закупівлю шкільних автобусів, 100 млн грн - кошти на підвищення енергоефективності.

До цього потрібно додати близько 20 млрд грн на фінансування доріг завдяки кредиту Світового банку, близько 10 млрд грн на фінансування потреб аграрного сектора завдяки кредиту Європейського інвестиційного банку, 5,7 млрд грн, які підуть на Державний фонд регіонального розвитку. В Мінфіні переконані, що значний реальний фінансовий ресурс для розвитку економіки надасть зниження ЄСВ із 41% до 20%, зокрема, скасування 3,6% - частини, яку платить працівник.

Читайте: Держбюджет-2016: фантазії "реформатора" Яценюка в цифрах і прогнозах

7) Щоб убезпечити країну від непомірного роздування державних витрат у майбутньому, Мінфіном запропоновано запровадити чіткий перелік випадків, в які можна буде вносити зміни у держбюджет протягом року. Зокрема, якщо зміни до бюджету пов'язані зі зміною показників дефіциту, боргу або макропрогнозів, право вносити такі зміни будуть виключно у Кабінету міністрів, і тільки в разі перевиконання (за 3 квартали) або недоотримання (за результатами кварталу) доходів бюджету.

Народні депутати зможуть вносити зміни в бюджет тільки за погодженням із Мінфіном і тільки в рамках перерозподілу коштів у рамках існуючих державних витрат. Це допоможе запобігти неконтрольованого зростання державних витрат, і як наслідок - державного дефіциту протягом року, який, у свою чергу, призводить до понаднормового збільшення державного боргу. Крім того, ця норма є необхідною умовою третього траншу Євросоюзу в 600 млн євро.

Інфографіка: Міністерство фінансів України

Згідно з опитуванням "Обозревателя", більшість українців вважають, що Верховну Раду і Кабінет міністрів необхідно розпустити через те, що законодавча і виконавча гілки влади не можуть домовитися й ухвалити податкову реформу і Державний бюджет на 2016 рік.