Відео дня
"Тягар занадто важкий": стало відомо про великі проблеми Росії з Кримом
Найбільші російські проекти в окупованому Криму, на реалізацію яких вже витрачено сотні мільярдів рублів, можуть зупинитися.
Про це пише журналістка Валентина Самар у своїй статті для "Дзеркала тижня".
Зокрема вона зазначає, що Крим, перевантажений військами і озброєнням, як і раніше залишається не до кінця інтегрованим у Росію - ні в енергетичну, ні в фінансову або в правову системи.
"На третьому році анексії, незважаючи на обіцянки Путіна покласти край залежності Криму від українських ресурсів, під дією санкцій з'явилися обставини, які поставили під загрозу не тільки швидке завершення мега-проектів, а й легенду про могутність Росії і самого Путіна", - йдеться в матеріалі.
Читайте: Нардепи звернулися до СБУ та РНБО з приводу торгівлі АТБ із Кримом і Донбасом
Автор статті звертає увагу, що саме тому російський лідер приміряє маску з людським обличчям.
Крім того, за словами Самар, одним із головних аргументів на користь зняття санкцій звучить нічим не підкріплене "санкції не приносять користі, вони ні на що не впливають". Однак є підстави говорити про зворотне.
Друга обставина, яка змушує Росію особливо боротися за зняття санкцій ЄС і США, полягає в тому, що обмежувальні заходи, які багато спочатку називали слабкими (порівняно з санкціями за вторгнення на Донбас), із кожним днем ??окупації дають все більш відчутний ефект.
Автор матеріалу наголошує, що найбільші проекти, на реалізацію яких вже витрачено сотні мільярдів рублів, можуть зупинитися, оскільки Росія виявилася промислово відсталою країною, нездатною проводити необхідне сучасне обладнання, оскільки навіть кабель для "енергомоста", кожного з чотирьох ланцюгів якого урочисто в прямому ефірі запускав Путін, був куплений у китайців і покладений у Керченській протоці за допомогою китайського ж кабелепрокладача.
Читайте: Міст Путіна до Криму: названі причини, чому його не побудують
"Раптово виявилося, що багато звершення в Росії останніх десятиліть досягалися завдяки формулі Полкан з "Летючого корабля": "Побудуєш?" - "Придбаю!". Але придбати тепер не представляється можливим - санкції не дозволяють імпорт технологій і устаткування для енергетики і видобутку вуглеводнів, а також його обслуговування в окупованому Криму", - пише Самар.
Журналістка також навела приклад історії із закупівлею чотирьох газових турбін Siemens, які закуповувалися нібито для ТЕС у Тамані, будівництво якої ще навіть не розпочато, зате набирає обертів спорудження ТЕС у Сімферополі і Севастополі, без яких справжній енергоміст не запрацює.
Крім публічних запевнень у дотриманні режиму санкцій, у контракті Siemens з російським ВАТ "ВО" Тенхнопромекспорт "спеціально прописано, що обладнання не може бути використано в Криму або для енергозабезпечення Криму. Схема ухилення від санкцій, яку зараз реалізує РФ, полягає в банкрутство держкомпанії і продажу з молотка її майна - турбін Siemens, на які покупців поки немає.
"Зрозуміло, що не києм, то палицею ТЕС у Криму таки добудують. Це вже питання навіть не політичне - це питання принципу. За ціною, як кажуть, не постоять. Але в цьому і є сенс економічних санкцій - зробити ціну Криму для країни-агресора якомога більшою, бажано - непідйомною", - зазначила Самар.
Читайте: АТБ у Криму: $5 млн податків до бюджету агресора
Труднопод'емной для Росії виявилася і транспортна проблема, що підвищує вартість кожного товару, що переміщується через вузьке горло Керченської протоки, і ціну поїздки кожної людини, яка їде в окупований Крим.
Крим став островом, куди літають тільки російські літаки, і куди, судячи з тенденції, скоро будуть ходити тільки російські судна, і то не в усі порти.
За даними моніторингової групи Фонду "Майдан закордонних справ", реально працюють залишаються тільки Керченські та Севастопольський порти.
"Євпаторійський порт стоїть, Ялтинський порт стоїть, Феодосійський тільки вивозить металобрухт на експорт. На Феодосійської нафтобази можна поставити хрест, тому що ніхто туди не ходить. При цьому вантажообіг по Керчі роблять пороми. Росія була змушена витратити сотні мільйонів доларів, щоб придбати пороми, поміняти прапор, поставити свої екіпажі і возити все - і пасажирів, і вантажі, зокрема, і військові, тому що два пороми великої місткості набуло Міноборони РФ", - сказав експерт Фонду Андрій Клименко.
