Умова Путіна викликала сміх у МВФ і Світовому банку - Фурса

Президенту Росії Володимиру Путіну довелося почати переговори з реструктуризації "українського" боргу президента-втікача Віктора Януковича. Він озвучив свої умови, але ще "не знає, куди вступив", так як одною з умов "викликав сміх в офісах Міжнародного валютного фонду і Світового банку".

Про це на своїй сторінці в Facebook написав інвестиційний банкір Сергій Фурса.

"На ринку українських єврооблігацій Путін приніс тапочки. Зустрівшись на вихідних з мадам Лагард (директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду. - Ред.) і отримавши запевнення, що програму з Україною зірвати не вийде, довелося згортати блеф з судами і вступити в переговори про реструктуризацію . Путін, звичайно, озвучив свої умови, але він ще не знає, куди він вступив ", - написав експерт.

Читайте: Захід зобов'язаний тиснути на Кремль по українському боргу - Bloomberg

Безпосередні умови є неприйнятними, оскільки суперечать не тільки здоровій логіці, а й програмі МВФ і домовленостям з кредиторами.

"А бажання гарантій викликали лише сміх в офісах МВФ і Світового банку, з можливою пропозицією взяти в якості гаранта банк ВТБ. Україна, думаю, буде не проти, та й сам банк не чужий у цій угоді, благо, був андеррайтером випуску єврооблігацій", - пояснив Фурса.

Читайте: Без посередників: МВФ вимагає прямого діалогу Києва та Москви по боргу в $ 3 млрд

У кожному разі, зазначає він, початок процесу реструктуризації, якому не обов'язково потрібно закінчуватися до 20 грудня 2015 року (мораторій завжди під рукою) обрадував інвесторів.

"Тим більше і рейтингове агентство Fitch, дочекавшись формального завершення реструктуризації, підвищило рейтинг України, спеціально уточнивши, що не вважатиме невиплату Росії дефолтом. А потім і рішення Moody's приспіло. У результаті ми побачили міні-ралі в українському сегменті єврооблігацій", - резюмував Сергій Фурса.

Читайте: Перемога: агентства "великої трійки" повірили в Україну

Як раніше повідомляв "Обозреватель", російська сторона просить гарантій щодо нібито суверенного українського боргу, щоб бути впевненою, "що її не пошлють потім куди подалі".