Витрати українців втиснули у 50 тис. гривень: чим це обернеться
Новий рік для українців почався зі суцільних змін: це і підвищення "мінімалки" до 3200 грн, і зростання стипендій для студентів, і дуже рішучий початок медичної реформи, і скасування 2% пенсійного збору під час купівлі валюти. Однак одне нововведення дещо спантеличило країну і багатьма сприймалося, як ще одне бажання держави контролювати всіх і вся. Йдеться про введення Національним банком з 4 січня ліміту в 50 тис. грн готівкової оплати придбань.
"Обозреватель" з'ясував, для чого регулятор пішов на такі обмеження і як такий радикальний крок вплине на людей.
Як буде працювати контроль гаманців
Якщо раніше межа готівкового розрахунку за придбання становила 150 тис. грн, то, згідно з новою постановою НБУ, ця сума знизилася до 50 тис. гривень.
Щодо безготівкових розрахунків, то в регуляторі запевнили, що вони можуть перевищувати зазначену суму.
Читайте: Ліміти, курси, депозити: НБУ значно пом'якшив операції з валютою для населення
"Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися без будь-яких обмежень і банки зобов'язані забезпечити безготівкові перерахування на вимогу клієнтів у повному обсязі. Водночас гранична сума готівкових розрахунків підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня залишається незмінною і становить 10 тис. гривень" , - повідомили в НБУ.
Крім того, встановлення граничної суми не стосується щоденних придбань, що здійснюються населенням, оскільки мова йде тільки про великі придбання (нерухомість, коштовності, транспортні засоби, предмети мистецтва, хутро, дорогі годинники, подорожі та інше).
Навіщо це потрібно
В першу чергу головною метою НБУ, яка підштовхнула його до такого рішення, було прагнення просунутися в розвитку cashless-економіки в Україні.
"Безготівкові розрахунки безпечніші для використання, ніж готівка через те, що готівку можна вкрасти. Для підприємців це зручно, адже вони не несуть витрат на обробку готівки, інкасацію. Для держави це вигідно в першу чергу тим, що економіка стає більш прозорою" , - вважає заступник директора департаменту стратегії та реформування НБУ Руслан Кравець.
Читайте: Обмеження на придбання готівкою: економіст пояснив рішення Нацбанку
У свою чергу, голова МЕРТ Степан Кубів зазначив, що обмеження на розрахунок готівкою принесе країні і українцям ще кілька плюсів.
По-перше, ліміт НБУ посприяє детінізації національної економіки. Так, за прогнозами МЕРТ, нове обмеження зменшить рівень тіньової економіки приблизно на 2%.
По-друге, цей крок дозволить знизити витрати держави на виготовлення грошей, а також витрати банків на інкасацію та зберігання готівки.
Щодо звичайних українців, то, на думку Кубіва, головною перевагою для них є зручність розрахунків карткою. Крім того, перейшовши на безготівкові розрахунки, люди зможуть якісніше планувати свої сімейні бюджети, накопичувати кошти на великі придбання і навіть отримувати відсотки на залишок коштів на своєму рахунку.
Читайте: Данія припиняє випуск готівки з 2017 року
"У багатьох країнах Європи тільки в безготівковій формі проводяться розрахунки на суму понад 1000 євро. Адже це зручно і безпечно, в першу чергу, саме для клієнтів. Саме тому логічно, що НБУ знизив граничну суму розрахунків готівкою за участю фізичних осіб до 50 тис. гривень", - наголосив міністр.
Чи є привід для побоювань
По суті, єдиною категорією, за якою вдарить рішення НБУ, стануть ті, хто має надприбутки і не хоче їх "світити" перед відповідними органами.
"Судячи з електронним деклараціям наших чиновників, це буде незручно, зокрема, їм. Звичайно, за умови, що Державна фіскальна служба проведе відповідну роботу в торгових організаціях, більшість із яких вже знайшли обхідні шляхи. Вони, наприклад, розбивають покупки на частини або періоди", - зазначив голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Щодо звичайних громадян, які не можуть похвалитися мішками готівки, то на них обмеження ніяк майже не вплине.
Читайте: Справжній Клондайк: в українських суддів нарахували понад 1 млрд готівкою
За словами Кубіва, ініціатива НБУ не зашкодить інтересам більшості населення, оскільки більше 90% щоденних витрат українців зараз обходяться менш ніж в 50 тис. гривень.
Однак безліч громадян стали турбуватися про те, що введення НБУ нового обмеження на суму готівкових розрахунків стане приводом для того, щоб держава почала контролювати абсолютно всі транзакції громадян.
Але в регуляторі запевнили, що цей страх, абсолютно невиправданий, оскільки в Україні існує таке поняття, як банківська таємниця, яка охороняється законом. До того ж, фінансовому моніторингу будуть піддаватися виключно операції, що перевищують 150 тис. грн, тобто втричі більші за нинішню максимальну суму розрахунку готівкою.
"До 2014 року абсолютно всі банківські операції вище 80 тис. грн підлягали обов'язковому фінансовому моніторингу, тобто банк як агент вимагав абсолютно всі документи про засоби (їхнє походження, цільове використання і так далі). Зараз цей ліміт становить 150 тис. грн, і він не зменшується, а більш того, розглядається ініціатива щодо збільшення цього ліміту. Пропонується ліміт у 250 тис. гривень", - зазначив Кравець.
Читайте: Страшний сон для нардепів: НБУ націлився відучити українців від готівки
Як розраховуватися за більш дорогі придбання
Незважаючи на те, що тепер заплатити за придбання готівкою можна не більше ніж 50 тис. грн, це не означає, що громадян позбавили можливостей здійснювати більш масштабні за ціною придбання. Просто тепер дещо зміниться сам механізм.
Зокрема, НБУ запропонував українцям три способи оплати дорогих покупок:
1) платіжною карткою через термінал закладу торгівлі/сфери послуг;
2) перерахувавши кошти зі свого рахунку в банку на банківський рахунок продавця;
3) шляхом внесення готівки в касу банку для перерахування на рахунок продавця.
Будемо сподіватися, що нові правила дійсно дозволять зробити економіку нашої країни більш прозорою і хоча б частково наблизять життя в Україні до європейських стандартів. До того ж, поки ситуація складалася так, що мільйони готівки вдалося накопичити у своїх матрацах тільки можновладцям. Про простих смертних не йшлося. Тому боятися нововведення НБУ дійсно є кому, однак навряд чи це стане першорядною проблемою для звичайних громадян, які живуть на чесно зароблені кілька тисяч гривень.