"Мінімалка" і прожитковий мінімум: як українці тепер будуть платити податки

З 1 січня 2017 року мінімальна зарплата в Україні стала у два рази більшою прожиткового мінімуму. Цей розрив відобразився і на деякі податки та збори.

Відео дня

Про це пише UBR.ua.

Цінні подарунки

Оскільки мінімальна зарплата зросла вдвічі, практично всі пільги з податку із доходів фізосіб (ПДФО) були урізані наполовину. Це зробили, щоб підсумкові суми пільг залишилися приблизно на колишньому рівні.

Читайте: Не "мінімалкою" єдиною: українцям знову піднімуть зарплати

Наприклад, у 2016 році оподаткування подарунка не проводилося, якщо його вартість не перевищувала 50% мінімальної зарплати на 1 січня звітного року, тобто 689 гривень. Тепер ця межа зменшена до 25% і не потрібно платити за подарунок до 800 гривень.

Важливо, щоб цей подарунок був у не грошовій формі. Тоді його вартість не включається у загальну річну декларацію про доходи. Такі подарунки можна отримувати раз на місяць. Більш цінні предмети оподатковуються.

Його сума розраховується так: від загальної вартості подарунка віднімається 800 грн, а сума, що залишилася обкладається податком як додаткове благо. Вона множиться на коефіцієнт 1,219512 (правила розрахунку пп. "Е" 164.2.17 ПКУ) і оподатковується за ставкою ПДФО 18%. Слід також пам'ятати, що 1,5% військового збору потрібно розраховувати від розміру перевищення над неоподатковуваною вартістю без урахування коефіцієнта.

Наприклад, подарунок співробітнику вартістю 3000 гривень обійдеться роботодавцю у 483 гривень ПДФО плюс 33 грн військового збору, разом - 516 гривень.

Читайте: Чи піднімуть пенсійний вік: у Кабміні озвучили чітку позицію

"Податкова соціальна пільга втратить свою актуальність у цьому році. Вона прив'язана до прожиткового мінімуму і вважається, як і раніше, множенням на коефіцієнт 1,4. Виходить, що мінімальна зарплата, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2240 гривень. Але мінімальна зарплата з 1 січня 2017 року дорівнює 3200 гривень", - зазначила аудитор Crowe Horwath Оксана Зайцева.

Податкова соціальна пільга дозволяє зменшити оподатковуваний дохід, а відповідно і суму ПДФО, яка утримується із зарплати працівника. Сума "знижки" залежить від розміру пільги, на яку має право працівник. Розмір звичайної ПСП залишився колишнім - 50% від прожиткового мінімуму, тобто 800 гривень.

"У 2017 році це буде актуально тільки для тих, хто зайнятий неповний робочий день або працює за сумісництвом", - пояснює директор Палати податкових консультантів Віталій Смердов.

Читайте: Стало відомо, де в Україні пропонують "мінімалку" нижче 3200 грн

Крім того, ПСП знадобиться працівникам, які утримують двох і більше дітей до 18 років. Їм надають 100-відсоткову або 150-відсоткову податкову соціальну пільгу в розрахунку на кожну дитину. Граничний розмір доходу для застосування пільги (2240 ??грн) множиться на кількість дітей.

Скажімо, якщо у самотньої матері троє дітей до 18 років, то вона має право у 2017 році на одержання 150% податкової соціальної пільги у сумі 1200 гривень, за умови, що її дохід за місяць не перевищить 6720 гривень (2240 ??грн × 3). Важливо зазначити, що право на підвищення граничного розміру доходу для ПСП за рахунок кількості дітей має тільки один із батьків. Податковою пільгою можна користуватися до кінця року, в якому дитині виповнилося 18 років.

Як рахувати ЄСВ

Мінімальний страховий внесок у 2017 році становить 22% від мінімальної зарплати або 704 гривень. Його треба платити у будь-якому випадку, навіть якщо дохід співробітника не дотягує до мінімальної зарплати.

Читайте: Українці залишаться без пенсій: Гройсман вказав на зону ризику

"Зрозуміло, закон забороняє платити менше мінімальної зарплати. Але тут є важливий нюанс: якщо виконано місячну норму праці", - пояснює Оксана Зайцева.

Отже, якщо працівник працює менше 8 годин на день, працює неповний тиждень або за сумісництвом, його зарплата може бути нижчою за мінімальну. Але тільки у разі роботи за сумісництвом не потрібно підтягувати сплату ЄСВ до мінімального рівня.

Максимальний дохід, оподатковуваний ЄСВ (ставка 22%) встановлено в розмірі 25 прожиткових мінімумів. Відповідно, з 1 січня по 30 квітня 2017 року він становитиме - 40 000 грн, з 1 травня - 42 100 грн, з 1 грудня - 44 050 гривень. Всі доходи понад цих сум не обкладаються ЄСВ.

Багатьом залишалося неясним, як бути із договорами цивільно-правового характеру, оскільки доходи за такими договорами не є зарплатою за визначенням. Скажімо, майстер може виконувати послугу одну годину на день.

Читайте: Що робити, якщо начальник не платить покладену зарплату: у Кабміні дали пряму відповідь

"Тут також немає необхідності донараховувати ЄСВ до "мінімалки". Однак якщо таку роботу виконує штатний співробітник, у якого є оклад, то при загальному доході (за договором і ставкою) менше мінімального, доведеться платити за нього ЄСВ у розмірі 704 гривень", - пояснила Зайцева.

Хоча зазвичай доходи з двох джерел перекривають розмір мінімальної зарплати. За виявлені порушення передбачається штраф.

Штрафи за показаннями

Штрафи прив'язані до мінімальної зарплати. Зокрема, ст. 265, де встановлена ??відповідальність за порушення трудового законодавства, була доповнена правом контролерів штрафувати на три мінімальні зарплати (9600 грн) за недопуск до перевірки або перешкоджання їй.

"Що вважатимуть перешкодою - фізичний недопуск або ненадання інформації, поки невідомо. Або інспектори будуть трактувати так спроби підприємців довести свою правоту", - говорить Оксана Зайцева.

Виявити факти повної зайнятості при зарплаті менше мінімальної або виплати зарплат у конвертах перевіряючі можуть тільки за допомогою показань самих співробітників.

Читайте: Українці зізналися у "чорних" зарплатах: опубліковані шокуючі цифри

Раніше "Обозреватель" пояснював, які штрафи і за що погрожують українським роботодавцям.