"Ні" Росії та монополії: що змінить енергоінтеграція України до Європи

Через кілька років енергосистема України може перейти на європейські правила гри, сказавши "так" конкуренції і "прощавай" пострадянській залежності. У червні відбулися відразу дві знакові події: вступив в силу закон "Про ринок електричної енергії", і було підписано Угоду про умови приєднання до Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E), активна робота над якою велася близько двох років.

Якщо реформування енергосистеми не затихне на півдорозі, український ринок чекають якісні зміни. В наслідках, ризиках та складнощах енергоінтеграції до Європи розбирався "Обозреватель".

Модернізація системи

Україна подала заявку на інтеграцію до енергосистеми Європи ще в далекому 2006 році. Але тоді особливих зрушень у роботі над угодою не спостерігалося. Активна фаза погоджень почалася в 2014 році, а 28 червня 2017 го договір скріпили підписами. Це тільки початок довгого шляху по виконанню умов приєднання.

Читайте: Відокремитися від Росії: в Раді розкрили наслідки енергосоглашенія з Європою

Судячи з угоди, у Києва є вісім років до повної синхронізації з європейською системою. Але технічні заходи потрібно провести в найближчі три роки, далі - період тестувань та перевірок.

Одна зі складностей - для модернізації потрібні чималі кошти. За оцінками "Укренерго", мова йде про суму до 1 млрд євро. У першу чергу треба скоригувати систему регулювання частоти та потужності струму. У цьому полягає ключова відмінність ENTSO-E від діючої в Україні енергосистеми.

"На першому етапі складності будуть пов'язані з модернізацією певних систем, з капіталовкладеннями в підготовку до повної інтеграції, з адміністративним ресурсом. Але це величезний позитив для українського споживача в довгостроковій перспективі", - зазначила в бесіді з "Обозревателем" народний депутат від Блоку Петра Порошенка, заступник голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Ольга Белькова.

Фактор Росії

Києву також належить довести, що енергосистема країни здатна зберегти стабільність і стійкість в ізольованому від Росії режимі. На даний момент 96% енергосистеми України синхронізована з РФ, Білоруссю і Молдовою. Безумовно, Москва не в захваті від спроб Києва позбутися залежності ще й в цій сфері. До того ж, в минулому році Латвія, Литва та Естонія вирішили відмовитися від системи електропостачання BRELL, яка об'єднує країни Балтії з Білоруссю та Росією.

Читайте: Віджали остаточно: Севастополь переведуть на дорогу російську електроенергію

Тому не можна виключати ризику деяких контрзаходів з боку РФ. Принаймні, інформаційна кампанія в росЗМІ вже запущена. Її основний меседж - синхронізація з європейською енергосистемою "вб'є" український експорт. Хоча насправді енергоінтеграція покликана дати конкурентний поштовх ринку. Експорт країни "помре" лише в одному випадку - якщо національні гравці в нових умовах гратимуть за старими правилами, а це, як мінімум, нерозумно. Хоча протидія з боку українських компаній більш ніж ймовірна.

Як би там не було, за останні три роки Україна помітно просунулася в напрямку енергонезалежності від Росії. Синхронізація з європейською системою в разі успіху стане фінальним і свого роду історичним акордом.

Ціни і експорт

Зараз енергосистема країни представлена ??ДТЕК, "Донбасенерго" і державно. "Центренерго". ДТЕК контролює 76% ринку теплової генерації і 27% загальної. По суті, мова йде про монополістичну структуру ринку.

Якщо синхронізація відбудеться, і закон про ринок електроенергії запрацює адекватно, українським компаніям доведеться зіткнутися з серйозною конкуренцією з боку європейських гравців. Теоретично це дозволить знизити ціни на електроенергію для споживачів. Наприклад, Польща пройшла процес енергоінтеграції 15 років тому. За останні п'ять років ціни на електроенергію знизилися там на 30% завдяки конкуренції з західноєвропейськими постачальниками.

Читайте: Нові тарифи: за що в липні українці будуть платити більше

"У моєму розумінні ключовий момент - підвищення конкуренції на енергоринку. Тому що зараз він глибоко монополізований. Чим більше ми будемо інтегруватися в європейські ринки на усіх напрямках, тим у українців буде більше можливостей отримувати чесну конкурентну ціну. Стратегічно це дуже правильно. Це відкриває нові можливості і для виробників, і для споживачів", - підкреслила Белькова.

Українські компанії дійсно можуть отримати чималу вигоду з інтеграції в європейську систему. Експорт надлишку струму в ЄС може бути збільшений, за різними оцінками, на 15-30 млрд кВт* на рік, що відповідно позначиться на валютних надходженнях і стабільності гривні.

Як повідомляв "Обозреватель", кілька обленерго піддалися хакерській атаці.