Пенсійна реформа стартувала: до чого приготуватися українцям

11 жовтня в Україні стартувала впроваджена урядом і парламентом пенсійна реформа. У зв'язку з цим українців чекає ряд важливих нововведень.

У нюансах змін, які відбуваються в країні, розбирався "Обозреватель".

Кінець старого порядку

В Україні ще з радянських часів діяла солідарна система. Тобто до пенсії всі працюючі українці "скидалися" в один котел, а звідти виплати розподілялися по пенсіонерах.

Читайте: "Залишився один крок": Гройсман повідомив важливу новину про пенсійну реформу

Така практика могла б існувати і далі, однак нинішня демографічна ситуація в Україні така, що пенсіонерів у нас стає все більше, а молодих і працюючих людей - менше. До того ж далеко не всі українці платять внески до Пенсійного фонду, вважаючи за краще отримувати зарплату "в конвертах".

В результаті, в цьому році дефіцит бюджету ПФУ перевалив за 140 мільярдів гривень, так що через кілька років фонд міг би і зовсім самознищитися. Зокрема, про це навесні говорив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Щоб уникнути цього було вирішено ввести накопичувальну систему, яка вступає в дію з 2019 року. Що вона собою являє? Це збір відрахувань громадян на індивідуальних рахунках в спеціальному фонді. Спочатку додатковий внесок складе 2%, а потім плавно збільшиться до 7%. При такій системі українці після виходу на пенсію, крім виплат з ПФ, отримуватимуть і кошти з іншого фонду.

До того ж в законі передбачили можливість добровільного страхування, що вирішить проблему пенсій для тих, хто довгий час працював за кордоном.

Читайте: Пенсійна реформа-2017: опубліковано повний текст

Така практика поширена в багатьох розвинених країнах, що здається позитивним знаком. Однак в МВФ вже висловили побоювання, що Київ занадто поспішає з нововведеннями, а країна поки що не готова до настільки кардинальних змін.

На думку фонду, спочатку потрібно було зменшити дефіцит ПФ і скоротити приплив нових пенсіонерів, тобто збалансувати існуючу систему, а потім вже запускати нову.

Втім, 10 жовтня міністр фінансів Олександр Данилюк заявив про те, що Україна має намір завершити програму співпраці з МВФ вже в 2018 році. Якщо уряд дійсно реалізує свій план, то думка кредиторів перестане нас хвилювати.

Пенсійний вік і страховий стаж

Одна з головних страшилок, якої любили лякати українців противники реформи - це підвищення пенсійного віку. Але цього не станеться.

Пенсійний вік вирішили залишити без змін, проте посилена роль страхового стажу.

Читайте: Пенсійна реформа в Україні: топ-5 революційних змін

В уряді порахували, що українці, які відпрацювали 35 років і отримували навіть мінімальну зарплату, зможуть заробити на мінімальну пенсію. Зате проблеми виникнуть у тих, хто не сплачував страхові внески. Тепер вони не будуть отримувати пенсії за рахунок інших, і будуть змушені працювати довше (до 65 років).

Хто зможе вийти на пенсію достроково?

Також в законі виділено кілька категорій громадян, які зможуть піти на спокій раніше терміну.

Таке право зберігається за:

- військовими / учасниками бойових дій (в 55 років);

- артистами (при наявності вислуги від 20 до 35 років);

- чорнобильцями (зі зниженням пенсійного віку)

- матерями, які виховали 5 дітей або інвалідів з дитинства (в 50 років);

- ліліпутами і диспропорційно карликами (40/45 років);

- журналістами (в разі поранень і каліцтв, отриманих при виконанні службових обов'язків);

Ще трохи позитиву

Також в новому законі знімають обмеження на виплати пенсії для працюючих пенсіонерів. Таким чином уряд сподівається стимулювати українців працювати після виходу на пенсію. Раніше держава недоплачувала таким людям 15%. Однак з зарплат працюючих пенсіонерів будуть вираховувати внески до Пенсійного фонду і брати податки.

Читайте: Нові умови і розміри виплат: стало відомо, що принесе пенсійна реформа в Україні

До того ж Верховній Раді вдалося проштовхнути важливу поправку, яка розширює переліки видів діяльності при яких нараховується страховий стаж. Враховувати будуть наступні періоди:

- військову службу (до кінця 2017 року);

- відпустку для догляду за дитиною до 6 років (з 2004-го);

- декретну відпустку (з 2004-го по 2013-й);

- підприємництво на умовах "спрощенки" (з 1998-го по 30 червня 2000-го і з липня 2000-го по кінець 2017 року);

- навчання на бюджеті в вузах на денній формі.

У Кабміні опиралися цій поправці, як такій, що суперечить курсу на зниження дефіциту бюджету Пенсійного фонду, але були змушені погодитися.

З 1 січня 2018 року пенсія за віком призначатиметься:

- при наявності стажу на перше січня 2018 роки 25 років - в 60 років. Діапазон необхідного стажу щорічно збільшуватимуть на 12 місяців до досягнення 35 років в 2028 році;

- при наявності стажу на перше січня 2018 року від 15 до 25 років - в 63 роки. Діапазон необхідного стажу будуть щорічно збільшувати на 12 місяців до досягнення діапазону від 25 років до 35 років в 2028 році;

Читайте: "Жахливий непрофесіоналізм": Розенко розкритикував главу місії МВФ через пенсійну реформи

- при наявності стажу на перше січня 2019 року - 15 років, але менше 16 років, які давали б право виходу на пенсію в 63 роки, - призначати пенсію в 65 років. Діапазон необхідного стажу щорічно збільшать на 12 місяців. Тобто, з 2028 року пенсії в 65 років отримають особи, які мають 15-25 років стажу.

При цьому уряд передбачив "рятівне коло" для тих, хто не напрацював достатньо стахового стажу. Їм можна буде докупити страховий стаж у держави. Один рік обійдеться приблизно в 16,8 тис.грн, два роки - в 25,3 тис.грн.

Пенсії підвищать?

Так, безумовно. З 1 жовтня мінімальні пенсії для тих, у кого вистачає трудового стажу тепер складають 1452 грн (раніше - 1312 грн). А мінімальна пенсія для тих, хто не напрацював достатньо стажу виросте з 949 грн до 1373 грн.

Розмір виплат пенсій кожному буде вираховуватися індивідуально з урахуванням розміру зарплати і трудового стажу.