Литва без "Лукойлу": нафтотрейдер йде, скаржачись на "антиросійські настрої"

До розпродажу своїх активів і відходу з Литви готується російський концерн "Лукойл". Причиною в компанії називають антиросійські настрої в країні, експерти говорять про економічні фактори.

Відео дня

На думку експертів, опитаних DW, швидше за все мережу заправок "Лукойла" в Литві розділять між собою інші учасники ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами в країні. АЗС продовжать роботу, тому економіка країни, кажуть аналітики, навіть не відчує відходу російського концерну.

Читайте: Скільки заробляють АЗС: експерт пояснив, хто отримує найбільший прибуток від продажу бензину

Великий платник податків

Президент "Лукойлу" Вагіт Алекперов наприкінці грудня 2015 року в інтерв'ю телеканалу "Росія 24" заявив про продаж активів компанії в країнах Балтії: "У Литві та Латвії - там, де досить серйозні антиросійські настрої. Тому рада директорів ухвалила рішення вийти з цих країн ". "Лукойл" є великим платником податків у Литві, розташовуючи однією з найбільших мереж заправних станцій у країні (йому належать 109 АЗС).

Згідно з даними, наданими Державною податковою інспекцією Литви, в 2015 році "Лукойл" заплатив у литовський бюджет 664 тисячі євро прибуткового податку, близько 38,2 млн євро ПДВ і 24,7 млн акцизу на паливо. Для порівняння - у ще одного великого гравця на місцевому ринку нафтопродуктів, компанії ORLEN Lietuva, торік відповідні виплати склали 88 тис, 198,3 млн і 104,5 млн євро.

Читайте: Чому нафта дешевшає, а бензин - ні: експерт відповів на просте запитання

Чому йде "Лукойл"?

"На рішення "Лукойлу" піти з Литви вплинуло декілька факторів. По-перше, у компанії немає можливості чинити значний вплив на ціноутворення на ринку. По-друге, потрібно взяти до уваги важку ситуацію в російській економіці і більш ніж середні показники "Лукойлу" в Литві. Отже, його рішення швидше продиктовано економічними, ніж політичними причинами", - заявив Ромас Шведас, колишній заступник міністра енергетики, нині член правління компанії Klaipedos Nafta. Однак, на думку Шведаса, рішення "Лукойлу" продати активи в Литві слід розглядати в загальному контексті відносин Москви та Вільнюса у сфері енергетики.

Левова частка поставок газу до Литви тривалий час припадала на російський "Газпром", який міг впливати не тільки на формування ціни на газ для споживачів, але і на розвиток системи газопроводів. Після того, як Вільнюс став дотримуватися норм Третього енергопакету ЄС, "Газпром", нагадав Шведас, з Литви пішов, продавши акції компаній, що належали йому. У цьому зв'язку, за його словами, питанням часу був відхід і "Лукойлу".

У тому, що саме економічні, а не політичні міркування змусили цю компанію покинути литовський ринок, переконаний і член правління Асоціації інвесторів Вайдотас Рукас. "Якийсь час тому керівництво "Лукойлу" прийняло рішення поступово піти з роздрібної торгівлі паливом в країнах Східної Європи: Чехії, Словаччини, Угорщини, Естонії. Тому продаж активів у Литві та Латвії є цілком закономірним кроком", - пояснив він.

У свою чергу Павло Годлевський, аналітик з енергетики польського фонду Amicus Europae, вважає, що "Лукойл" хоче зосередитися на видобутку і виробництві нафти. "Ринки країн Балтії маленькі, конкуренція в сегменті роздрібної торгівлі нафтопродуктами висока. Що ж стосується Польщі, в якій концерну належать 116 АЗС, то поки що з боку "Лукойлу" жодних заяв про продаж активів та відхід не було", - додав Годлевський.

Читайте: Влада закликала українців взятися за перевірки якості бензину

Литва без "Лукойлу": що далі?

Вайдотас Рукас вважає, що відхід з Литви російського концерну на економіці країни практично не позначиться: АЗС перейдуть в руки інших власників, які продовжать створювати робочі місця і платити податки. "На ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами в Литві присутні сильні гравці: мережа бензоколонок PKN Orlen, автоматичні бензозаправки Neste, Statoil і, нарешті, невеликі мережі інших компаній. Ймовірно, саме вони поділять між собою мережу заправних станцій "Лукойлу", - прогнозує Рукас.

За його словами, в залежності від розташування, стану інфраструктури та торговельного обороту вартість однієї АЗС може сягати мільйона євро. Неріюс Мачюліс, головний економіст литовського відділення шведського банку Swedbank, в одному зі своїх недавніх інтерв'ю нагадав, що глава Lukoil Baltija Іван Палейчік і пов'язані з ним особи вже володіють іншими АЗС в Литві. Саме вони, на думку Мачюліс, можуть придбати частину активів "Лукойлу".

Ще одним кандидатом на покупку активів російського концерну називають польський PKN Orlen, якому в Литві належить Мажейкяйський НПЗ. У відповідь на запит про те, чи збирається концерн купувати автозаправки "Лукойлу" в Литві, прес-служба PKN Orlen повідомила, що компанія готова скористатися привабливими пропозиціями на ринку Литви або Латвії. На сьогоднішній день компанії PKN Orlen у Литві належать 26 АЗС.