Відео дня
І це дуже страшно для Маріуполя, - заступник міністра про Керченський міст
"Шовковий шлях" часто називають занадто амбітним, а участь України в проекті – не більше ніж авантюрою. Однак Міністерство інфраструктури все ж бачить чималі перспективи, хоча, безумовно, і довгострокові. Та й в цілому на співпрацю з Китаєм Україна покладає великі надії: у планах залучення мільярдних інвестицій. Саме про це ми й говорили у другій частині інтерв'ю із заступником міністра інфраструктури Віктором Довганем. Крім того, торкнулися серйозної проблеми Керченського мосту, який ставить під загрозу роботу українських портів.
У першій частині інтерв'ю "Обозревателя" з Довганем читайте про залучення лоукостерів, перспективи угоди про відкрите небо, ризики колапсу тяги "Укрзалізниці" тощо.
- Знаю, що ви не так давно були в Китаї. То на що ми можемо розраховувати? Скільки інвестицій можемо залучити?
- Можливості величезні. Ми вже почали з Китаєм принципово новий проект – будівництво моста біля Кременчука. Він суттєво відрізняється від того, що робилося в 2010-2012 роках. По-перше, зовсім інша відсоткова ставка: раніше кредити надавалися під 6-5%, зараз – під 2-3%. По-друге, зовсім інший підхід до складової: тоді – 50 на 50, зараз – тільки близько 20% китайського внеску. Зрозуміло, що щебінь везти з Китаю вони не будуть. Це буде, максимум, техніка, яка потім залишиться на балансі "Укравтодору". І своїх працівників вони теж не привезуть, тому що зарплати в них трохи вищі, ніж у нас. Будуть лише якійсь менеджери з Китаю.
В Україні вже реєструється представництво Сhina road and bridge company. Це одна з найбільших компаній у світі. Для неї важливо, щоб її перший проект в Україні був візитівкою. Вона хоче реалізувати його за 3 роки дуже якісно. Уже є концепція проекту, сподіваємося затвердити його в найближчі місяць-два на комісії інвестиційних проектів. Усе затверджено й на високому рівні в Китаї. Підписуємо контракт – і на Покрову, у жовтні, закопуємо капсулу під Кременчуком, а весною починаємо працювати. Проект хороший, потрібний.
Читайте: Україна та Китай перейшли на стадію активного співробітництва – експерт
Ще один цікавий проект – "бетонка" Одеса-Миколаїв. Зараз китайська сторона опрацьовує концепцію з "Укравтодором". Спочатку ми думали, що це буде одеська окружна дорога, але є деякі проблеми із землею. Думаю, це буде наступний проект, який ми спільно анонсуємо. Також дуже сподіваємося на концесію з китайськими інвесторами залізнично-паромної переправи в Чорноморську. Щодо цього будемо на початку липня проводити перемовини. Це дуже системний проект. І що важливо, це вже не кредит, а прямі інвестиції.
- А скільки планується залучити в найближчі 5 років?
- Порахував, що наша команда за рік залучила мільярд доларів. Треба ставити ще амбітніші завдання: тобто на наступний рік сподіваємося залучити 2 млрд. Це абсолютно реально. Для цього ми їздимо областями, збираємо проекти.
До речі, ще один украй важливий напрямок – залучення коштів на оновлення приміських електричок. Це просто біль, нічого не робилося протягом 20 років.
- Це загальнонаціональний проект?
- Так, почати треба хоча б зі 100 мільйонів євро, щоб запустити нормальний рухомий склад (близько 20 електричок).
Читайте: ЗСТ Украины с Китаем: экономист рассказал, чем это обернется
- А пілотні області вже визначені?
- Ні. Фактично сам проект у стані концепції. Тобто наразі є наш запит, позиція уряду. Треба ще все прорахувати, узгодити. Але треба щось терміново робити, тому що рухомий склад умирає – 95% в аварійному стані. А дуже багато людей, як не дивно, добираються на роботу електричками.
- Бо дешево.
- Дешево та досить швидко. Тому це має бути одним з пріоритетів залізниці у сфері пасажирському розвитку. Сполучення з Європою – це важливо, але треба дивитися й на Боярку..
- А наскільки все погано з "Новим шовковим шляхом"?
- Не скажу, що все аж настільки погано. Так, дорого. Так, строки. Але ми досягли системності поставок. Уже немає таких черг, як минулого літа. Тепер у нас досить лібералізований ринок. Раніше були два монополістичних маршрути, але міністр підписав нову угоду із Грузією про пряме залізничне сполучення. Зараз будь-хто може зайти, отримати наше погодження і працювати. Раніше це було набагато складніше, майже нереально. Зараз і турки, і "Каспійське морське пароплавство" дивляться на наш ринок.
Проблема ось у чому: у нас є вантаж лише в один бік (у Казахстан, у країни Середньої Азії). Зворотного вантажу немає. Вантажі з Казахстану чи Китаю до Європи поки йдуть через Росію. Але ми поки нічого не інвестували в інфраструктуру "Шовкового шляху" – жодної копійки. Усе відбувається на рівні договорів залізниці, паромних операторів. Наприклад, Азербайджан тільки в один порт вклав 400 млн доларів.