Розв'язати транспортну проблему повинен міст через Керченську протоку, будувати який довірено ТОВ "Стройгазмонтаж" друга Путіна - Аркадія Ротенберга.
Читайте: Обділили: стало відомо, скільки Росія витратить на окупований Крим у 2017 році
До початку робіт вартість проекту зросла до рекордних 228 млрд рублів, і, судячи з усього, це не межа, тому що підрядники вже майже відкрито торгуються через ризик потрапити під санкції. Зазначається, що вже двічі скасовувався конкурс на генпідрядника для будівництва залізничних підходів до майбутнього мосту - немає заявок на держзамовлення в 16,9 млрд рублів.
"Проект" надзвичайно відповідальний і складний через високу сейсмічну активність, а виконавець з високою ймовірністю потрапить під санкції", - пише російське видання Коммерсант, прогнозуючи, що якщо підрядник не визначиться на початку 2017 року, то терміни реалізації "політично значимого проекту" ризикують зрушити.
Крім того, як пише автор статті, санкції не дозволяють вільно не тільки будувати нове, але і використовувати вкрадене. Яскравий приклад тому - стан справ експропрійованого "Чорноморнафтогазу".
Напередодні анексії видобування газу на шельфах Чорного та Азовського морів підвищувалося завдяки новим і дооблаштуванням старих родовищ, на 2015 рік ставилася амбітна мета - довести його до 3 млрд кубометрів. У 2014 році вже захоплений "Чорноморнафтогаз", як і планувалося, добув 2 млрд куб. м, чого раніше Криму вистачало з лишком. Але вже наступного року видобуток впав до 1,8 млрд. куб. м, а в цьому, як показують розрахунки (на сайті підприємства перестали наводити статистику в абсолютних цифрах - тільки у відсотках), дефіцит може скласти 400 млн кубометрів і бути нижче рівня "довоєнного" 2013 року.
За словами голови правління ДАТ "Чорноморнафтогаз" Світлани Нєжновою, причина - дія санкцій.
Читайте: Не минуло й півроку: з окупованого Криму виїхало навіть "Яндекс.Таксі"
"Чорноморнафтогаз" став першим юрособою в санкцій списках США і ЄС, які спочатку складалися тільки з фізосіб - співучасників незаконного анексії.
"На 15 свердловинах Одеського родовища змогли добути в 10 разів менше планованого обсягу. Наскільки я володію інформацією, не було запасних комплектуючих для бурових. Бурові потрібно обслуговувати, а їхні виробники - США, Канада. Вертольоти "Агуста" стоять в аеропорту Сімферополя, їх необхідно обслуговувати - а завод в Італії. Судна "Чорноморнафтогазу" не заходять в іноземні порти, оскільки ми сповістили по всьому світу - не можна судна цього підприємства приймати, брати в оренду, бо володіє ними нелегітимним способом створене підприємство, яке перебуває в станційних списках і на окупованій території ", - говорить Нєжнова.
"Газу в Криму тепер потрібно багато - споживання зростає не стільки через збільшення населення, скільки для ліквідації іншої проблеми - з електропостачанням. Мобільні ГТС, які закинули в Крим із післяолімпійського Сочі і навіть c Далекого Сходу, з припиненням постачань електроенергії з материкової України працювали майже безперервно, що теж влетіло в копієчку. Газу знадобиться ще більше - для тих ТЕС у Севастополі і Сімферополі, які чекають турбін від Siemens. Тому довелося будувати ще один "міст" по дну підступного Керченської протоки - газовий.
Читайте: Кримські санкції: в Україні висунули гучні звинувачення на адресу Туреччини
У вівторок із Москви прийшли дві новини, як водиться, одна погана, друга хороша. Прес-служба Кремля повідомила, що Путін дав старт російському газу в Крим. А генеральний директор "РОСТЕХ" Сергій Чемезов - що будівництво двох ТЕС у Криму (газ для них у першу чергу потрібен був) переноситься з 2017 на 2018 рік. Причина та ж - турбіни, відвантажувати які для Криму "Siemens перешкоджає", як повідомлялося в листопаді", - йдеться в статті.
Як повідомляв "Обозреватель", раніше в Криму пообіцяли новий блекаут для півострова в 2017 році.