Світові ціни на нафту "проігнорувала" близькосхідна криза - DW

Різке загострення саудівсько-іранських відносин не призвело до зростання нафтових котирувань. Події в зоні Перської затоки втратили ціноутворюючу функцію, пише в статті для DW Андрій Гурков.

Відео дня

Якщо у швидко мінливому світі сліпо слідувати традиціям, можна прорахуватися. Саме це і відбулося з тими спекулянтами, які все ще мислять традиційними стереотипами, згідно з якими будь-який конфлікт в регіоні Перської затоки прямо-таки автоматично веде до зростання цін на нафту. Під враженням різкого загострення відносин між Саудівською Аравією та Іраном ці трейдери вирішили в перший торговий день 2016 зіграти на підвищення - і зазнали фіаско.

Читайте: Нафта по $16 і долар, що дорожчає: економісти назвали тренди 2016

Саудівсько-іранський конфлікт не вплинув на рівень цін

Графік котирувань 4 січня в цьому сенсі дуже повчальний. У ранкові години нафту через погані макроекономічних дані з Китаю дещо подешевшала, проте потім стала стрімко дорожчати - на ринку почалася очевидна гра на підвищення, в результаті якої ціна європейського сорту Brent, приміром, зросла більш ніж на 4 відсотки і впритул наблизилася до позначки 39 доларів за барель.

Однак на цьому рівні спекулятивна атака видихалася, і ціни - на графіку це чітко видно - ще більш стрімко знову пішли вниз. В результаті за підсумками дня котирування навіть пішли в невеликий мінус, фактично повернувшись туди, де вони опинилися в останній день 2015 року. Приблизно там же вони перебували і протягом усього вівторка, 5 січня.

Іншими словами, що лякають своїми можливими наслідками близькосхідні події - страта шиїтського проповідника в Саудівській Аравії, штурм саудівського посольства в Тегерані, розрив дипвідносин між цілим рядом арабських сунітських держав і Іраном, масові демонстрації і вкрай войовнича риторика з обох сторін - на світових цінах на нафту за суті справи ніяк не позначилося. Brent як коштував з середини грудня в середньому приблизно 37 доларів, так як і раніше і коштує. Нехай навіть країни Перської затоки виявилися за цей час на межі великої війни.

Читайте: Швейцарський банк передрік нафті історичний рекорд в 2016 році

Чому видихалася спекулятивна атаки 4 січня?

Настільки байдужа реакція нафтового ринку зовсім традиційна. Вона показує, наскільки за лічені роки змінився світ - і як він тепер зовсім по-новому оцінює роль Близького Сходу в глобальному енергопостачанні. Ще не так давно, наприкінці 20-го і навіть на початку 21-го століття, будь-який конфлікт в зоні Перської затоки вселяв ринкам страх.

Адже кожен збій у видобутку або транспортування нафти в цьому регіоні міг привести до енергетичного голоду в США, отчого неминуче постраждала б вся світова економіка. Цей страх дозволяв трейдерам закладати в світові ціни на нафту націнку за ризик і при перших же більш-менш тривожних повідомленнях з арабських країн сміливо гнати котирування вгору.

Читайте: Іран вперше за п'ять років отримав від Європи гроші за нафту

Події на Близькому Сході втратили ціноутворюючу функцію

Сланцева революція в найкоротші терміни зламала цю усталену схему. Сьогодні найбільша економіка планети, американська, більше не залежить від близькосхідної нафти, вона фактично домоглася енергетичної самодостатності, більше того - США щойно знову стали експортером нафти. У результаті політичні події в регіоні Перської затоки втратили свою ціноутворюючу функцію.

Нині котирування визначаються класичними економічними параметрами - попитом і пропозицією. 4 січня спекулятивна гра на підвищення тому й захлинулася, що спочатку з Китаю, а потім і з США прийшли розчаровують макроекономічні дані, що вказують на можливе скорочення попиту за умови раніше надлишкової пропозиції (Росія, наприклад, тільки що відзвітувала про рекордні обсяги видобутку в 2015).

Так що в саудівській столиці Ер-Ріяді дуже помилилися, якщо вважали (або сподівалися), що свідоме нагнітання напруженості в регіоні призведе до такого бажаного для Саудівської Аравії зростанню нафтових котирувань. Нафта нині явно не хоче дорожчати.

Це - погана новина для всіх великих експортерів енергоносіїв, у тому числі для Росії, але хороша новина для європейців, а також для американців, серед яких споживачів енергії незрівнянно більше, ніж тих, хто пов'язаний з її виробництвом. Та й китайцям низькі ціни досить вигідні, адже КНР доведеться зараз пристосуватися до серйозного уповільнення економічного розвитку, і в цій ситуації дорогі енергоресурси зовсім недоречні.

Звичайно, якщо справа в Перській затоці дійде до збройних дій і руйнування нафтопромислів, ціни виростуть. Але навіть у цьому випадку їх подвоєння і вже тим більше потроєння (необхідне для повернення на рівень початку 2014 роки) представляється малоймовірним. Адже як тільки нафта подорожчає, американські компанії розширять її видобуток на сланцевих родовищах в США.