"Заборона" готівки в Україні: озвучено можливий сценарій та наслідки

Україна може повністю відмовитись від готівки лише за 20-25 років, коли відбудеться зміна поколінь. Через звичку людей похилого віку до використання готівкових сценарій повної заборони готівки сьогодні неможливий. Але прагнути показника Швеції, який в останні 10 років коливався на рівні 0,5-2,0%, теж потрібно.

Про це у своєму блозі Мінфін написав фінансовий аналітик Віталій Шапран. Основних причин для цього дві:

1. Державі легше збирати податки, коли обсяг готівки в економіці мінімізований. Безготівкові платежі в банківській системі фіксують будь-які транзакції, які зазвичай легше перевіряти.

2. Держава витрачає величезні кошти обслуговування готівкового обігу грошей. Потрібно враховувати не тільки те, що витрачає НБУ на виготовлення банкнот, а також на їхнє сортування та заміну, а й кошти, які витрачають банки на інкасацію, перевезення та перерахунок готівки. Тому при зменшенні частки готівки в обігу може бути досягнуто економії в десятки мільярдів гривень.

"Ідея зменшення частки готівки в Україні не з'явилася лише у 2023 році. Її активно обговорювали у кулуарах Науково-консультативної ради Державної податкової служби України, створеної 11/12/2020 року, та до складу якої я входив. Ідея полягала у тому, щоб дати податківцям доступ до системи електронних платежів НБУ та інформації банків, в обмін на зниження податкового тиску. Утім, проект у той час як кажуть "не злетів". Проблема постала в координації між податківцями та банкірами", - пише Шапран.

Податківці наполегливо вважали, що потрібно спочатку розширити їхні права щодо доступу до СЕП та інформації банків, а потім знижувати податковий тягар.

Технічно така реформа цілком можлива. Справа в тому, що при відкритті рахунку ви подаєте свій індивідуальний податковий номер (ІПН). І саме за цим номером можна легко визначити Ваші транзакції. Наприклад, якщо податкова зіставить ваші транзакції з даними публічних майнових реєстрів, це вже буде повноцінний контроль за вашими податковими зобов'язаннями.

"Але у реалізації цих пропозицій є нюанс. Якщо держава нечесно гратиме і піде на те, щоб відкрити доступ фіскалам до банківської інформації без зниження податкового навантаження, то ми побачимо зворотний ефект, коли частка готівки у грошовій масі злетить до небес. Тобто алгоритм дій потрібен лише такий: зниження податків, а потім надання доступу фіскалам до баз даних банківських транзакцій. Процес може відбуватися одночасно, але без податкових преференцій", – вважає Шапран.

Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше в Німеччині заявили: щоб стати членом Європейського Союзу, Україні потрібно покінчити з "30 роками кумівства та корупції". При цьому там визнали, що наша держава вже досягла великого прогресу у реформах.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!