Банкам України спрогнозували нові мільярдні збитки

Українські банки продовжать нарощувати збитки до кінця 2015 року, оскільки будуть змушені збільшувати свої резерви. Саме резервування залишається ключовою причиною негативного фінансового результату.

Про це пишуть "Вести".

"Формування резервів під якість кредитних портфелів банків, що погіршується у зв'язку з фінансовою кризою в Україні та девальваційними процесами на початку цього року, продовжує залишатися основною причиною збиткової діяльності багатьох українських фінансових установ", - зазначив заступник голови правління Банку Кредит Дніпро Сергій Волков.

Читайте: Аналітики назвали головні ризики для гривні на найближчий час

За одними прогнозами, за підсумком 2015 банківська система покаже загальний мінус на рівні 60 млрд грн, за іншими - всі 65-70 млрд грн. Притому, що на 1 жовтня він був на рівні 52,2 млрд грн, тобто виріс майже в два рази за третій квартал.

Продовжить збільшуватися і кількість збиткових банків, яких минулого місяця виявилося 37. Їх число буде підростати в міру перевірок та стрес-тестів, у ході яких НБУ нерідко вимагає додатково наростити резерви.

Читайте: Нацбанк знову розгойдав гривню

Найбільші мінуси за підсумком третього кварталу показали ВТБ Банк, Укрсоцбанк, Укрексімбанк, Промінвестбанк і Ощадбанк. У число найбільш оплачуваних увійшли "дочки" іноземних структур: перше і третє зайняли Сітібанк і ІНГ Банк Україна, відповідно, а між ними на друге місце втиснувся РБС Банк - перехідний банк, який створили для передачі активів проблемного Омега Банку. Десятку прибуткових фінустанов замкнув найбільший банк країни - Приватбанк.

Левову частину своїх прибутків банкіри, як і раніше, заробляють на кредитуванні: зазвичай на довгострокових позиках, виданих ще до 2014 року. "Але при цьому банки вже давно дивляться на тарифікацію тих додаткових послуг або операцій, які довгий час в більшості були безкоштовні або закладені у вартості пакетів", - сказав начальник департаменту маркетингу і сегментів UniCredit Bank Дмитро Коваленко.

Читайте: Валютні свопи Нацбанку: анестезія або вихід з фінансової кризи

Фінансисти почали помічати, що втрачають клієнтів після введення нових тарифів нишком, і списань з людей великих комісійних, про які їх спочатку не проінформували. Зазвичай людина один раз переплачує банку за грошове перерахування або іншу послугу, а після просто перестає користуватися його послугами.

З цієї причини ще не всі банки зважилися на накручування тарифів на розрахунково-касове обслуговування. І намагаються заробляти на небанківських послугах. "В умовах загального падіння економіки клієнти і так відчувають брак коштів і не готові оплачувати роздуті штати банків та їх неефективні внутрішні процеси підвищеними ставками комісій за РКО. З нашої точки зору, істотно наростити РКО в поточних умовах вкрай складно. Банки шукають альтернативні джерела доходів , намагаючись продавати у своїх відділеннях небанківські послуги (наприклад, квитки на поїзди, літаки, заходи) або вишукуючи інші способи монетизації своєї клієнтської бази", - розповів Олексій Пузняк.

Читайте: У Фонді гарантування вкладів розповіли про величезні масштаби виплат

Поки ж фінансисти в основному виживають за рахунок вливань акціонерів. "Враховуючи досить складну ситуацію в українській економіці, банки воліють збільшувати свій статутний капітал. Так, за третій квартал, за даними НБУ, зростання склало близько 6,6%. Це дозволяє банкам стати більш стійкими і простіше переносити економічні проблеми. Зокрема, їм доводиться формувати резерви під погані кредити, у тому числі під валютну іпотеку, що негативно позначається на їх показниках і приводить до необхідності віднайти додатковий капітал", - сказав аналітик Інвестиційного холдингу "Фінам" Богдан Зварич.

З кінця 2015 року і впродовж 2016 року власникам українських банків доведеться істотно наростити капітали своїх структур. За одними оцінками, на 10-15%, за іншими - на всі 25-30%. Нацбанк розгорнув кампанію зі стрес-тестування банківського сектора, в ході якої перевіряє стійкість фінансового сектора до економічних потрясінь. За підсумком неодмінно стане вимагати від власників банків наростити свої вкладення в структури.

Читайте: Хибна тривога: в "ПриватБанку" розповіли, хто пустив слух про банкрутство

Розмова буде проста: або в них будуть вкладатися додаткові кошти, або фінустанови будуть позбавлятися ліцензій і закриватися. Так що без гучних скандалів і нових тимчасових адміністрацій справа, судячи з усього, не обійдеться.

Як раніше повідомляв "Обозреватель", найбільший відтік депозитів населення в третьому кварталі поточного року відчули Ощадбанк Росії, Альфа-Банк і ПУМБ - за валютними вкладами, а Райффайзен Банк Аваль, Промінвестбанк і Укрсоцбанк - за гривневими.