Летальна зброя і їжа: експерти пояснили, чого вимагає Захід в обмін на допомогу армії України

З початку антитерористичної операції на Донбасі інші країни надали Україні допомогу на $167 мільйонів. За безоплатну підтримку зарубіжні партнери, за словами експертів, хочуть від Києва прозахідного курсу.

Про те, як використовує допомогу Україна, пише "Сегодня".

За даними Міноборони, армія отримала нелетальної зброю, прилади нічного бачення, бронежилети, кевларові шоломи, медобладнання та медикаменти, обмундирування, продуктові пайки, бензогенератори, інструменти і т. д.

Читайте: Україна зняла оподаткування з іноземної зброї

Левова частка поставок - 66% у грошовому вираженні - доводиться на США, причому це не тільки військова форма, берци, продукти, а й броньовані машини (крім них ще Великобританія продала за 10% вартості, або $ 51 тис. /шт., декілька десятків старих бронеавтомобілів Saxon, використовуваних у нас як транспортні та санітарні), потужні радіостанції, прилади нічного бачення.

На другому місці - Канада - $23,5 млн: в основному бронежилети і шоломи, спальники, зимова форма. На третьому - Польща - $6,5 млн: ліжка, продуктові пайки і речове майно (казанки, фляги).

За словами військового експерта інформаційно-консалтингового агентства Defense Express Антона Михненка, основна частина поставок припала на кінець 2014-го - початок 2015-го, коли ситуація на Сході була найбільш важкою. "Вони ставлять не те, що їм не потрібно, а за списками, наданими українською стороною, - теплий одяг, генератори, пайки, прилади нічного бачення. Це багато в чому допомогло вижити нашим солдатам позаминулої зими, зараз, звичайно, ситуація легша", - говорить він.

Читайте: Турчинов знайшов заміну летальній зброї

Допомагаючи Україні, західні країни переслідують свої цілі.

"Україна є буфером між ними і РФ, яка зараз проводить агресивну зовнішню політику. Країнам Східної Європи дешевше допомогти нам, ніж втратити Україну і тримати потім у напрузі свої армії. Друга мета - престиж держави в світі. Третя - Україна в обмін на допомогу буде співпрацювати в економічній сфері, відкриє свої ринки для інвесторів і товарів. Якщо Україна продовжить свою прозахідну політику, то допомога броньованими і звичайними автомобілями, продуктами, теплими речами і т. д. буде тривати, адже під час боїв вони постійно виходять з ладу", - зазначив Антон Михненко.

Військовий експерт Костянтин Анатолієв підтверджує слова колеги: обсяг зарубіжної допомоги за два роки (4,1 млрд грн) можна порівняти з витратами бюджету Міноборони на цей рік на закупівлю нового озброєння, тому є серйозною підмогою. Звичайно, допомогу доведеться "відпрацьовувати" прозахідною зовнішньою політикою, але це збігається з інтересами України, яка взяла курс на євроінтеграцію.

Читайте: Ніша для України: названі країни-лідери із закупівель зброї

До сих пір стоїть питання поставок летальної зброї, яких домагається Україна. "Я прихильник поставок летальної зброї, але це повинні бути не гвинтівки і танки, а високоточна оборонна зброя: протитанкові ракетні комплекси, сучасні боєприпаси. Також потрібні і речі пасивного захисту - для радіоелектронної боротьби (постановка радіоперешкод), контрбатарейної боротьби (виявлення знарядь і мінометів противника), захищені від прослушки засоби зв'язку", - говорить Михненко.

А ось Анатолієв каже, що поставок летальної зброї, швидше за все, все-таки не буде, адже вони загальмують виконання Мінських угод: "Крім того, це посилить обороноздатність української армії. Наступати бойовики навряд чи будуть, а для оборони сил накопичено достатньо".

Як раніше повідомляв "Обозреватель", в "Укроборонпромі" розповіли, скільки озброєння отримали ЗСУ з початку 2016 року.