Без штанів: багаті вкладники банків України можуть назавжди втратити свої гроші

Чистка банківського ринку розпочалася майже два роки тому. За цей час із ринку були виведені більше 60 банків, однак поки жоден вкладник не отримав більше, ніж гарантовані державою 200 тис. грн. Не повернули гроші з банків-банкрутів і компанії. Їхні вклади і кошти на поточних рахунках Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) не покриває.

У разі ліквідації неплатоспроможного банку і заможні клієнти, і юрособи потрапляють в останню чергу кредиторів. Це означає, що шанси повернути кошти у них мінімальні, пише "Економічна правда".

Як правило, до визнання банку неплатоспроможним власники встигають вивести з нього більшість якісних активів, тому до моменту формування ліквідаційного балансу продавати вже особливо нічого.

Читайте: Фонд гарантування вкладів пред'явив нові претензії компанії Жеваго

Погіршує ситуацію й те, що всі якісні активи банків-банкрутів перебувають у заставі у Національного банку. Земельні ділянки, квартири, будинки, нежитлові приміщення, паркінги, туристичні та спортивні комплекси, гаражі та столові, автомобілі та літаки - це лише невеликий список застав.

Хоча ціни на них у порівнянні з часом видачі кредиту істотно знизилися, саме за них можна виручити більшу частину коштів.

Читайте: Фонд гарантування вкладів почав ліквідацію українського банку-банкрута

Станом на 1 січня 2016 року заборгованість неплатоспроможних кредитних установ перед НБУ становила 51,15 млрд гривень. При цьому у фонді сподіваються отримати від продажу застав велику суму. Наприклад, активи Єврогазбанку оцінені в 1 млрд грн, при цьому його борг перед регулятором - всього 280 млн гривень.

Балансова вартість застав під рефінансування неплатоспроможних банків становить 130,83 млрд гривень. Кошти, що залишилися після погашення боргу перед НБУ, можна направити на виплату відшкодувань кредиторам.

Вкладникам, як правило, доводиться розраховувати на надходження від продажу основних активів банків і прав вимог за кредитними договорами.

Як показала практика, банкомати, платіжні термінали, касові апарати, сейфи, оргтехніка попитом на ринку не користуються. Наприклад, у банку "Надра" "вільні" активи оцінені в 150 млн грн, а в "Імексбанку" - 1,5 млрд грн.

Читайте: Фонд гарантування вкладів хоче отримати мільярди від продажу банків

У 2016 році фонд запланував отримати від реалізації активів неплатоспроможних банків 7,5 млрд грн, з яких 3,8 млрд грн - від продажу застав за кредитами рефінансування НБУ.

Поки результати досить скромні, не дивлячись на те, що фонд регулярно заявляє про плани продати майно на мільярди гривень.

На майданчиках із реалізації майна неплатоспроможних банків нерідко можна побачити пропозиції з продажу майна за 1% від початкової ціни лота. Причина такої низької неефективності - чинна система реалізації майна банків-банкрутів.

У березні НБУ навіть призупинив продаж активів, які перебувають у нього в заставі, допоки в системі не відбудуться зміни.

Читайте: Акціонери банків-банкрутів України фігурують у справах про збитки на 115 млрд гривень

Зараз торгувати активами неплатоспроможних банків можуть 32 електронні майданчики. Правда, монополістом є державний майданчик СЕТАМ, спочатку створений для торгівлі арештованим майном, який запрацював у 2015 році. Співпраця з фондом СЕТАМ почалася в грудні 2015 року.

Тоді ж прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк зажадав перевести на нього продаж усіх активів банків-банкрутів. На його думку, доступ до державної платформи має більша кількість потенційних інвесторів. Крім того, збоїв у роботі майданчика менше, ніж у приватних учасників ринку.

Правда, вказівка прем'єра не була реалізована - вона вимагала узгодження з Антимонопольним комітетом. До того ж, у фонді заявили, що проблеми, з якими стикаються на приватних майданчиках, нерідко трапляються і на СЕТАМ. Одна з проблем - відсутність інформації про реалізовані активи.

"Надається інформація тільки про початкову вартість лота і номер кредитного договору. Хоча що таке номер кредитного договору? Це внутрішній номер документа банку. Без додаткових відомостей він не має ніякої інформаційної цінності", - говорить директор порталу Ubiz.ua Дмитро Бойко.

