Як гроші України витікають у країни Балтії

Інтернет рясніє пропозиціями про відкриття бізнесу та допомоги в реєстрації компанії в балтійських країнах: Литві, Латвії, Естонії. Послуга, до речі, користується неабиякою популярністю в середовищі українських підприємців.

Відео дня

Чому українці роблять ставку на бізнес в балтійських державах й які наслідки такого вибору - розбирався "Обозреватель".

Мотиви бізнесменів

Головне питання: що спонукає українських бізнесменів відкривати компанії за кордоном? Це і пошук більш низького оподаткування, і лояльної законодавчої бази, і більша захищеність активів. Фірму в країні з більш оптимальним оподаткуванням можуть використовувати в якості посередника в торгівлі, для виведення прибутку з держав з високими податками, для виплати дивідендів тощо.

Все вище перераховане українські підприємці знаходять для себе в балтійських країнах. Плюс - наші експортери зобов'язані продавати 50% валютної виручки своїх компаній, що на фоні не дуже стабільної гривні підштовхує їх переходити працювати в нерезидентні компанії.

В силу ще ряду переваг вибір падає саме на юрисдикції балтійських країн. А саме: відносна територіальна близькість, членство і законодавство ЄС, простота відкриття компанії, наявність договорів з десятками країн про уникнення подвійного оподаткування, можливість обслуговування російською мовою. Та й прибалти ментально ближчі українцям, ніж ті ж кіпріоти.

Країни Балтії навряд чи можна назвати офшорами в класичному розумінні, це скоріше держави з більш вигідною податковою системою.

Взяти, приміром, Литву. У рейтингу Світового банку Doing Business 2018, який оцінює легкість ведення бізнесу, Литва займає 16-е місце серед 190 держав. Чим приваблює українських підприємців ця країна? Перш за все можливістю виходу на ринок Європи, відносно низькими податковими ставками, зручним механізмом взаємин з державними органами. Наприклад, більшість державних сервісів доступні в онлайн-режимі.

Читайте: Край тиску на бізнес: Порошенко підписав закон "маски-шоу стоп"

До того ж, є ще одна перевага - конфіденційність. Особистість бенефіціара компанії не розкривається в реєстрі підприємств та третім особам. Поряд з цим в Литві є сім вільних економічних зон, понад 150 двосторонніх документів з України, передбачена можливість безподаткової виплати дивідендів в будь-яку іншу країну. Однак отримання дозволу на роботу в СЕЗ може зайняти до декількох місяців.

Що стосується оподаткування, то ставка податку на прибуток в Литві складає 15%. Це помітно нижче, ніж в більшості країн ЄС. Для порівняння: в Україні в 2017-му податок на прибуток склав 18%. Є в Литві і пільгова ставка в 5% - для підприємств з до 10-ю працевлаштованими співробітниками і доходом в 145 тис. євро.

Ставка ПДВ у Литві - 21%. Про сплату потрібно звітувати щомісяця, при експортних операціях можливе повернення ПДВ. Податок на дивіденди становить 15% при досягненні рівня сукупного річного доходу в 29 тис. євро.

Реєстрація компанії складається з трьох етапів:

- Державна комісія з литовської мови проводить перевірку назви компанії на відсутність аналогічного, серед зареєстрованих підприємств. Цю процедуру можна пройти онлайн;

- потім йде реєстрація в реєстрі підприємств Valstybės įmonė Registrų centras, розмір реєстраційного платежу становить 57 євро. Після зарахування до реєстру автоматично проходить обмін інформацією про новостворену компанію з податковою службою та іншими органами влади. Весь процес займає до двох тижнів;

- після реєстрації потрібно відкрити рахунок юрособи в банку, для чого переважно потрібно надати свідоцтво про реєстрацію компанії, її статут, наказ про призначення директора. Відкриття рахунку може зайняти до п'яти днів, часто послуга безкоштовна. Далі компанія може починати повноцінну роботу.

До всього іншого, якщо іноземець веде бізнес в Литві, це дає йому можливість отримати тимчасову посвідку на проживання (ВНЖ).

Читайте: Невідома Прибалтика: топ-15 дивовижних фактів про Латвію

Щоб відкрити бізнес в Латвії, що займає 19-ту позицію в рейтингу Doing Business 2018, навіть не потрібно туди їхати. Крім того, в країні передбачений невеликий розмір статутного капіталу для компанії. Податок на прибуток, як і в Литві, становить 15%. Ставка ПДВ, якщо угоди проведені в Латвії, - 21%. Якщо в іншій європейській країні - 0%. Для мікропідприємств є 9% податку з обороту грошових коштів до 7 тис. євро.

Алгоритм дій для відкриття латвійського ТОВ наступний: підготовка реєстраційних документів чи пересилання довіреності на реєстрацію компанії представнику компанії; подача документів в регістр підприємств Латвії; відкриття рахунку в банку та постановка на облік в податковій, отримання ПДВ-номера.

Знаходять переваги підприємці і при веденні бізнесу в Естонії. По-перше, це нульовий податок на нерозподілений прибуток: якщо місцева компанія не розподіляє свій прибуток (виплата дивідендів), а реінвестує його в бізнес, то він не підпадає під корпоративне оподаткування. Також - відсутність "прихованих" податків, адекватні ціни на придбання і супровід бізнесу, прогресивний інтернет-банкінг, можливість відкриття європейських філій, можливість дистанційного керування компанією і можливість компанії існувати без штату співробітників і виплати зарплати.

Якщо, наприклад, вбити в пошуковику "реєстрація компанія Латвія", вам видасть десятки пропозицій допомоги та консультації. Зареєструвати юрособу можна за 700-800 євро.

Також за близько 1700 євро можна купити готову зареєстровану компанію - за договором купівлі-продажу корпоративних прав, який допоможе оформити юридична компанія, або за договором дарування.

Наслідки

Однак сприятливі можливості для українського бізнесу за кордоном мають зворотну сторону медалі тут, в Україні. Навіть якщо компанія-нерезидент, створена українцем, використовується для реальної бізнес-діяльності, а не ухилення від сплати податків (в тому числі для покупки об'єктів власності) або нелегального виведення капіталу (адже існування дзеркальних ексортно-імпортних схем ніхто не відміняв) - все одно оптимізація оподаткування при цьому буде супутнім бонусом.

Для України це тягне за собою і недоотримання податкових надходжень, що негативно позначається на дохідній частині бюджету. В результаті держава втрачає можливість виконувати свої функціональні обов'язки. Хоча хорошу інфраструктуру, дороги, якісну освіту і медицину, ефективні правоохоронні органи і сильну армію, що забезпечуються за рахунок бюджету, хочемо ми всі.

Це тягне за собою і гальмування економічного розвитку країни в цілому, і збиток банківської системи зокрема.

Як цьому запобігти? Перш за все - роблячи так, щоб українському бізнесу було зручніше і вигідніше працювати вдома. Пріоритетом на цьому шляху повинна бути дерегуляція, валютна лібералізація і довгоочікувана заміна податку на прибуток податком на виведений капітал.