Відео дня
Сюрпризи для українців: як нардепи перекроїли пенсійну реформу
Верховна Рада 3 жовтня майже конституційною більшістю прийняла візитну реформу уряду Володимира Гройсмана - пенсійну (за законопроект №6614 віддали 288 голосів при мінімально необхідних 226). На її основі будується Держбюджет-2018, отже, далі тягнути було нікуди. І все ж на етапі дискусій концепція Кабміну наштовхнулася на запеклий опір навіть у коаліції. Нардепи встали в позу та не без успіху спробували пом'якшити реформу. Як наслідок - Міжнародний валютний фонд і Світовий банк почали бити на сполох, а Гройсман заговорив про масу "шкідливих поправок".
Тільки ось політичну відповідальність за невдачу розпіареної пенсійної реформи поніс би в першу чергу прем'єр-міністр, отже - на руках у нього були слабкі карти, і главі уряду довелося піти на деякі поступки. Що результат битви Кабміну з Радою змінив для українців - розбирався "Обозреватель".
Небажаний компроміс
Нардепи запропонували більше 2000 поправок до реформи, і чверть з них профільний комітет схвалив. Парламент місцями згладив кути і додав до законопроекту ще пару ложок меду, але міжнародні кредитори і уряд занепокоїлися, як це відіб'ється на дефіциті Пенсійного фонду. Як би там не було, заради прийняття реформи Кабміну довелося піти на небажаний компроміс.
Одна з головних інновацій, яку проштовхнули нардепи, стосується розширення переліку видів діяльності, за якими нараховується страховий стаж. Враховувати будуть наступні періоди:
- військову службу (до кінця 2017 року);
- відпустку для догляду за дитиною до 6 років (з 2004-го);
- декретну відпустку (з 2004-го по 2013-й);
- підприємницьку діяльність на умовах спрощеної системи оподаткування (з 1998-го по 30 червня 2000-го і з липня 2000-го по кінець 2017 року);
- навчання на бюджеті у вузах на денній формі.
Читайте: Пенсійна реформа в Україні: "Батьківщина" вирішила йти до Конституційного суду
Таким чином, нардепи наполягли на нарахування стажу в періоди, коли українці не платять внески до Пенсійного фонду. Це йде врозріз з курсом уряду щодо поступового зменшення катастрофічної "дірки" ПФ.
Виграний бій
Також нардепи виключили із закону норму про підвищення розміру ставки ЄСВ на 7% і 15% для підприємств з шкідливими умовами праці з першого і другого списків, як пропонував Кабінет міністрів. Раніше міністр соцполітики Андрій Рева пояснював, що збільшення ставки стане ресурсом для дострокового виходу на пенсію працівників таких підприємств.
Читайте: Чого чекати від пенсійної реформи українцям: опубліковані головні цифри
Ще один пункт, запропонований нардепами і розкритикований МВФ, стосується призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла пенсійного віку, але не заробила достатнього страхового стажу. Міжнародні кредитори вважають, що це створить дисонанс і демотивує громадян до офіційної зайнятості та платі внесків в ПФ. Хоча, з огляду на не такий вже високий рівень соцвиплат, це малоймовірно.
Зате уряд виграв бій за автоматичну індексацію пенсій вже з 2019 року. Нардепи намагалися відкласти перехід до 2021-го, а до цього часу приймати окремі рішення щодо індексації. МВФ і Світовий банк пов'язували це з прийдешніми виборами і спробами "задобрити" електорат. У підсумку підтримали все ж пропозицію уряду: в 2019-2020 роках індексація буде відбуватися автоматично на 50% від зростання споживчих цін і на 50% від зростання середньої зарплати за один календарний рік. А з 2021 - за три попередніх календарних року.
Ключова правка
Найбільш революційна правка нардепів стосується введення накопичувальної системи в 2019 році. Вже до 1 липня 2018 року уряд має створити інструменти для її запуску.
Читайте: Що потрібно зробити, щоб пенсія в Україні була, як в ЄС?
Раніше в Кабміні посилалися на "об'єктивну оцінку економічної ситуації" і обережно обіцяли подумати про накопичувальну систему пізніше, у 2021 році. Але це було ключовою умовою ряду нардепів, у тому числі досить численної групи в БПП. Уряд ризикував втратити десятки голосів, тому поступився.
Накопичувальна система передбачає збір відрахувань громадян на індивідуальних рахунках в спеціальному фонді. Спочатку додатковий внесок складе 2%, а потім плавно збільшиться до 7%. За такою системою українці після виходу на пенсію, крім виплат з ПФ, отримуватимуть і кошти з іншого фонду.
Читайте: Нікого не обмежить: Розенко розповів, скільки є грошей на підвищення пенсій
У цілому концепція непогана - вона застосовується в багатьох західних країнах. Крім іншого, накопичувальна система вирішить проблему пенсій для тих, хто працює за кордоном, адже в законі передбачена можливість добровільного страхування.
Однак у міжнародних донорів і уряду є сумніви щодо того, чи готова Україна до такого переходу. Ще навесні МВФ застерігав Київ від такого поспішного кроку. На думку фонду, спочатку потрібно зменшити дефіцит ПФ і скоротити приплив нових пенсіонерів, тобто збалансувати існуючу систему, а потім вже запускати нову.