Мільйонні втрати: "Тольяттіазот" може припинити транзит аміаку через Україну

Російське підприємство "Тольяттіазот" може відмовитися від транзиту аміаку трубопроводом Тольятті – Одеса територією України, переорієнтувавшись на виробництво карбаміду і відправку аміаку через інші порти.

Про це повідомив керівник інформаційного агентства Infoindustry Дмитро Гордійчук, коментуючи зупинку транзиту російського аміаку підприємством "Укрхімтрансаміак", інформує Главком.

За словами Гордійчука, "Тольяттіазот" – найбільший партнер "Укрхімтрансаміаку", в 2016 році російське підприємство прокачало через територію України 1790 тис. тонн аміаку із загального обсягу в 2376 тис. тонн. Небезпека для української економіки від конфлікту з "Тольяттіазот" полягає в тому, що російське підприємство може замість транзиту свого аміаку через територію України переключитися на його використання у виробництві карбаміду.

Зараз виробничі потужності "Тольяттіазот" з виробництва карбаміду становлять 950 тис. тонн і підприємство планує ввести в дію ще один агрегат, унаслідок чого потужності з виробництва цього добрива зростуть удвічі, а використання аміаку для виробництва карбаміду зросте на 1 млн тонн.

Читайте: Украина продолжает блокировать транзит аммиака: убытки Тольяттиазота - $11,5 млн

"Тобто "Тольяттіазот" 1 млн тонн аміаку буде вже не транспортувати через територію України, а переробляти на місці в карбамід і відправляти замовникам через три російських порти на Чорному морі або через порти Балтики. Карбамід – це гранули, цьому добриву не потрібні будуть аміакопровод і перевалочні потужності Одеського припортового заводу", – сказав експерт.

За словами Гордійчука, якщо "Тольяттіазот" не домовиться з "Укрхімтрансаміаком", то російська компанія зможе транспортувати аміак через латвійський порт Вентспілс або російський порт Тамань. Хоча аміакопровод до Тамані ще не добудовано, але "Тольяттіазот" може відправляти свій товар у цей порт залізничними цистернами – це невелика відстань.

"Наприклад, у грудні минулого року "Тольяттіазот" відправив своїм контрагентам 65 тис. тонн аміаку залізницею. Якщо "Тольяттіазот" почне возити аміак залізничним транспортом, то для підприємства постане питання якнайшвидшої добудови аміакопроводу до Тамані. І коли його буде добудовано, відмова російської компанії від використання українського аміакопроводу стане для нас реальністю", – пояснив експерт.

Зупинка транзиту аміаку загрожує українській економіці втратою валютної виручки – за результатами минулого року транзит приніс близько 100 млн доларів. "Водночас власного аміаку для завантаження трубопроводу у нас немає – горлівський "Стирол" перебуває на непідконтрольній території, "Дніпроазот" і сєверодонецький "Азот" не мають виходу до аміакопроводу. Якщо "Тольяттіазот" відмовиться від послуг "Укрхімтрансаміаку", трубопровід буде просто стояти без діла", – зазначив Гордійчук.

Читайте: УХТА требует повысить тариф на прокачку российского аммиака - СМИ

Зупинка транзиту російського аміаку також згубно позначиться і на Одеському припортовому заводі (ОПЗ), який заробляв на перевалюванні аміаку з трубопроводу на судна. Тільки в 2015 році завод заробив понад 19 млн доларів за ці послуги. Зараз ОПЗ простоює, і перевалка аміаку дозволяла йому отримувати хоч якийсь прибуток і виплачувати зарплату своїм співробітникам, зазначив експерт.

"Укрхімтрансаміак" добивається збільшення плати за транзит аміаку, хоче "віджати" більше грошей у основного партнера. Але, відмовляючись виконувати умови договору з "Тольяттіазот", ми показуємо себе не з найкращого боку – Україна в такому випадку показує себе ненадійним партнером. Адже йдеться про бізнес з приватною компанією, яка виробляє добрива. Вона не має відношення до оборонного комплексу Росії", – зазначив Гордійчук.

Нагадаємо, 23 грудня 2016 року УХТА зупинив транзит російського аміаку в зв'язку з достроковим виконанням річного обсягу транзиту, передбаченого контрактом з ТОАЗ. Умовою відновлення транзиту аміаку в 2017 р. УХТА назвало підписання додаткової угоди до діючого контракту.

ТОАЗ заявив, що чинним контрактом від 24 грудня 2007 року, на виконанні якого з боку УХТА наполягає компанія, не передбачено підписання будь-яких додаткових угод, тоді як запропонована УХТА додаткова угода передбачає новий необґрунтований підвищений транзитний тариф на прокачування аміаку.