УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Омельченко: Росія зухвало обходить нафтові санкції ЄС, але доходи Кремля все одно обвалилися. Інтерв'ю

4 хвилини
19,2 т.
Омельченко розповів про вплив нафтових та газових санкцій на РФ

Через нафтове та газове ембарго країна-агресор Росія втрачає трильйони рублів надходжень до бюджету, за результатами 2023 року збитки можуть сягнути 9-10 трлн рублів. Ба більше, обвалилися прибутки великих енергетичних компаній, серед яких і "Газпром".

Видобуток газу та нафти в РФ значно знизився. Про це в бліцінтерв'ю OBOZREVATEL розповів директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко.

– До яких наслідків для Росії вже призвело нафтове та газове ембарго ЄС?

– Тільки за I квартал цього року російський бюджет перевищив дефіцит державного бюджету, тобто річний показник за 3 місяці – понад 3 трлн рублів. Загалом Росія вже має дефіцит 3 трлн рублів. Цей показник мав би бути досягнутий за цілий рік. Результати є, що хто б не казав. По-друге, значно скоротилися доходи "Газпрому" – приблизно на 40%. В інших газових та нафтових компаній теж "скрутилися" доходи – десь на 30%.

Тому результати є і Росія вимушена знижувати видобуток як нафти, так і газу, хоча по газу вони більше знижують видобуток. Це все одно скорочення робочих місць, зниження податків до державного бюджету. Хоч вони і обходять ці санкції, намагаються це робити, але все-таки вони не здатні обійти санкції повністю.

– Чи можна спрогнозувати, якими будуть збитки Кремля за результатами року?

– Якщо 3 трлн рублів зараз, то через рік збитки можуть сягнути близько 9-10 трлн рублів. Це серйозний показник. Крім того, збільшаться збитки "Газпрому", нафтових компаній.

– Щодо обмеження цін на російську нафту, яка б стеля завдала російському бюджету справді серйозних збитків?

– Навіть поточна стеля в $60 за барель завдає, як бачимо, великих збитків. Нам хотілось би більших збитків і меншу стелю, але на сьогодні країни G7 та Європейського Союзу не готові до цього, оскільки остерігаються, що це дестабілізує ринок нафтопродуктів у світі і збільшаться ціни на ринках у більшості країн Європи і Сполучених Штатів. Тому наразі це нереально спрогнозувати, сфантазувати, що вони знизять цю стелю.

– Чи можуть країни ЄС обходити нафтові санкції для отримання продукції з РФ? Раніше були скандали із суднами з Греції, чи є зараз схожі випадки?

– Не знаю таких випадків, щоб обходили. Обходять санкції не країни Європейського Союзу, а Росія. Тобто вона намагається це робити за допомогою перевантаження нафтопродуктів і нафти в Чорному, Середземному морях. Танкери міняють під іншими прапорами, а потім транспортують кудись, зокрема й до Європи.

Це випадки окремі, але основна схема обходу полягає в тому, що РФ збільшує поставки, наприклад, у Індію, Китай, Сінгапур і потім вже в цих країнах переробляється нафта – отримується нафтопродукт. Після чого вони вже експортують зокрема до країн Європейського Союзу вже не як російського походження. Це легальний спосіб обходу санкцій.

– Тобто російська нафта й нафтопродукти можуть потрапляти на ринок? А ЄС може якось перевіряти, щоб це було повністю прозоро?

– Європейський Союз намагається це робити, але це дуже складно. До того ж, якщо існує легальна схема, про яку я розповідав, то Євросоюз не може нічого зробити з цим.

– Польща пропонує в 11-му пакеті санкцій ЄС заборону імпорту всього російського газу й алмазів. Як оцінюєте таку можливість, чи погодяться країни блоку на це або ж будуть такі країни, як Угорщина, блокувати?

– Я думаю, блокуватиме саме Угорщина. Це, безумовно. Я думаю, що все ж таки поставки газу вони не зможуть на 100% перекрити. Угорщина, Словаччина та ще деякі країни Центральної Європи, яким важко диверсифікувати надходження газу, оскільки вони не мають виходу до моря, мабуть, ще будуть отримувати російський газ.

– А як щодо можливих обмежень стосовно постачання алмазів?

– Щодо алмазів так, у РФ є компанія "Алроса" (одна з найбільших у світі алмазних компаній), то тут дійсно розглядається питання щодо впровадження санкцій. Вважаю, проти "Алроси" цілком більш ймовірно, що будуть запроваджені санкції, чим, наприклад, до "Росатому" чи до того ж "Газпрому".

– Якраз наступне питання щодо "Росатому". Чому досі не введено санкції проти цієї компанії? Я так розумію, Франція і кілька інших європейських країн проти цього обмеження виступають?

– Так, причому не тільки Франція. Також це Угорщина. Навіть самі Сполучені Штати, Канада виступають проти цього. Оскільки на сьогодні "Росатом" достатньо глибоко проник у ці ланцюжки ядерно-паливного циклу і Захід залежить від постачань ядерного палива, тобто ТВЕЛів – ядерних компонентів.

Також Захід залежить від збагачення урану. Наприклад, на тому ж ринку збагачення урану Росія займає близько 40% всього світового ринку, майже 20% РФ контролює ринок фабрикації ядерного палива. Навіть США залежать від Росії щодо збагаченого урану на 20% і приблизно на 25% – країни Європейського Союзу.

– Але все ж таки в перспективі можуть ухвалити ці ядерні санкції?

– Думаю, вони можуть окремі санкції застосувати. Ви знаєте, в Саппоро (Японія) країнами G7 були застосовані певні санкції. "Росатом" має 360 різних дочірніх компаній по вьому світу, але безпосередньо цих компаній, які займаються саме фабрикацію чи збагаченням ядерного палива, будівництвом ядерних блоків, санкції ще не зачепили.

Для того, щоб усі ці санкції запропонувати, країни Заходу мають забезпечити якусь альтернативу. Тобто треба збудувати якісь додаткові заводи з фабрикації ядерного палива, збільшити видобуток урану, цирконію, потім потрібно наростити потужності зі збагачення урану. На це потрібно не рік-два, а від 5 років.