Відео дня
Великий розпродаж: які об'єкти потрапляють під глобальну приватизацію
Нещодавно Кабінет міністрів України затвердив постанову № 271 "Про проведення прозорої та конкурентної приватизації в 2015 році".
Згідно з цим документом, затверджено два приватизаційних переліки: об'єктів державної власності, які вже зараз підлягають приватизації Фондом державного майна, і підприємств, які будуть продаватися після того, як Верховна Рада виключить їх з переліку заборонених для приватизації об'єктів, пишуть "Вести".
У перший увійшло близько 300 підприємств усіх мастей - від невеликих компаній до величезних промислових комплексів, що знаходяться в управлінні ФДМУ, Міністерства аграрної політики та продовольства, Мінекономрозвитку, Міненерговугілля, Мінінфраструктури та інших відомств.
Другий список виявився набагато менше - у ньому тільки 43 компанії переважно зі сфери управління Міністерства інфраструктури та Міністерства аграрної політики і продовольства.
Але при уважному вивченні двох списків можна виявити, що в них увійшло не так багато "блакитних фішок", які залишилися у державі.
Наприклад, продажу поки не підлягають "священні корови" в енергетиці ("Нафтогаз України" і його дочірні компанії, "Енергоатом"), транспорті ("Укрзалізниця"), оборонці (підприємства "Укроборонпрому"), спиртової галузі ("Укрспирт"), машинобудуванні ("Південмаш", "Турбоатом", "Зоря-Машпроект") та кількох інших сферах.
Найбільший інтерес, як для українських, так і для іноземних інвесторів в списку №1 представляють хімічні та енергетичні активи. Насамперед, Одеський припортовий завод (ОПЗ) - найпривабливіше підприємство хімічного комплексу країни, яке спеціалізується на виробництві та перевантаженні в морські судна аміаку і карбаміду.
У його приватизації не приховують зацікавленості представники Group DF Дмитра Фірташа, як і до ще одного об'єкту - заводу "Сумихімпром". Але з урахуванням того, яку позицію зайняв зараз прем'єр Арсеній Яценюк по відношенню до Фірташа, вкрай малоймовірно, що групу газового олігарха взагалі допустять до участі в конкурсі. Адже вона і так, володіючи "Рівнеазот", черкаським і північнодонецьким "Азот", а також горлівським "Стирол", фактично монополізувала ринок мінеральних добрив України.
Ще менше шансів потрапити в перелік претендентів на приватизацію ОПЗ буде у росіян, якщо вони зважаться подати заявку (у 2009 р в інтересах "Газпрому" в тендері на покупку державних 99,57% акцій ОПЗ брало участь російське ТОВ "Азот-Сервіс").
А от якщо заявку подасть іноземний інвестор - наприклад, норвезька Yara чи польська Kulczyk Holding, які раніше цікавилися українським підприємством, їм буде цілком по силах "обскакати" українських претендентів. У цьому випадку, навіть якщо припустити, що ціна продажу становитиме еквівалент тих же $ 650 млн, що і в 2009 р, ФДМУ зуміє виручити за припортовий завод більше 13 млрд грн.
Ще більшу суму Фонд держмайна має шанс виручити за об'єкти енергетики. Тільки контрольні пакети "Запоріжжяобленерго" (60,248%), "Миколаївобленерго" (70%), "Харківобленерго" (65%) "," Тернопільобленерго "(50,999%) і" Хмельницькобленерго "(70%) в сукупності можуть" потягнути "на 13-15 млрд грн.
Неабияка боротьба може розгорнутися і за блокуючі пакети підприємств, що входять до групи ДТЕК Ріната Ахметова - "ДТЕК Дніпроенерго", "Київенерго", "ДТЕК Дніпрообленерго", "ДТЕК Західенерго", "ДПЕК Донецькобленерго".
Інтрига очікується і під час продажу 78,29% акцій "Центренерго" - претендентами на неї вважаються інвестори з США, Франції і низки інших країн, так що ціна цього активу може виявитися досить високою, перевищивши позначку в 5 млрд грн.
А ось на вугледобувні підприємства, які вирішив продати Кабмін, попит, швидше за все, буде не надто великим. Причина банальна - левова їх частка знаходиться на території Донецької та Луганської областей, і межує з непідконтрольними українській владі територіями, зайнятими представниками самопроголошених ЛНР і ДНР, які не приховують бажання поширити свій вплив на весь Донбас.
У переліку №2 найпривабливішими активами є морські порти України. Всього в списку їх виявилося 13 (зі зрозумілих причин, до нього не увійшли порти, що знаходяться на території Криму). На чолі списку - найпривабливіші на сьогоднішній день Одеський, Іллічівський, Миколаївський, Ізмаїльський, Херсонський порти і головні морські ворота України - порт "Південний".
Претендентів на них чимало: крім українських компаній і безлічі інвесторів (наприклад, компанії "Бруклін-Київ" Олега Немировського, "ТИС" Олексія Федоричева), заявки можна чекати і від транснаціональних компаній.
Серед останніх називають нідерландську APM Terminals, китайський Hutchison Port Holdings та інші структури, кожна з яких при бажанні здатна розщедритися на сотні мільйонів доларів в прагненні вийти на новий ринок.
Інша справа, що зробити це можна буде лише після того, як приватизацію морських воріт України схвалить парламент, а це зробити буде непросто. Досить згадати, що в січні цього року Верховна Рада не підтримала урядовий законопроект про скорочення переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації.
Як повідомляв "Обозреватель", Фонд держмайна не поспішає виконувати план з приватизації держактивів .