Банкіри звинуватили НБУ: на валютному ринку немає змін
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Зміни у валютній політиці Національного банку України, що набрали чинності, здивували навіть банкірів - по суті, ніякої обіцяної лібералізації не відбулося і, відповідно, ніякого полегшення ці норми учасникам ринку не принесуть. Фактично, регулятор провів "роботу над помилками" і скасував ті положення, яких і не повинно було бути.
Про це пише "Економічна правда".
"Ринок чекав істотніших змін - як мінімум, підвищення денного ліміту для купівлі фізособами до еквівалента в 1000 євро", - говорить голова правління UniCredit Bank Тамара Савощенко.
Із 22 вересня минулого року фізособи за день можуть купити валюту на суму не більше 3 тис. грн - зараз це близько $130. "Наразі купівля фізособами валюти здійснюється поза банківською системою, там, де немає обмежень і податків. Та й ліміт на зняття коштів із поточних і депозитних рахунків в іноземній валюті теж можна було б збільшити", - пояснює банкір.
Читайте: Два банку України "допомогли" системі досягти суми збитку в 52,2 млрд грн
За даними НБУ, у вересні, наприклад, українці продали банкам валюти на $214,5 млн, а купили на $47,6 млн, у серпні - $201,2 млн і $49,1 млн відповідно.
Послаблення очікували і юрособи. Наприклад, Нацбанк міг знизити норму обов'язкового продажу валюти - вже більше року компанії зобов'язані продавати на міжбанку не менше 75% валюти, що надійшла на рахунки. Логічним був би і дозвіл на купівлю валюти для виплати дивідендів і для повернення інвестицій. Але поки всі обмеження залишаються в силі.
Читайте: У НБУ прокоментували обвал гривні: таке вже було
Рішення регулятора суперечать його ж заявам. Члени правління Нацбанку неодноразово виступали з ініціативою скасування чинного декрету "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ухваленого в 1993 році. Документ вже давно застарів і потребує кардинальних змін.
Підставою для суттєвої лібералізації в Нацбанку називають "достатній рівень міжнародних резервів, капіталізацію банківської системи, усунення дисбалансів поточного рахунку, плаваючий курс, зниження інфляції". Правда, такі критерії є досить розпливчатими і можуть трактуватися по-різному.
Читайте: Екс-міністр економіки: такої інфляції Україна не бачила 20 років
Наприклад, голова Мінфіну Наталя Яресько нинішні макроекономічні показники вважає досягненням і розраховує на приплив інвестицій від іноземних інвесторів.
"Необхідні якісь зрозумілі всім "маяки" або умови, при настанні яких будуть зроблені конкретні кроки на перевагу лібералізації", - зазначає Савощенко.
Основною перешкодою на шляху лібералізації валютного ринку є МВФ - без домовленостей із основним кредитором Нацбанк не може скасовувати чинні обмеження. А місія МВФ, що нещодавно покинула Україну, виявилася незадоволена діями регулятора. Говорити про якісь послаблення в таких умовах було б необачно.
Читайте: Нардеп пояснила, чому МВФ може призупинити фінансування України
"Крім того, своєю постановою Нацбанк змінив умови роботи на валютному ринку так, щоб це не відбилося на курсі гривні", - наголошує головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках "ОТП Банку" Микита Мішаков.
Адже осінь в Україні традиційно характеризується курсовими коливаннями, які посилюються в період виборів. Зараз перед регулятором стоїть завдання утримати курс нацвалюти в коридорі 21-23 грн за долар, щоб не спровокувати чергову хвилю паніки на валютному ринку.
Як раніше повідомляв "Обозреватель", НБУ на 26 жовтня офіційно знизив курс гривні до долара США.