В ЄС задоволені реструктуризацією боргів України: краще сварка з Росією, ніж дефолт
Схвалена українською владою операція з реструктуризації зовнішнього боргу врятує країну від дефолту і посилить позицію Києва в переговорах з російськими кредиторами.
Про це пише колишній міністр фінансів Словаччини Іван Міклош в блозі для сайту "Новийчас".
"Обозреватель" приводить його думку повністю:
"Під час переговорів щодо реструктуризації боргу Україна отримала кращу з можливих угод. Списання 20% боргу - вражаючий результат, і я можу стверджувати, що міністр фінансів України Наталія Яресько взялася за цю справу з усією пристрастю і професіоналізмом.
Цього літа перед Україною стояв вибір - угода з кредиторами і списання частини боргу або неминучий дефолт. Але й добитися укладення угоди було дуже непросто, адже піти на поступки Україні для міжнародних кредиторів означало втратити гроші (принаймні, позбутися процентних виплат у найближчі роки).
Читайте: Валовий зовнішній борг України зріс до 127 млрд доларів
Тому переговори з утримувачами українських облігацій, особливо з інвестиційною компанією Franklin Templeton, пройшли очікувано важко. Але вибору або можливості відступити не було, оскільки введення мораторію на виплату боргу і подальший дефолт виявилися б згубними для України.
Оголосивши дефолт, Україна позбулася б можливості позичати на зовнішніх ринках. А зараз країна дуже залежна від зовнішнього фінансування, особливо - від офіційної допомоги від МВФ, Світового банку, ЄБРР та інших міжнародних фінансових інституцій, а також допомоги окремих держав. Однією з умов чотирирічної програми допомоги МВФ було, що Україна переконає кредиторів списати частину боргу.
Якби Рада не схвалила реструктуризацію, це означало б дефолт і катастрофу вже восени. Тому всі, хто виступав проти угоди - справжні популісти. Умови, яких вони хотіли, були нереальними.
Читайте: Україна не має яких-небудь поточних зобов'язань перед Росією - МВФ
Україна отримала максимум з можливого. Як правило, при укладенні подібних угод є три варіанти: кращий, гірший і (десь посередині між ними) той, на якому дві сторони дійсно можуть зійтися. І популістам слід пам'ятати: якби вони відмовилися від можливого варіанту, то автоматично отримали б найгірший, а зовсім не кращий.
Звичайно, тепер на порядку денному ще залишається питання Росії. РФ - великий кредитор, але все ж один, і краще посваритися з ним, ніж не мати угоди взагалі. Крім того, тепер, коли в України є схвалена угода, це посилить її переговорну позицію; а інші міжнародні кредитори, зацікавлені у виконанні домовленостей, можуть також стати важелем тиску на Москву".
Читайте: Яресько розповіла, як Україна буде платити за новими боргами
Як повідомляв "Обозреватель", президент України Петро Порошенко 18 вересня підписав ухвалені Верховною Радою закони, які передбачають реструктуризацію державного боргу країни.
Таким чином, Україні буде списано 20% основного боргу, а терміни погашення решти суми будуть зрушені на 2019-2027 роки. Для цього замість існуючих 14 випусків єврооблігацій (11 суверенних і трьох гарантованих державою "Фінінпро") і декількох гарантованих державою кредитів ("Укравтодору", КБ "Південне" і "Укрмедпостач") із середньозваженою купонною ставкою 7,22% річних будуть випущені 9 нових випусків доларових єврооблігацій, що погашатимуться щорічно у 2019-2027 роках, зі ставкою купона 7,75% річних. Нараховані відсотки до запланованої дати випуску за існуючими паперами будуть капіталізовані у нові єврооблігації.
Крім цього, власники єврооблігацій пропорційно своїй частці в сумарному реструктуризованому боргу отримають 20-річні державні деривативи (value recovery instruments, VRI).