Читайте: Налітай: квартири українських банків-банкрутів продадуть по $16 тисяч

Ще одна проблема - відбір майданчиків для аукціону. Зараз фонд у ручному режимі визначає, на якому майданчику буде продаватися актив. Більшість із них - невеликі структури, що працюють із невеликою кількістю покупців.

Заступник директора-розпорядника Фонду Андрій Кияк розповів, що часто доводиться на слово вірити продавцям, які заявляють про наявність потенційного покупця на той чи інший актив. А якщо схема не вдалася, в наступний раз актив відправлять на продаж до конкурента.

Читайте: Продаж банків-банкрутів поповнив бюджет на 120 млн грн

Ініціатива фонду - консолідований офіс із продажу та управління активами неплатоспроможних банків, який очолює Юлія Берещенко.

Нова структура повинна була заробити з 1 січня 2016 року, але старт проекту затягнувся: керівник попросила відстрочку на три місяці для формування штату та побудови структури. ФГВФО обіцяє, що офіс запрацює 11 квітня.

Правда, навіть із цієї дати Фонд не почне продавати по-новому. Щоб змінити механізм, потрібно ухвалити ціду низку нормативно-правових актів фонду, а деякі документи повинні пройти реєстрацію в Мін'юсті.

Читайте: Білий і пухнастий: глава кремлівського банку назвав маячнею зв'язок Путіна з офшорами

Перша очікувана учасниками ринку зміна - розкриття інформації про лот. 24 березня виконавча дирекція затвердила обов'язковий обсяг і граничні терміни оприлюднення даних про виставлені на продаж об'єкти.

"Положення про організацію продажу активів (майна) ліквідованих банків уже передали на реєстрацію в Мін'юст", - повідомили у Фонді.

Планується, що вся інформація про виставлені на продаж об'єкти буде оприлюднена на сайтах фонду і банку, якому належить майно.

Читайте: Санкції коштували банку Кремля $3,5 млрд

Так званий паспорт активу, якщо активом будуть права вимоги за кредитним договором, міститиме короткий опис позичальника, але без вказівки найменування, місцезнаходження, фінансового стану (крім стадії банкрутства або санації), основні дані кредиту, стан претензійно-позовної роботи та роботи зі стягнення заборгованості, інформація щодо забезпечення за кредитом та основні характеристики застави.

Якщо на продаж виставлятиметься земельна ділянка, то в "паспорті" буде вказана інформація про її цільове призначення, кадастровий номер, вид права, наявність співвласників, поточне використання, наявність на ділянці інженерних мереж, графічні матеріали - фотофіксація, ситуаційний план.

У фонді обіцяють, що від моменту оприлюднення інформації про конкретний лот до аукціону повинен пройти не менше 21 робочий день. Протягом цього часу потенційний покупець зможе звернутися до фонду або в банк, підписати договір про конфіденційність, після чого отримати доступ до паперів.

Читайте: Всесвітній банк прогнозує, як зміняться ціни в Україні до кінця року

"Оприлюднення розширеного обсягу інформації забезпечить прозорість процесу і підвищить його ефективність. Це сприятиме залученню максимальної кількості покупців і забезпечить реалізацію активів за високою ціною", - вважає директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.

У майбутньому з'являться електронний кабінет, єдина книга заявок на базі ФГВФО, оцифрована інформація про активи і навіть переклад документів англійською мовою, щоб брати участь у торгах могли й іноземці.

Незабаром буде оголошено тендер на оцифрування даних і на єдину книгу заявок. Правда, керівництво СЕТАМ обіцяє, що доступ до активів, які продаються на державному майданчику, інвестори отримають уже на початку літа. Така ініціатива прописана в меморандумі про співпрацю між ФГВФО і СЕТАМ.

Решта електронних майданчиків зможуть підключатися до торгів на правах агентів: за залученого покупця вони будуть отримувати комісію.

Читайте: Мільйони в банку і їздить на Porsche: Гонтарева опублікувала декларацію про доходи

Учасники ринку підтримують усі починання, але побоюються, що ефективність продажів все одно буде низькою. Правда, вже з іншої причини.

"Велика частина активів банків-банкрутів - це права вимоги за кредитами. Якість кредитних портфелів банків, які були виведені з ринку в 2014-2015 роках, погіршується з кожним днем. Чим більше часу мине, тим менше коштів можна буде отримати", - говорить топ-менеджер одного з банків.

Як раніше повідомляв "Обозреватель", ЗМІ розкрили схему виведення через Фонд гарантування вкладів на захоплені терористами території України не менше 3,3 млрд гривень.