Корисно знати. Чи безпечно робити покупки з "чіпування" картою

Чіпи для банківських карт - аж ніяк не нова технологія. Більшість сьогоднішніх покупців вже давно знайомі з кредитками, які потрібно вставляти, а не проводити. Однак не всі знають, що ця технологія була розроблена з метою захисту від шахраїв, адже зловмисник може скопіювати вміст магнітної стрічки, просто змусивши вас провести картою у фальшивому платіжному терміналі.

Видання USA Today інформує про основні моменти, які слід знати всім, хто використовує банківську карту з чіпом для покупок.

Для того щоб визначити, чи є на вашій карті чіп, просто пошукайте на її поверхні прямокутник з жовтого металу з округленими краями. Якщо він є - ви щасливий власник картки з чіпом.

Читайте: Українці стали частіше розраховуватися за покупки платіжними картами

Основна причина появи чіпа - боротьба з шахраями. Адже, на відміну від магнітної стрічки, для кожної операції така карта використовує спеціально згенерований одноразовий код, перехоплення якого - безглузде заняття, оскільки він стає недійсним відразу після закінчення операції.

З цього виникає і головний недолік такої системи - для генерації коду необхідна повна сума платежу, а значить, процес оплати, на відміну від карти з магнітною стрічкою, може початися тільки після того, як касир "проб'є" всі товари. Під час оплати карта повинна знаходитися в терміналі до закінчення операції, через це деякі покупці забувають її в зчитувальному пристрої, особливо коли квапляться.

Читайте: Заробляємо "на залишку". Платіжні картки стають вигідними

Однак подібна безпека забезпечується тільки при оплаті через термінал. Технологія чіпів зосереджується на боротьбі з шахраями, які використовують фальшиві кредитки, а при здійсненні покупок в інтернеті безпека транзакції ніяк не залежить від вашої банківської карти.

Раніше "Обозреватель" писав, що банки зобов'яжуть повертати гроші, вкрадені із карток українців. ВСУ постановив, що якщо власник картки своїми діями або бездіяльністю сам не спровокував крадіжку, то відповідальність за неї лягає на плечі банку-емітента.