В Україні змінять порядок оплати "комуналки": що виграють споживачі
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
З 1 січня 2017 року в Україні не буде єдиних комунальних тарифів навіть на рівні областей. У кожному будинку розмір оплати за отримані послуги визначатиметься на загальних зборах мешканців.
Про це пише UBR.
Нововведення передбачено Законом №1581-д "Про житлово-комунальні послуги", ухваленим Верховною Радою України в першому читанні. "Зауважень багато, ми їх приймаємо протягом місяця. Але законопроект дуже важливий, він, нарешті, дасть можливість залучити кошти в реконструкцію житлового фонду, а також змусить монополістів надавати якісні послуги", - прокоментував документ один із його співавторів, народний депутат України (БПП) Петро Сабашук.
За державою залишається функція регулювання граничних тарифів монополістів (за електрику, тепло, воду і таке інше), а об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і іншим компаніям, що управляють, надається право контролювати якість послуги.
Наприклад, гаряча вода: згідно з нормативами, прописаними постановою Кабінету міністрів, її температура повинна бути від 50 до 75 градусів за щкалою Цельсія. Якщо градус падає до 45-49, то споживачі мають право на знижку плати на 10% на весь час температурного відхилення, якщо до 40-44 градусів - знижка в 30%, якщо вода холодніше 40 градусів - послуга взагалі не оплачується. Але домогтися поодинці скасування оплати або коригування оплати дуже складно.
Читайте: Болюче питання: чому в Україні знову зростуть тарифи
Парламентарії сподіваються, що юридичним особам у вигляді компаній-керівників буде легше розмовляти з монополістами після ухвалення нового закону. "Тепломір, що вимірює температуру гарячої води, яка подається, коштує 10-15 тис. грн. Встановлювати таке обладнання в кожній квартирі накладно, а на рівні будинку ця інвестиція дуже швидко окупається, економія складе від 5 до 7%", - наводить приклад Сабашук.
Ще в законопроекті прописано поняття "питна вода", і тепер до дому її водоканали повинні постачати згідно з відповідним стандартом. "Якщо вода іржава, припустимо, компанія має право вимагати поставити фільтри на вході в будинок, або зменшити вартість виплат монополісту на ціну необхідного обладнання", - пояснив Сабашук.
Що стосується самих тарифів, які будуть платити власники житла за отримані послуги, то їхній розмір буде встановлюватися на загальних зборах мешканців, держава не виставляє жодних обмежень зодо їхнього розміру.
"Таким чином, і будуть акумулюватися кошти на модернізацію житлового фонду. На загальних зборах ухвалюватиметься, наприклад, рішення встановити регулятор тепла, а тариф на опалення залишити на колишньому рівні, а різницю збирати, щоб потім утеплити стіни", - сказав парламентарій.
Читайте: "Комуналка" в Україні за рік подорожчала на 37%: інфографіка
Ще одна нова вимога - страхування відповідальності тих, хто керує. "Інституту керівників у нас ще немає, він тільки створюється. Логічно, що функцію контролю держава віддає ринку, а саме страховикам. У разі некомпетентності або шахрайства керівника саме страхові компанії будуть компенсувати жителям збиток, завданий діями цієї особи", - уточнила аналітик Союзу міст Україна Ярослав Рябушук.
Втім, деякі експерти вважають цей законопроект фікцією. "Ніяких реформ у ЖКГ немає з 30-х років. Ось і зараз не розділяються житлові та комунальні послуги. Адже якщо житлові можуть надавати незалежні фахівці, то комунальні були і залишаться монопольними", - наголосив глава Житлового союзу України Олександр Скубченко.
На його думку, законопроект тільки підсилює монополізм навіть там, де його можна було б уникнути. Оскільки в Україні тільки 10-12% житла управляється ОСББ та іншими недержавними організаціями. І ймовірність, що до літа громадяни захочуть і встигнуть організуватися, дуже мала. Як наслідок - компанії-керівники будуть обиратися місцевими органами влади на конкурсах.
Читайте: У скільки в 2016-м обійдеться "комуналка": опублікована інфографіка
"Ми всі з вами знаємо, як прописуються умови на конкурси. Найімовірніший сценарій - залишаться ті ж ЖЕКи, але з правом невмотивовано підвищувати тарифи, під програми, чия ефективність, насправді, надумана. Ті ж обшивки стін хрущовок пінопластом", - підсумував Скубченко.
Як повідомляв "Обозреватель", на думку екс-міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Олексія Кучеренка, ухвалений Верховною Радою закон №417 "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирних будинках" загрожує українцям підвищенням квартплати і залежністю від приватних підприємств, які повинні замінити ЖЕКи.