Треба розуміти, що Китай дуже чітко бачить перспективи цього маршруту. Давайте згадаємо, як запускався "Шовковий шлях". Китайські контейнери йшли порожніми. Це політичний проект. І тільки за два-три роки він став економічно доцільним. З нашого боку він теж є політичним. Ми б і не дивилися на цей проект, якщо б Росія не закрила нам транзит. Саме тому ми були змушені будувати південну гілку цього "Шовкового шляху".
Читайте: Коновалюк: инвестиции из Китая придут только при долгосрочном сотрудничестве
Вважаю, що за рік зроблено багато. Зараз нам треба залучили інвестора в Чорноморськ, що, думаю, зробимо. Також необхідно розвивали контейнерне сполучення, тому що вагони – це минуле. Експортери, залізниця мають інвестувати в контейнерний парк. За два роки це вже буде гарно працювати – так, як зараз у Білорусі.
- Тобто Україна зможе вийти на економічну доцільність шляху?
- Так, абсолютно. Як тільки ми заведемо нового оператора в Чорне море, нам треба знизити фрахт на 2 тисячі доларів. Це ми можемо зробити навіть за рахунок зниження портових зборів. Якраз плануємо це на осінь з грузинами. Скоро полечу до Грузії, і ми чітко з ними домовимося.
Черг у нас не буде з огляду на нові порти біля Баку і в Казахстані. У нас є інвестори, тому наступна весна має бути дуже референтною. Чому нам настільки важливий китайський інвестор в Чорноморську? Бо він одразу дасть свій вантаж сюди. До того ж, заходить величезна японська компанія Hutchinson. Уся ця синергія дасть нам можливість підтягнути вантаж на Європу. У нас дуже великі перспективи: Китай буде все більше експортувати, а Європа – усе більше споживати. Недаремно китайці купили порт Пірей у Греції.
Європейці теж не можуть багато вантажу возити через Росію. І її поступово відсторонюють від цього процесу. Уже помітно, як вони нервують. Ми були на форумі щодо "Шовкового шляху" в Пекіні, на якому виступав Путін. Так от, Москва прекрасно розуміє, що це не їхній прайм, хоча поки основний вантаж іде через Росію. Це прайм Китаю. Це величезна політична воля розвивати шлях у Південній Європі через Україну. І якщо ми зробимо дійсно якісний проект – не вкрадемо гроші, а збудуємо щось вартісне – то сюди прийдуть системні інвестиції.
Читайте: Reuters: Украина рискует потерять $3,65 млрд инвестиций из Китая из-за медленных чиновников
Китайці обпіклися на наших попередниках. Вони свого часу узгодили декілька дорогих проектів, і нічого не відбулося.
- Просто треба відновити довіру?
- Просто треба показати результат. Україна цікава Китаю. Це видно навіть по тому, скільки зараз відкривається китайських ресторанів у Києві. Дуже багато китайців прилітають, працюють. Вони два роки на нас дивились, і з 2016 року ми почали співпрацювати. З їх боку рішення прийнято. Головне, щоб ми не підкачали.
- А можемо?
- Та ми все можемо. Але, якщо серйозно, зробимо все, щоб не було, як в тому анекдоті:
- Подивися, ти міст бачиш?
- Ні.
- А він є.
- Що збираєтеся робити з проблемою Керченського мосту? Читала, що Україна може подати позов.
- Так, але це питання ми виносимо на рівень Ради національної безпеки та оборони. Це не повністю компетенція Міністерства інфраструктури. Тут має бути задіяний і Мінюст, і МЗС, і РНБО. Це дуже складне питання, особливо обмеження...
Читайте: В принудительном порядке: подходы к Керченскому мосту построит человек Путина
- Чи я правильно розумію, під загрозою порти Маріуполя та Бердянська? Вони будуть заблоковані?
- На деякий час так.
- Тобто у нас тільки Одеса залишиться?
- І це дуже страшно для регіону, для Маріуполя. Що робити далі? Звертатися в міжнародні суди.
- Які саме інстанції ви маєте на увазі?
- Це можуть бути інвестиційні арбітражі, міжнародний суд ООН. Ми підготували всі документи, подали на РНБО. Рішення має прийматися на найвищому рівні. Це дуже серйозна проблема. Це буде ще один великий міжнародно-правовий конфлікт.
- Але видається так, що наразі ми мало можемо вплинути на цю ситуацію...
- Ми вже почали роботу в Міжнародній морській організації. Уся ця ситуація – черговий аргумент на користь посилення санкцій проти РФ. Наразі нам треба якось диверсифікувати сполучення до Маріуполя, розвинути автомобільний і залізничний шляхи. Треба перенаправляти гроші, щоб сполучити цю частину України з Миколаєвом, з Южним, з Чорноморськом, з Одесою.
Читайте: Террористы устроили обстрелы жилых домов в двух селах под Мариуполем
Це блокування не буде довгостроковим. Проте прохід закриється майже на місяць, і нам необхідний альтернативний варіант. Частину доведеться відправляти локомотивами, тому маємо збільшувати рухомий склад. Уже зараз це потрібно планувати.
Вони спеціально це все задумали, коли в нас видався зерновий рік. Багато вантажів йдуть на порти. Це збитки для бізнесу, для державних підприємств, для валютної виручки. А Маріуполю й так не солодко – місто на лінії фронту. А тут ще додаткові труднощі.
Як повідомляв "Обозреватель", Україна вимагатиме від Росії компенсацію за Керченський міст .