УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Енергетична сертифікація будинків: хто робить, хто платить та кому це вигідно?

32,3 т.
Енергетична сертифікація будинків: хто робить, хто платить та кому це вигідно?

Однією з найбільших вад державної підтримки енергоефективності житлових будинків експерти називають неможливість точного вимірювання результатів. Іншими словами – часто ефективність заходів, на які отримували "теплі кредити", неможливо було перевірити, оскільки ні до них, ні після в будинку не проводився енергоаудит.

Відео дня

Проте влітку цього року Верховна Рада прийняла Закон № 2118 "Про енергетичну ефективність будівель", покликаний встановити чіткий контроль над показниками енергоефективності житлового фонду в Україні – через систему енергетичної сертифікації. Про особливості закону та приклади його застосування мова піде далі.

Переважна більшість житлових будинків в Україні побудовано за радянських часів: статистика свідчить, що 85% будівель мають вік понад 25 років. Тобто українці мешкають у будинках, споруджених за давніми стандартами у часи, коли на вартість енергетичних ресурсів особливо не зважали. Останніми роками ситуація різко змінилася: держава відкинула попередню політику корупціогенного патерналізму, і нова система об’єктивніших тарифів та монетизації субсидій покликана стимулювати людей до заощадження.

Читайте: Опалювальний сезон в Україні: як заощадити тисячі гривень на комуналці

Проте для того, щоб врегулювати питання державної підтримки енергоощадних заходів, необхідно було узгодити на законодавчому рівні усі ключові положення щодо енергоефективності будівель. А саме: встановити – хто її перевіряє та в яких документах фіксується результат перевірки. Закон про енергетичну ефективність будівель відповів на ці питання: перевіряють енергоаудитори, які в результаті моніторингу видають енергетичні сертифікати з додатками, де міститься повна інформація про відповідні характеристики будинку.

Завдяки старанням популістів, цей закон іще до прийняття парламентом встиг спровокувати чимало міфів. Звучали думки, ніби сертифікація буде обов’язковою не лише для всіх будівель, але й для квартир, а без сертифікату буде неможливо ані продати, ані здати квартиру в оренду. Нібито за відсутність сертифікату співвласників навіть каратумуть. Однак в реальності все виявилося значно логічнішим.

Енергетична сертифікація будинків: хто робить, хто платить та кому це вигідно?

По-перше, енергоаудити із подальшою обов’язковою сертифікацією охоплять далеко не всі будинки, а тільки ті, де така необхідність обґрунтована. Якщо говорити про багатоквартирні будинки, то варіантів всього два: перший зобов’язує отримувати енергосертифікат новобудови, а другий – багатоквартирники, мешканці яких планують залучати на термомодернізацію державні кошти.

По-друге, ніякі санкції за відсутність енергосертифікатів нікому, окрім хіба забудовників, не загрожують. Більше того, закон вступить у силу іще нескоро – передбачено, що це станеться аж 23 липня 2018 року. І це іще не все – для того, аби акон повноцінно запрацював, для нього необхідно прийняти чимало підзаконних актів, які наразі розробляються.

Читайте: Як зменшити платіжки за світло: найефективніші способи

Але такі формальності не зупиняють співвласників багатоквартирних будинків від того, щоб уже зараз замовляти енергоаудити та отримувати сертифікати. Це логічно: ОСББ, зацікавлені в економії на комуналці, й водночас комфорті співвласників будинків, звертаються за енергоаудитом з цілком практичною метою: лише так вони знатимуть, що саме в їх будинках потрібно удосконалювати.

ОСББ із промовистою назвою "Київенерго" вже два роки займається термомодернізацію свого будинку.

Енергетична сертифікація будинків: хто робить, хто платить та кому це вигідно?

Спочатку взялися за утеплення фасаду, адже через холодні панельні стіни найбільше потерпали мешканці кутових квартир – тому торці утеплили в першу чергу. Для того, аби отримати кошти на утеплення, ОСББ взяло участь у міській програмі "70/30", про яку ми писали в одній із попередній статей. За свої кошти об’єднання встановило у 2015 році індивідуальний тепловий пункт (ІТП) з погодним регулюванням. Це дозволило суттєво зекономити: за минулий опалювальний сезон тут спожили на 110 Гкал менше, ніж сусіди. У грошах це понад 200 тисяч гривень, тож за два роки вкладені в ІТП кошти повернуться.

Проте на цих досягненнях співвласникам будинку рано зупинятися. Виявив це повний енергоаудит будинку від підвалу до даху, проведений тут нещодавно. В енергосертифікаті за його наслідками зафіксовано: будинок віднесено до 5 класу енергоефективності (тобто "E") з наявних сьоми. Супроводжують сертифікат додатки на 40 сторінках, де подана докладна інформація про рівень споживання енергетичних ресурсів, місця найбільших тепловтрат, а також докладний перелік пропонованих заходів для підвищення енергоефективності будинку.

Тож попереду в цього ОСББ – непочатий край роботи. Зате після вступу в дію Закону "Про енергетичну ефективність будівель" об’єднання без проблем зможе отримувати від держави кошти на комплексну термомодернізацію – адже будинок потребує повного утеплення, що засвідчив енергоаудит. Історію цього та інших ОСББ, що обрали курс на модернізацію своїх будинків, дивіться у новому випуску програми ТВІЙ ДІМ, що виходить в ефір за підтримки Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні":

Хто ж має платити за енергоаудит та – відповідно – за сертифікат, який видається в результаті обстеження будинку? Для любителів "шари" відповідь невтішна – станом на сьогодні це самі співвласники. Щоправда, законавець передбачає фінансування заходів, результатом яких стане отримання енергетичного сертифікату за рахунок Фонду енергоефективності, однак він іще не створений. Утім, вартість енергоаудиту складно назвати захмарною: це близько 20 000 гривень за комплексне обстеження. Однак завжди потрібно враховувати особливості будинку і "глибину" дослідження. Від цих параметрів залежить не тільки вартість, але й точність висновків енергоаудиту.

Натомість мешканці будинку, окрім можливості його модернізації значною мірою за рахунок державних коштів, отримають чимало інших переваг. Наприклад, при продажі квартири або її здачі в оренду завжди можна використати енергосертифікат як додатковий бонус, адже потенційний покупець або орендар зможе спрогнозувати свої подальші витрати – на відміну від конкурентних пропозицій "котів у мішку".

Замість підсумку пропонуємо невелику пам’ятку щодо енергетичної сертифікації, яка може стати вам у нагоді вже трохи більше ніж за пів року, тобто коли закон про енергетичну ефективність будівель повністю вступить у силу.

Енергетична сертифікація будинків: хто робить, хто платить та кому це вигідно?

Стаття підготовлена в рамках спільного проекту "Обозревателя" та Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" "Комфортні ЖКГ-лайфхаки".